Справа № 11-625/10 Головуючий у І інстанції
Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .
Категорія 23.06.2010
УХВАЛА
Іменем України
23 червня 2010р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого – Шолової Т.С.
Суддів – Нагорного А.М., Каленченко Н.О.
з участю прокурора – Чупринської Є.М. та засуджених, -
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Бориспільського міжрайонного прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2010року.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, не маючий судимості,-
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, -
засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 20.11.2009р. приблизно о 02-10 год., діючи з корисливих мотивів проник до приміщення магазину «Клен» в с. Любарці Бориспільського р-ну по вул.. Лнніна, 48-а та до складського приміщення цього магазину, звідки таємно викрав майно на суму 4729,44 грн.
Крім цього, 06.12.2009р. приблизно о 23-20 год. перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_1 повторно проник до будинку потерпілого ОСОБА_3, звідки за допомогою засудженого ОСОБА_2, з яким вони вступили в попередній зговір, викрали телевізор «Supra» та DVD – програвач «BRAVIS», загальною вартістю – 1100грн..
В апеляції прокурор не оспорює доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засуджених, але вважає вирок стосовно засудженого ОСОБА_1 занадто м»яким,таким що не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі засудженого ОСОБА_1, який неодноразово судимий і знову скоїв злочин, а повторний злочин ОСОБА_1 вчинено в період розслідування справи за вчинену ним крадіжку.
Прокурор просить вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасувати, в зв’язку з невідповідністю покарання ступеню тяжкості та особі засудженого, внаслідок м’якості, та постановити свій вирок, і призначити засудженому покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.
Стосовно засудженого ОСОБА_2 апеляція не подавалась.
В доповненнях до апеляції прокурор вказує, що суд необґрунтовано поклав на засудженого ОСОБА_2 відшкодування судових витрат за проведення судово-криміналістичної експертизи №67 за фактом крадіжки з магазину «Клен». Оскільки засуджений ОСОБА_2 цього злочину не вчиняв, то судові витрати в сумі 973,54 грн. прокурор просить покласти повністю на засудженого ОСОБА_1
Судові ж витрати за проведення криміналістичної експертизи по епізоду крадіжки у потерпілої ОСОБА_3 прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках, в сумі 246грн.39 коп. з кожного.
Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав апеляцію і доповнення до неї, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без зміни, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляції, судова колегія вважає апеляцію частково обґрунтованою.
Як вбачається з вироку суду і матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно і об»єктивно дослідив всі докази і обставини справи? надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини і правильність юридичної кваліфікації дій засудженого.
Вина засудженого ОСОБА_1 доведена його власними показами, показами його співучасника – засудженого ОСОБА_2, показами потерпілих, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих дій і другими матеріалами справи.
Призначаючи покарання засудженому, суд врахував тяжкість скоєного злочину, особу засудженого, обставини, що впливають на покарання і призначив покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України. На час винесення вироку колишня судимість ОСОБА_1 є погашеною і тому він вважається не судимим, а той факт, що ним скоєно два епізоди крадіжки, дав підстави кваліфікувати дії засудженого, як скоєні повторно, при призначенні покарання судом ця обставина була врахована.
При таких обставинах судова колегія вважає вирок в частині призначення покарання законним та обґрунтованим, і підстав для його зміни в цій частині – не вбачає.
В той же час, в порушення вимог ст.93 КПК України, суд безпідставно стягнув з засуджених судові витрати в солідарному порядку.
Оскільки крадіжку з магазину «Клен» засуджений ОСОБА_1 скоював без участі засудженого ОСОБА_2, то судові витрати в сумі 973грн.54коп., пов»язані з цим епізодом крадіжки, він має виплачувати самостійно, а судові витрати за епізодом викрадення у потерпілої ОСОБА_3, в сумі 486грн.77коп., - мають бути стягнені з засуджених в рівних долях.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію старшого помічника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської обл. задовольнити частково.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2010 р. стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині стягнення судових витрат змінити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській обл. 1216грн.92 коп., а з ОСОБА_2 - 243гнр.39коп. - судових витрат.
В решті вирок суду залишити – без зміни.
Судді: Шилова Т.С. Нагорний А.М. Каленченко Н.О.