Справа № 1-76/07

ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 січня 2007 року.                                                                м. Тячів

Тячівський районний    суд Закарпатської області в особі головуючого судді

Решетар В.І., при секретарі Сойма М.М., з участю прокурора Бодня В.М., підсудних

ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тячів кримінальну справу про

обвинувачення:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, румун, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, раніше не судимий, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 за ст. 296 ч. 2 КК України,

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, румун, громадянин України, не одружений, освіта середня, раніше не судимий, уродженець та мешканець АДРЕСА_2 по ст. 296 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 3 квітня 2006 року близько 01 год. 30 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з явної неповаги до суспільства та з хуліганських мотивів, знаходячись по АДРЕСА_3, з особливою зухвалістю безпричинно наніс ОСОБА_5. та ОСОБА_4 удари руками та ногами по голові та тілу, в результаті чого заподіяв потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження та ОСОБА_2 розбив каменем переднє вітрове скло на автомобілі ВАЗ-21112, номерний знак НОМЕР_1, вартістю 450 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, чистосердечно розкаявся у вчиненому та показав, що 2 квітня 2006 року під вечір він разом зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли в смт. Солотвино до приміщення дискотеки і знаходились там приблизно до 23 години, після цього вони втрьох вийшли з приміщення дискотеки і пішки пішли по вулиці Харкіській. І в цей час їм назустріч рухався автомобіль "ВАЗ-21112" стального кольору, який проїхав дуже близько повз них і трохи їх не зачепив. Відразу біля них зупинився автомобіль "ВАЗ-2103" за кермом якого був добре знайомий їм таксист ОСОБА_7 по кличці "ІНФОРМАЦІЯ_3" і спитав чи не бачили вони автомобіль "ВАЗ-21112" стального кольору і на це хтось із них йому відповів, що той автомобіль трохи їх не зачепив. ОСОБА_7 їм запропонував, щоб вони поїхали вслід за цим автомобілем і вони погодились на це. Даний автомобіль вони наздогнали в районі "Солоні озер", однак той виїхав на дорогу в с Мале Солотвино і поїхав у напрямку с Діброва. Вони їхали вслід за цим автомобілем і за поворотом цей автомобіль зупинився і водій ОСОБА_7 об'їхав його спереді і зупинився перед ним. Він підійшов до водія автомобіля "ВАЗ-21112" ОСОБА_4 і спитав у того, чому він їх трохи не збив автомобілем у смт. Солотвино, на що той відповів, що то був не він. ОСОБА_5, який сидів на задньому сидінні даного автомобіля, сказав "що ти від нас хочеш" і хотів вийти з автомобіля, тоді він безпричнно вдарив його рукою в обличчя. Тоді ОСОБА_4 відкрив дверку і якимось тупим предметом, можливо дерев'яною палкою наніс йому удар по плечу і між ними почалася бійка. ОСОБА_5 дістав з багажника автомобіля балонний ключ і вдарив ним ОСОБА_2 по голові, на

що останній дістав камінь із землі і кинув ним у ОСОБА_5, аде той відхилився і камінь попав у переднє вітрове скло автомобіля, від чого воно розбилося. Після цього вони всі троє поїхіли в напрямку с. Б.Церква, ОСОБА_6 вийшов і пішов додому, а вони поїхали в Бичківську лікарню, де ОСОБА_2 була надана медична допомога, оскільки у нього була поранена голова. На даний час з потерпілими примирився та шкоду відшкодовано.

Підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, чистосердечно розкаявся у вчиненому та показав, що 2 квітня 2006 року під вечір він разом зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_1 пішли в смт. Солотвино на дискотеку і пробули там до 23 години, після чого вони втрьох пішли звідти пішки по вулиці Харкіській. їм назустріч проїхав автомобіль "ВАЗ-21112" стального кольору і трохи їх не зачепив. Відразу біля них зупинився автомобіль "ВАЗ-2103", за кермом якого був добре знайомий їм таксист ОСОБА_7 по кличці "ІНФОРМАЦІЯ_3" і спитав чи не бачили вони автомобіль "ВАЗ-21112" стального кольору і на це хтось із них йому відповів, що той автомобіль трохи їх не зачепив. ОСОБА_7 їм запропонував, щоб вони поїхали вслід за цим автомобілем і вони погодились на це. Даний автомобіль вони наздогнали в районі "Солоні озер", однак той виїхав на дорогу в с Мале Солотвино і поїхав у напрямку с. Діброва. Вони їхали вслід за цим автомобілем і за поворотом цей автомобіль зупинився і водій ОСОБА_7 об'їхав його спереді і зупинився перед ним. Тоді ОСОБА_1 вийшов з переднього сидіння автомобіля і підійшов до водія автомобіля "ВАЗ-21112" ОСОБА_4 і спитав у того, чому той їх трохи не зачепив автомобілем у смт. Солотвино, на що той відповів, що то був не він. ОСОБА_5, який сидів на задньому сидінні даного автомобіля, сказав "що ти від нас хочеш" і хотів вийти з автомобіля, тоді ОСОБА_1 безпричнно вдарив його рукою в обличчя. Тоді ОСОБА_4 відкрив дверку і якимось тупим предметом, можливо дерев'яною палкою наніс ОСОБА_1 удар по плечу, він хотів відібрати від ОСОБА_4 палку, але ОСОБА_5 вдарив його по руках і він відпустив ОСОБА_4. Він вдарив ОСОБА_5 і той дістав з багажника автомобіля балонний ключ і вдарив ним його по голові Тоді він дістав камінь із землі і хотів кинути ним у ОСОБА_5, аде той відхилився і камінь попав у переднє вітрове скло автомоблія, від чого воно розбилося. Після цього вони всі троє на автомобілі ОСОБА_7 поїхали в напрямку с Б.Церква. В с. Б.Церква ОСОБА_6 вийшов і пішов додому, а вони поїхали в Бичківську лікарню, де йому була надана медична допомога, оскільки у нього була поранена голова. На даний час потерпілим шкоду відшкодував та з потерпілими примирився.

Заслухавши підсудних та розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їм злочину в судовому засіданні доведена повністю.

В порядку ст. 299 ч. 3 КК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інші докази щодо фактичних обставин справи в судовому засіданні не досліджувалися.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ст. 296 ч. 2 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1 які винними себе визнали повністю, у вчиненому розкаялись, характеризується по місцю проживання позитивно, судяться вперше, скоєний ними злочин є середньої тяжкості та з потерпілими примирились.

Пом'якшуючі обставини : щире каяття, усунення заподіяної шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_2, ОСОБА_1 суд не находить.

З огляду на наведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можливе при умові обрання відносно них покарання в виді обмеження волі з випробовуванням.

Цивільний позов потерпілими не заявлено, судових витрат не має.

Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази - відсутні.

Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 296 ч.2 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання в виді обмеження волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3 КК України обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та буде повідомляти, органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 за ст. 296 ч.2 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання в виді обмеження волі, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч. 1 п. п. 2, З КК України обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов потерпілими не заявлено, судових витрат не має.

Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази - відсутні.

Вирок може бути оскаржено, а прокурором внесено апеляційне подання через Тячівський районний суд до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий суддя:                   Решетар В.І.