Справа №4.3/2-735/07

Р I Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 СІЧНЯ 2007 р             Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Макаренко Я.М.

при секретарі           - Співак М.А.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел.. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання і визнання права власності на 47/100 частини житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до відповідача про розірвання договору довічного утримання, укладеного між ним та відповідачем 17 листопада 2001 p., посвідченим державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, визнання за ним права власності на 47/100 частини житлового будинкуАДРЕСА_1. Свої вимоги мотивуючи тим, що 17 листопада 2001 р. між ним та його сином ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання . згідно якого ОСОБА_2 перейшло у власність 47/100 частини будинку АДРЕСА_1, в свою чергу ОСОБА_2 зобов»язався згідно п. 4 договору надавати позивачу необхідне харчування, одяг і забезпечити за ним належний догляд і необхідну допомогу, що повинно складати не менш однієї мінімальної пенсії щомісяця. Однак відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов»язання, оскільки разом з позивачем не проживає, відвідує його раз у два тижня, щоб просто провідати і привозить при цьому гостинець на суму двадцять грн., що недостатньо навіть для його добового споживання. Позивачу потрібен постійний щоденний догляд, оскільки він сам не може себе обслуговувати і виконувати будь-яку роботу, навіть передвігатися по кімнаті. Відповідач постійно проживає у своєї дружини у м. Харкові і не надає позивачу необхідне харчування, одяг, грошову допомогу зазначену в договорі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги. Відповідач про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, що дає підстави суду розглянути справу в заочному порядку за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі доказах . Позивач проти такого порядку не заперечував.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову не заперечувала.

Представник Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області в судове засідання не з»явився про день і час слухання справи був повідомлений належним чином, просив слухати справу без їх участі.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи і надані докази, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 листопада 2001 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, посвідчений нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області (а.с. 5). За умовами даного договору до ОСОБА_2 перейшло у власність 47/100 частини житлового будинку, належного ОСОБА_1, в Свою чергу ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання довічно утримувати ОСОБА_1, що є непрацездатним за віком, надавати йому необхідне харчування, одяг, забезпечувати за ним належний догляд та необхідну допомогу. Згідно п. 6 договору вартість харчування, одягу та необхідної допомоги повинна складати в розмірі не менше однієї мінімальної пенсії щомісячно, встановленої законом на день надання цієї допомоги непрацездатному за віком відчужувачу. А п. 9 договору передбачає, що такий договір може бути розірваний згідно ст., 428 ЦК України в ред. 1963 p. у разі невиконання ОСОБА_2, взятих на себе за договором обов»язків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов»язків, незалежно від його вини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за станом свого здоров»я не може самостійно себе обслуговувати, виконувати будь яку роботу, потребує постійного догляду і лікування, що стверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 4 вересня 2006 р. та довідкою лікаря Комунарської мед амбулаторії.

Свідки ОСОБА_4, яка проживає рядом з позивачем підтвердила, що ОСОБА_2 разом з батьком не проживає, вона бачила, що ОСОБА_2 рази три за останні п»ять років відвідував батька і то недовго, постійний догляд за ОСОБА_1 здійснює його донька ОСОБА_3, яка прибирає в домі, купує продукти, годує батька.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що при ньому відповідач два рази відвідував батька, але пробув біля батька недовгий час.

Свідок ОСОБА_6, який є сусідом позивача, пояснив, що відповідач разом з батьком не проживає, відвідує його рідко, при цьому ОСОБА_1 самостійно пересуватися не може , потребує постійного стороннього догляду, за позивачем постійно доглядає його донька ОСОБА_3

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 з 2000 р. разом з батьком не проживає, відвідує батька рідко, при цьому привозить продукти вартістю не більш ніж 20 грн., що не вистачає для повноцінного харчування ОСОБА_1, при цьому позивач дуже хворіє, не може самостійно встати з ліжка, сам себе обслуговувати, готувати та приймати їжу, потребує постійного догляду і лікування.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 потребує щоденного, постійного догляду і допомоги, а відповідач не надає позивачу необхідного харчування, одягу та допомоги щомісяця у розмірі не менше однієї мінімальної пенсії, не забезпечує належний догляд, навіть проживає окремо, що стверджується вказаними вище доказами, а відповідач не спростував такі докази, а також не надав докази в підтвердження належного виконання умов договору, то за таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої обов»язки за договором довічного утримання і вважає за необхідне розірвати договір довічного утримання в зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх обов»язків за договором довічного утримання.

Згідно вимог ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв»язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов»язків за договором, відчуждувач набуває право власності на майно, яке було ним передане і має право вимагати його повернення.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність розірвання договору довічного утримання укладеного між позивачем і відповідачем, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 756 ЦК України суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частини будинку АДРЕСА_1.

Згідно ст.. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачене позивачем державне мито у розмірі 212 грн. 71 коп. в прибуток держави і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22, 50 грн. в прибуток ТУ ДСА в Харківській області, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачені останнім судові витрати у сумі 16 грн.

Керуючись СТ..СТ. 10,11, 60, 61, 88,208,213,214,215 ЦПК України, ст..ст. 755, 756 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Розірвати договір довічного утримання укладений 17 листопада 2001 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частини будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 212 (двісті дванадцять) грн.. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТУ ДСА в Харківській області (р/р 35225007000164 , банк одержувача: УДК в Харківській області код ЄДРПОУ: 26281249 МФО 851011) витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22 (двадцять дві) грн.. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 16 (шістнадцять) грн.

На рішення відповідачем може бути подано заяву про його перегляд до Харківського районного суду Харківської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Па рішення позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду через Харківський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Харківський районний суд Харківської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається позивачем до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Я.М. МАКАРЕНКО