Справа №2”о”-3
2009 рік
РІШЕННЯ
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
27 березня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Максимова М.Т.
при секретарі Сакаєвій А.Р..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 „Про встановлення факту наявності права довічного спадкового володіння земельною ділянкою» ,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою „Про встановлення факту наявності права довічного спадкового володіння земельною ділянкою» загальною площею 51,6 га, розташованої на території Довжанської сільської Ради Ізюмського району Харківської області.
У судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги та пояснив, що 25.10.1991 року збори уповноважених колгоспу «Зоря» Довжанської сільської Ради Ізюмського району, визнавши його організаційні та професійні можливості для створення сільського господарства, виділили йому земельну ділянку загальною площею 51,6 га. 05 листопада того ж року Ізюмська районна Рада народних депутатів, погодившись з вищевказаним рішенням, винесла рішення №292, згідно якого було виділено позивачу у довічне спадкове володіння земельну ділянку площею 51,6 га, в тому числі пасовищ – 31,3 га, інших угідь – 20,3 га. Згідно цього рішення ОСОБА_1 було видано державний акт Української РСР на закріплення за ним на безстрокове і безоплатне користування землею для ведення сільського господарства. На отриманій земельній ділянці він створив селянське господарство, спочатку під назвою «Руно», потім у 1997 воно було році перейменоване на «Сельхозекспо». На виділеній йому земельній ділянці, окрім вирощування посівних культур, були побудовані ферми для худоби та встановлено придбане обладнання для ферм та інше. Станом на 2000 рік вартість основних фондів господарства складала приблизно 4,5 млн. грн. Однак, внаслідок тяжкої хвороби ОСОБА_1 більше двох років не мав можливості займатися господарством, став інвалідом 2 групи. За цей час господарство збанкрутіло, а коли він намагався знов підняти його, Ізюмська районна адміністрація почала створювати всілякі перешкоди, починаючи з того, що ОСОБА_1 було відмовлено у проханні видати новий державний акт на землекористування, а раніш отриманий акт визнали недійсним..
Зацікавлена особа – Ізюмська райдержадміністрація заявлені вимоги не визнала, мотивуючи тим, що заявник безпідставно володіє та користується спірною земельною ділянкою.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з нижченаведених підстав:
Згідно протоколу №3 від 25.10.1991 року збори уповноважених колгоспу «Зоря» Довжанської сільської Ради Ізюмського району вирішили задовільнити прохання ОСОБА_1 про виділення йому земельної ділянки загальною площею 51,6 га. для створення селянського господарства (а.с.5)
Враховуючи це рішення та згідно з положенням Земельного Кодексу УРСР (в редакції 18.12.1990 року) 05.11.1991 року Ізюмська районна Рада народних депутатів винесла рішення №292, згідно якого було виділено позивачу у довічне спадкове володіння земельну ділянку площею 51,6 га, в тому числі пасовищ – 31,3 га, інших угідь – 20,3 га. (а.с.7)
Відділом землекористування та землевпорядкування при Харківському обласному комітеті відповідно до договору №80 від 10.10.1991 року були встановлені межі земельної ділянки, відведеної ОСОБА_1 у довічне спадкове володіння (а.с. 6)
Виконавчим комітетом Ізюмської районної Ради 1991 року ОСОБА_1 був виданий державний акт серії Б№074365, яким засвідчено, що за ОСОБА_1 закріплюється в безстрокове та безоплатне користування 53,79 га землі для ведення сільського господарства. (а.с._____)
Згідно довідки Харківського обласного управління статистики на отриманій земельній ділянці заявник створив селянське господарство «Руно» (а.с.37)
У п.5.5 установчої частини рішення Конституційного Суду України №145-рп/2005 від 22.09.2005 року визначено, що набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні, не передбачає встановлення обмеження щодо строків набуття цього права.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02.04.2002 року №449 раніш видані державні акти на право приватної власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Пунктом 1 резолютивної частини вказаного рішення Конституційний суд України вирішив: «Визнати такими, що не відповідають Конституції України положення п.6 Розділу Х «Перехідних положень» Земельного Кодексу України щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності».
Згідно ст.. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце розташування майна.
Відповідно до ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в користуванні ним
Статтею 412 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється.
Під жодну з підстав ситуація заявника не підпадає.
Таким чином, суд вважає за необхідне встановити той факт, що виданий ОСОБА_1 у 1991 році Ізюмською районною Радою народних депутатів Харківської області державний акт на безстрокове і безоплатне користування земельною ділянкою площею 53,79 га, розташованої на території Довжанської сільської Ради Ізюмського району Б. 743665, є таким, що підтверджує його право власності на цю земельну ділянку.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,130,174,209,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.. 256 ,257, 259 ЦПК України, рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005, суд,-
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 Васильовича- задовольнити.
Визнати, факт того, що виданий ОСОБА_1 у 1991 році Ізюмською районною Радою народних депутатів Харківської області державний акт на безстрокове і безоплатне користування земельною ділянкою площею 53,79 га, розташованої на території Довжанської сільської Ради Ізюмського району Б. 743665, є таким, що підтверджує його право власності на цю земельну ділянку.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційної скарги – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Т.Максимов