Справа № 2-828/10

Провадження №:-

Справа №2-828/2010р.

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2010 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької

області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В.,

при секретарі Політанській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі за 2007 рік підвищенню до пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 16.08.2010 року звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області про стягнення заборгованості по невиплаченому в повному обсязі за 2007 рік підвищенню до пенсії як дитині війни, посилаючись на те, що вона відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року являється дитиною війни. Згідно із статтею 6 даного Закону позивачеві повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення вказаної норми Закону та п. З ст. 22 Конституції України така допомога ОСОБА_1 виплачувалась не в повному обсязі, а тому вона просить суд відновити їй пропущений строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі, щодо недоплати їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої суми пенсії, як дитині війни за 2007 рік в сумі 1441 грн. 11 коп.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням . ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що його мати ОСОБА_1 пропустила строк для звернення до суду з поважних причин, вона важко хворіла і не мала можливості звернутися до суду. В даний час мати також хворіє, їй необхідні кошти для лікування. Вона зверталася до управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі з проханням зробити їй перерахунок пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", проте їй було відмовлено, тому вона вимушена звернутися до суду. Представник позивача просить відновити його матері - ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі, щодо недоплати їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни та стягнути з відповідача на її користь різницю недоплаченої суми пенсії, як дитині війни за 2007 рік в сумі 1441 грн. 11 коп.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що на законодавчому рівні питання виплати підвищення пенсії на даний час досі не врегульовано, а тому управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі виплачувало позивачу ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни в межах бюджету, затвердженого Кабінетом Міністрів України, яким визначено призначення коштів, що надходять до Управління Пенсійного фонду України. Крім того, дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Представник відповідача вважає, що не з вини відповідача позивачеві було не доплачено грошову допомогу і крім того позивачем пропущений строк звернення до суду, а тому просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до паспорта громадянина України серії АВ № 081234 позивач ОСОБА_1 народилася 13 лютого 1937 року. Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, являється дитиною війни. Стаття 6 даного Закону передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії віком. Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджується всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвишення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Статтею 71, п.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 –V від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.

Однак Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року " визначено, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, п.3 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнзнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прий Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ви листопада 2004 року було поновлено з 9 липня по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової в працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ста; та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для л війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закон дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного п громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, проте, головним розпорядником коштів для виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є Пенсійний Фонд України, управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі за даним позовом належним відповідачем. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на вип/. щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, на думку суду, це не може Т підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилати;: відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає , що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ця норма оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується визначення розміру будь-якого конкретного виду пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний дітей війни».

Проте, відповідно до ст. 256 ЦК України, загальна позовна давність у цивільному судочинстві встановлюється тривалістю у три роки.-

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на це, суд вважає обґрунтованим посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду в частині позову про стягнення недоплачених сум.

Таким чином, з врахуванням того, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом лише 16.08.2010 року, в межах заявленого позову стягненню підлягає недоплачена щомісячна державна соціальна допомога за період з 16.08.2007 року по 31.12.2007 року.

В той же час, суд вважає необгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь певної суми коштів, оскільки розмір недоплаченої щомісячної державної допомоги не є шкодою, заподіяною позивачу, так як з змісту ст.22 ЦК України вбачається, що майнова шкода виражається в формі збитків. В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Виходячи з аналізу зазначеної статті, недоплачена щомісячна державна соціальна допомога не є шкодою.

На підставі ст. З, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. 256, 267 ЦК України, ст.ст. 10,60,88, 209 ч. 3 , 212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області щодо недоплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Могилів-Подільському районі Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни відповідно до статті 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за період з 16.08.2007 року по 31.12.2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові втрати віднести на рахунок держави.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.