ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
12.05.09 Справа № 06/80-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процик Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного виробничого-торгового підприємства «Світязь»(далі ПТВП «Світязь») б/н від 03.03.09 р.
на рішення господарського суду Волинської області від 27.01.09 р.
у справі № 06/80-38
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктар»(далі ТзОВ «Віктар»), с. Бережани Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: ПТВП «Світязь», м. Луцьк
про стягнення 32 925,84 грн. заборгованості та 329,53 грн. державного мита
за участю представників сторін:
від позивача –Кунець А.Я.- довіреність № 105 від 09.04.2009 року;
від відповідача - не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 23.03.2009 року відновлено строк на апеляційне провадження, порушено апеляційне провадження у справі № 06/80-38 та призначено розгляд апеляційної скарги ПТВП «Світязь»б/н від 03.03.2009 р. на 12.05.2009р. у складі колегії суддів Слука М.Г., Процик Т.С., Кордюк Г.Т.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2009 р., у зв’язку з відставкою судді Слуки М.Г., зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні, справу № 06/80-38 для розляду апеляційної скарги по суті передано колегії суддів в складі головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Процик Т.С., Дубник О.П.
Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, причин неявки не повідомив.
Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 23.03.2009 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75, повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 402451, 402450.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка представника скаржника не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника скаржника.
Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, задоволено клопотання представника позивача про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.
Представником позивача у залі суду заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії додатку до договору № 168 від 01.07.2005 р.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що даний доказ має значення для справи і відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України долучає додаток до договору № 168 від 01.07.2005 р. до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача судом встановлено:
Рішенням господарського суду Волинської області від 27.01.2009 р. у справі № 06/60-38 (суддя В.М. Демґяк ) позов ТзОВ «Віктар» про стягнення з ПВТП «Світязь»заборгованості в сумі 32 925,84 грн. задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, матеріалами справи, зокрема балансом ТзОВ «Компанії Віктар»за 9 місяців 2008 р. з розшифровкою дебіторської заборгованості до нього та додатковою довідкою № 367 від 05.12.2008 р. наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується, а отже підлягає стягненню.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду повністю безпідставним та необґрунтованим, таким, що не відповідає нормам матеріального права. Просить рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2009 року у справі № 06/80-38 скасувати, винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач свої процесуальним правом не скористався, відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2009 р. по справі № 06/80-38, виходячи з такого:
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставою виникнення господарських зобов’язань між сторонами є договір № 168 від 01.07.2005 року (а.с. 4-5), згідно якого продавець (позивач) продає безалкогольні напої власного виробництва, надалі товар, а покупець (відповідач) купує товар згідно розхідної накладної та цього договору(п. 1.1 договору)
Заявлений позов мотивований тим, що відповідно до накладних № 8686 від 24.06.2006 р, № 8555 від 21.06.2006 р., № 9411 від 25 07.2006 року відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 42 383,04 грн., в частині оплати товару на суму 32 952,84 грн. зобов’язання відповідачем не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України, майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладаючи договір № 168 від 01.07.2005 року сторони п.2.1 погодили, що ціна за одиницю товару за Договором зазначається у накладній щодо такого товару.
Відповідно до п. 4.2 договору товар передається згідно розхідної накладної. Факт отримання товару засвідчується довіреністю покупця або підписом на розхідній накладній матеріально-відповідальної особи та печаткою покупця. Зразки підпису та печатки матеріально-відповідальних осіб покупця попередньо надаються у Додатку до даного договору.
Як видно з додатку № 168 від 01.07.2005 року, долученого представником позивача до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей»затвердженої наказом міністерства фінансів України від 16.03.1998 р. № 99 та на виконання вимог п. 4,2 договору позивач надав відповідачу зразок печаток, штампів і підписів матеріально-відповідальних осіб, що мають право на отримання товару від ТзОВ «Компанії «Віктар».
Згідно даного додатку, особи зразки підписів чиїх представлені, мають право отримання товару без доручення при умові, що матеріально-відповідальна особа покупця завіряє свій підпис на відпускному документі печаткою, штампом відповідного зразка.
Такий порядок приймання товарно-матеріальних цінностей передбачений ч. 3 п. 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей»затвердженої наказом міністерства фінансів України від 16.03.1998 р. № 99, Статутом автомобільного транспорту України і не суперечить Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.199 р. № 996-ХVІ.
Отже, посилання скаржника на неможливість поставки товару за відсутності у матеріалах справи довіреностей від 24.06.06 р, 19.06.06 р., 24.07.06 р. не заслуговує на увагу, оскільки накладні № 8686 від 24.06.2006 р, № 8555 від 21.06.2006 р., № 9411 від 25 07.2006 року містять підпис особи, що отримала товар скріплений печаткою відповідача.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Пунктом 1.4 договору № 168 від 01.07.2005 року покупець зобов’язався прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому цим договором.
Оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця або сплатою готівкою в його касу згідно приходного касового ордеру (п. 5.1 договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Перевіривши і оцінивши докази наявні в матеріалах справи і надані позивачем суду апеляційної інстанції, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що скаржником не доведено обставин апеляційної скарги, не надано суду доказів, які б спростовували правомірність рішення господарського суду Волинської області від 27.01.09 р., а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги ПТВП «Світязь».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 34 75, 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Волинської області від 27.01.2009 року у справі № 06/80-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до господарського суду Волинської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.