Справа № 2-435 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Козирєвої Г.М.

при секретарі              Нетецькій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до СТГО "Південна залізниця", третя особа: начальник Харківської дистанції колії Південної залізниці, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16 травня 2006 року звернувся до суду з позовною заявою до СТГО "Південна залізниця" про поновлення його на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з 06.10.2003 року по 21.02.2006 року він працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківської дистанції колії Південної залізниці. 21.02.2006 року його було незаконно звільнено з роботи за прогул 01.02.2006 року, у той час, як в цей день він знаходився на лікарняному листі, виданому дорожньою клінічною лікарнею на станції Харків. Просив поновити його на роботі ІНФОРМАЦІЯ_1 Харківської дистанції колії Південної залізниці та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, виходячи з середнього заробітку 579,82 грн., відповідно до довідки НОМЕР_1 від 19.08.06 p., починаючи з 21.02.2006 року по день розгляду справи судом.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, де зазначив, що на день звільнення позивача 21.02.06 р. він не мав інформації про те, що ОСОБА_1 01.02.2006 року знаходився на лікарняному листку, оскільки він не повідомив про це адміністрацію, лікарняний не здавав в установленому законом порядку, у своєму письмовому поясненні зазначив, що в цей день знаходився у суді Ленінського району. Здав лише два листка непрацездатності, які підтвердили факт його хвороби з 11.01.06 р. по 30.01.06р. включно. Про існування листка непрацездатності НОМЕР_2, виданого дорожньою клінічною лікарнею 30.01.06 р. по 02.02.06 р. дізнався лише в попередньому судовому засіданні. До пред"явлення позову до суду ОСОБА_1 не надавалось будь-яких пояснень з приводу існування цього листка непрацездатності. Тому він ставить під сумнів своєчасність та законність його видачі. Виходячи з інформації наданої ОСОБА_1 у письмовому поясненні та поясненні його на засіданні по розбору при начальнику Харківської дистанції колії, з яких випливало вчинення прогулу без поважної причини, підприємством дотримано законодавства про порядок звільнення працівника за прогул без поважної причини, отримана згода профспілкового комітету на це, в день звільнення з ним проведено повний розрахунок та видано трудову книжку.

Крім того, відповідач вважає, що ОСОБА_1 без поважної причини пропущено місячний строк для звернення до суду за вирішенням спору про поновлення його на роботі, оскільки він був звільнений з роботи 21.02.06 р. В цей же день отримав трудову книжку, а звернувся до суду з позовною заявою лише 16 травня 2006 року. Тому просив в задоволенні його позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи по довіреності Продоус А.О., пояснення свідків по справі, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 працював у Харківській дистанції колії Південної залізниці, яка не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Статутного Територіально-Галузевого Об"єднання "Південна Залізниця", з 23.03.2000 року. За наказом начальника Харківської дистанції колії НОМЕР_3 від 21.02.2006 року був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 за прогул без поважних причин, за п.4 ст.40 КЗпП України, на підставі пояснювальної записки ОСОБА_1, подання начальника дистанції колії про звільнення та витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Харківської дистанції колії № 8 від 21.02.2006 року, про що свідчать копія трудової книжки позивача (а.с.7-8), копія названого наказу (а.с.З).

Перевіряючи доводи сторін про причину відсутності ОСОБА_1 на роботі 01.02.2006 р., та підставу звільнення, судом було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був відсутній у цей день на роботі, хоча в цей день було його ІНФОРМАЦІЯ_2. Була проведена його заміна іншим працівником. Він з"явився на роботу в нічну зміну 02.02.06 р. і відпрацювавши її надав адміністрації два листка непрацездатності про хворобу з 11 по 30 січня включно, та в пояснювальній написав, що в цей день, а саме 01.02.06 p., він знаходивсу у суді Ленінського району м.Харкова, приклавши судову повістку з відміткою про час знаходження у суді. Листок неспрацездатності НОМЕР_2 від 30.01.06 р. не здавав і не надавав пояснень про його наявність. На підставі чого начальником дистанції колії було направлено до профспілкового комітету подання про звільнення його за прогул, тобто за відсутність на роботі понад 3 години, оскільки його зміна тривала до 20-00 години. Профспілковий комітет повідомив ОСОБА_1 про день та час розгляду подання адміністрації підприємства, на що позивачем було надано письмову заяву про слухання подання у його відсутність. Після отримання згоди профспілкового комітету був виданий названий вище наказ НОМЕР_3 від 21.02.06 p., з яким ОСОБА_1 був ознайомлений під розписку, в цей же день отримав повний розрахуно та трудову книжку, про що сам пояснив у судовому засіданні. Крім того, названі обставини підтверджуються рапортом про відсутність ОСОБА_1 на роботі 01.02.06 р. (а.с.48), Актом перевірки журналу прийому-сдачі чергувань (а.с.50), письмовим поясненням ОСОБА_1 (а.с.52), протоколом розбору від 07.02.06 р. даного факту (а.с.61), поданням до профспілкового комітету Харківської дистанції колії (а.с.63), попередженням профспілкового комітету (а.с.64), заявою ОСОБА_1 про розгляд подання у його відсутності (а.с.66), випискою з протоколу № 8 засідання профспілкового комітету Харківської дистанції колії від 21.02.06 р. про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 за вказаною підставою (а.с.67), поясненнями свідка ОСОБА_2, якій підтвердив, що ОСОБА_1 йому було здано 03.02.06 р. лише два листка непрацездатності

за січень 2006 р., листок непрацездатності за 01.02.06 p. йому ОСОБА_1 не надавався.

Крім того, на запит Харківської дистанції колії була отримана відповідь дорожньої клінічної лікарні ст.Харків від 31.01.06 р. про те, що ОСОБА_1 в січні 2006 року на лікарняному в клінічній лікарні не знаходився (а.с.47). Тому на день звільнення адміністрацією підприємства було формально дотримано трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 з роботи.

Однак, в процесі слухання справи було також встановлено факт видачі ОСОБА_1 листка непрацездатності дорожньою клінічною лікарнею ст.Харків НОМЕР_2 з 30.01.06 р. по 02.02.06 р. включно з діагнозом: гостре респіраторне захворювання.

Підтвердити обгрунтованість видачі листка непрацездатності НОМЕР_2 по медичній документації немає можливості у зв"язку з тим, що адміністрацією дорожньої клінічної лікарні не пред"явлені амбулаторна картка та журнал реєстрації кабінету долікарняного прийому, що були втрачені під час переїзду, який пов"язаний з ремонтом лікарні. Проте в журналі реєстрації видачі листків непрацездатності листок непрацездатності зареєстровано. 02.02.06 р. листок непрацездатності був закритий лікарем поліклініки дорожньої лікарні Кірєєвою В.І. Відміток про порушення режиму в листку непрацездатності не було зроблено, що підтверджується листом Обласної клінічної лікарні від 11.12.2006 p., отриманим по факсу та наданим у судове засідання представником відповідача. Також представником відповідача надано до суду ксерокопію вказаного листка непрацездатності, яка була направлена поштовою кореспонденцією ОСОБА_1 на адресу адміністрації підприємства в процесі слухання справи.

Тому суд вважає причину відсутності на роботі ОСОБА_1 01.02.2006 р. поважною. Однак не може винести рішення про поновлення його на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 пропущено місячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України, де сказано, що робітник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору беспосередньо до районного суду по справі про поновлення на роботі в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі йому трудової книжки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з роботи 21.02.06 р. І як сам він пояснив у судовому засіданні, в цей же день отримав і трудову книжку, де був зроблений відповідний запис про звільнення його за прогул без поважної причини. Цей факт також підтверджується наданою ним же трудовою книжкою, ксерокопія якої знаходиться у матеріалах справи (а.с.7-8), копією наказу з його підписом про ознайомлення (а.с.З). Позовну заяву ж подав до суду 16.05.2006 р. (а.с.2)., тобто майже через три місяці. За цей період ним було надано відомості про хворобу з 27.02.06 р по 03.03.06 р. (а.с.77). При цьому він був виписаний з лікарської установи за порушення режиму лікування. Будь-яких інших доказів неможливості звернення до суду за вказаний період ним не надано. Сам він не просив поновити йому строк на звернення до суду, оскільки не вважає його пропущенним.

Аналіз встановлених судом обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 знехтував встановленими вимогами закону щодо строків звернення до суду, пропустив названий строк без поважних причин, і таким чином втратив право на судовий захист.

Тому в задоволенні його позовних вимог повинно бути відмовлено за мотивами пропуску строку звернення за захистом свого права.

Керуючись ст.с.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.233 КЗпП України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТГО "Південна Залізниця", третя особа: начальник Харківської дистанції колії Південної залізниці, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інсталяції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.