Справа № 192/1041/15-ц

Провадження № 2/192/383/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участі секретаря судового засідання - Сербіної Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Кремидівської сільської ради Одеської області, Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в період якого у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними був розірваний згідно рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року і сторони з початку 2011 року проживають окремо.

Позивач посилається на те, що дитина проживає з нею і знаходиться на її утриманні, а відповідач вихованням дитини не займається, не піклується про стан його здоров'я, не цікавиться навчанням та розвитком, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, аліменти по яким існує заборгованість в розмірі 21 516 гривень 12 копійок, не сплачує, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідач не виконує свої обов'язки щодо виховання та розвитку сина, не проявляє до нього батьківської турботи та піклування, не приділяє уваги навчанню дитини, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, ти самим проявляє байдужість до подальшої долі дитини. Позивач вважає, що все це шкодить інтересам дитини, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.43) в судове засідання 24 вересня 2015 року не з'явилася, надавши суду заяву, згідно якої просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с.48-49).

Представник позивача - ОСОБА_4, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 08 травня 2015 року (а.с.4), яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.44), в судове засіданні 24 вересня 2015 року не з'явилася, надавши суду заяву, згідно якої просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, (а.с.62).

Відповідач ОСОБА_2, який про день та час розгляду справи повідомлений відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем свого проживання (а.с.25), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.34-36,50-52), а про зміну місця проживання ні позивача, ні суд не повідомив, в судове засідання 24 вересня 2015 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, як не подав і заперечень проти позову та доказів, що їх обґрунтовують.

У зв'язку з цим, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Представник третьої особи - орган опіки та піклування Кремидівської сільської ради Одеської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.46), у судове засідання 24 вересня 2015 року не з'явився, надавши письмову заяву, за якою прохав розглядати справу у його відсутність (а.с.53).

Представник третьої особи - Солонянської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.47), у судове засідання 24 вересня 2015 року не з'явився, надавши письмову заяву, за якою прохав розглядати справу у його відсутність (а.с.56). Також надали до суду висновок «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2.» від 18 вересня 2015 року (а.с.57-58), згідно якого з часу припинення шлюбних відносин батько дитини - ОСОБА_2 не займається вихованням свого сина, його розвитком, станом здоров'я не цікавиться та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків по відношенню до дитини.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197, ст. 224 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до вимог ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, а згідно положень ч.2 ст.157, ст.ст.180-182 цього Кодексу той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Новомар?ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 28 квітня 2010 року, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є: мати - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області від 05 березня 2014 року, ОСОБА_1. уклала шлюб з ОСОБА_6. та змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» (а.с.7).

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю в с. Кремидівка Одеської області (а.с.18,19), відвідує Кримидівський дошкільний навчальний заклад «Промінець» (а.с.15).

Також судом встановлено, що з 2011 року відповідач проживає окремо від сина і, як убачається із характеристики Кримидівського дошкільного навчального закладу «Промінець», за період відвідування сином дошкільного закладу, як батько дитини, жодного разу до закладу не приходив, дитину не відвідував, а вихованням дитини займається позивач та її чоловік.

Згідно виданого Солонянським районним судом Дніпропетровської області виконавчого листа №2-631/11 від 27 червня 2012 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 станом на 06 травня 2015 року становить 21 516 гривень 12 копійок (а.с.12-13), що свідчить про неналежне виконання відповідачем батьківських обов'язків і по утриманню дитини.

Судом встановлено, що з липня 2011 року сторони припинили проживати разом, що підтверджується рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року у справі 2-630/11 про розірвання шлюбу (а.с.9), а дитина проживає разом з позивачем в Одеській області (а.с.15-19).

Відповідач самоусунувся від участі у вихованні свого сина ОСОБА_3, не цікавиться місцем проживання дитини і жодним чином не приймає участі в його житті, не спілкується з ним та не порушував спору між матір'ю дитини щодо місця проживання свого малолітнього сина. Зазначені обставини суд розцінює як свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками.

Згідно з приписами пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Невиконання або ухилення від виконання обов'язку по вихованню дітей може бути відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України підставою до застосування наслідків, передбачених Сімейним кодексом України, в тому числі і позбавлення батьківських прав, а згідно висновку Солонянської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування від 18 вересня 2015 року «Про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав» відносно його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таке позбавлення відповідає інтересам малолітнього, оскільки з моменту розірвання шлюбу відповідач не виконує жодних з установлених СК України обов'язків по вихованню дитини, не бере участі в утриманні сина, не займається матеріальним забезпеченням ОСОБА_3. Крім того, відповідно до довідки відділу державно виконавчої служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини становить 21 516 гривень 12 копійок (а.с.57-58). Викладені у висновку факти свідчать про ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, а висновок органу опіку та піклування є обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини.

При цьому судом не враховуються міркування, викладені у висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Кремидівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 29 травня 2015 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с.20-21) з огляду на те, що такий висновок було складено на підставі свідчень депутата сільської ради, актів обстеження житлово-побутових умов, характеристик, а відповідач ОСОБА_2 на комісію з приводу вирішення питання про позбавлення його батьківських прав не викликався.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, свідомо нехтує ними, не піклується про його розвиток, навчання, не надає дитині матеріальну допомогу, не сплачує аліменти, не бере жодної участі у вихованні дитини, не спілкується з ним та не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами, не піклується про фізичний та духовний стан та розвиток дитини, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не дбає про його моральний та фізичний розвиток, не цікавиться його життям, то суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 164 СК України є правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, які були сплачені під час звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 15, 141,150-155, 157-159, 180-182, п.2 ч.1 ст.164, ст.165 - 169 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Кремидівської сільської ради Одеської області, Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська, мешканця АДРЕСА_1, відносно малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новомар?ївка Солонянського району Дніпропетровської області, батьком якого він є.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, а строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина