ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
06.06.06 Справа№ 1/366-4/84
Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. за участю представника позивача Огоновської Т.В., відповідача Гіль В.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” про спонукання відповідача до укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки площею 241,30 м.кв., що знаходиться в м.Львові по вул.Газова, 28
ВСТАНОВИВ
Прокурор Галицького району м.Львова звернувся до господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” про спонукання відповідача до укладення з позивачем договору оренди земельної ділянки площею 241,30 м.кв., що знаходиться в м.Львові по вул.Газова, 28. Як зазначено у позовній заяві прокурор в ході перевірки встановив, що відповідач за договором купівлі-продажу від 29 жовтня 2004 року придбав у відкритого акціонерного товариства „Львівський завод газової апаратури” два приміщення підстанцій відповідно площею 98,9 кв.м. і 132,4 кв.м., які розташовані за адресою м.Львів, вул.Газова,28 на земельній ділянці загальною площею 241,3 м.кв. Ця земельна ділянка не надана у встановленому законом порядку у власність, в користування чи в оренду відповідачу, який використовує земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів. Тим самим відповідач порушує права Львівської міської ради до виключної компетенції якої відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку, розміпів плати за користування прирдними ресурсами, що є у власності територіальної громади.
Прокурор вдруге у судове засідання не з’явився, вимог суду надати подати оригінали доданих до справи документів для огляду у судовому засіданні; письмово повідомити суд, чи приймалося Львівською міською радою рішення про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Львівський завод теплогазової апаратури” в користування на умовах оренди; якщо таке рішення приймалося - надати його належну копію; письмово повідомити суд, чи направлявся відповідачу проект договору оренди земельної ділянки площею 241,30 м.кв., що знаходиться в м.Львові по вул.Газова, 28 та надати проект договору - не виконав.
Позивач не надав суду у письмовому вигляді свою позицію з приводу позову прокурора. Представник позивача пояснила суду, що рішення про надання відповідачу в користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею 241,3 м.кв. розташованої за адресою м.Львів, вул.Газова,28 Львівська міська рада не приймала, відповідно, проекту договору відповідачу не надсилала.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, вважає позовні вимоги прокурора незаконними та безпідставними з наступних підстав: відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право користування на земельну ділянку може переходити на підставі договору оренди. Земельним кодексом України (ст.93), а також Законом України "Про оренду землі" (ст.1) визначено поняття оренди землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та інших видів діяльності. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст.124 Земельного кодексу України). Таким чином, рішення орендодавця є підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки орендарем. Проте, жодної ухвали Львівською міською радою про користування ВАТ "Львівобленерго" земельною ділянкою, що розташована у м.Львові по вул..Газовій, 28 винесено не було. Крім цього, відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі. Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин (договір) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст його зафіксовано в одному документі та підписано стороною (сторонами) і скріплено печатками. Аналогічне трактування загального порядку укладання господарських договорів є в п.І.ст.181 ГК України. Зі змісту ст. 181 ГК України випливає, що сторона подає іншій стороні підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою договір у двох примірниках. Сторона, яка одержала договір, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до п.1 ст.181 ГК України і повертає один примірник договору іншій стороні. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденнии строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Таким чином, укладання договору проводиться шляхом внесення пропозиції про укладення договору однією стороною та прийняття такої пропозиції іншою стороною. Саме ця пропозиція про укладення договору повинна бути стороною належним чином підтверджена підписом уповноваженої на те особи, скріпленим печаткою. Однак, як вбачається із матеріалів справи, Львівською міською радою до ВАТ "Львівобленерго" належним чином оформлений договір оренди земельної ділянки, розташованій по вул. Газовій, 28, подано не було. Відповідач повідомив суд, що за весь період користування вищезгаданою земельною ділянкою ВАТ "Львівобленерго" відповідно до вимог Закону України "Про плату за землю" сплачує земельний податок в повному обсязі. На підставі вищевикладеного просить суд в задоволенні позову прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ВАТ "Львівобленерго" відмовити.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що в позові слід відмовити.
Конституцією України (ст.19) встановлено обов”язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.ст. 120, 124, 125, 126, Земельного Кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правового договору, а право користування –на підставі договору оренди. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно з матеріалами справи відповідач за договором купівлі-продажу від 29 жовтня 2004 року придбав у відкритого акціонерного товариства „Львівський завод газової апаратури” два приміщення підстанцій відповідно площею 98,9 кв.м. і 132,4 кв.м., які розташовані за адресою м.Львів, вул.Газова,28 на земельній ділянці загальною площею 487 м.кв. Ця земельна ділянка не була у власності відкритого акціонерного товариства „Львівський завод газової апаратури”, а є власністю територіальної громади м.Львова. Відповідач дійсно використовує земельну ділянку без оформлення правовстановлюючих документів, а Львівська міська рада не приймала рішення про передачу означеної земельної ділянки в оренду відповідачу, не надсилала останньому проекту договору оренди, який згідно з ст.14 закону України „Про оренду землі” укладається у письмовій формі. Окрім цього за весь період користування означеною земельною ділянкою відповідач сплачує земельний податок.
Статтями 33,34 ГПК України встановлено обов”язок сторони належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень.
З урахуванням викладеного позивач не довів суду правомірності його позовних вимог до відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Гриців В.М.