ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Погребняка В.Я.

суддів:Білошкап О.В.,

Жукової Л.В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова-правова компанія "Столиця"

на ухвалу Господарського суду м. Севастополя від 18.09.2013 року ( про залучення до участі у розгляді справи та визнання кредиторських вимог, забезпечених заставою майна боржника)

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року

у справі№5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 господарського суду м.Севастополя

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг"

доВідкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод"

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: від ТОВ "Консалтингова-правова компанія "Столиця" в судовому засіданні 15.09.2015 року - Аксьоненко Т.В. дов. б/н від 22.06.2015 року ( після відкладення не з'явився), Шевцов С.О. - арбітражний керуючий,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Севастополя ( суддя Харченко І.А.) від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 заяву Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про залучення до участі у розгляді справи та визнання кредиторських вимог, забезпечених заставою майна Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" задоволено. Визнано забезпечені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" у сумі 3 789 496,08 грн. Включено грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" в сумі 3 789 496,08 грн., окремо до першої черги реєстру вимог кредиторів, як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Предмет забезпечення: нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Севастополь, Набережна рибпорта, 33/1: споруда "Хард" загальною площею 2688,30 кв.м., яка складається з будівлі (літер Ж), прибудови (літер Ж1), сходів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий - Остапенко О.М., суддя - Копитова О.С., суддя - Гарник Л.Л.) від 30.07.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 - без змін.

Не погодившись з ухвалою господарського суду м. Севастополя від 18.09.2013 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова-правова компанія "Столиця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення яким повернути справу для подальшого провадження до господарського суду м.Києва.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами приписів ст.ст.42, 43, 47 Господарського процесуального кодексу України, не повне з'ясування всіх обставин справи та не здійснення належної правової оцінки цих обставин. При цьому, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно включив заявлені Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" до першої черги задоволення, оскільки заявлена Банком сума , зокрема, містить вимоги щодо пені, яка повинна бути включена до шостої черги задоволення. Крім того, скаржник вказує на те, що вимоги Банку виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, та не можуть бути визнані конкурсними. Також, заявник зауважує на тому, що заява Банку про визнання його грошових вимог, як таких, що забезпечені заставою, розглядалась без визначення відповідного судді автоматизованою системою документообігу, без призначення її до розгляду у встановленому законом порядку. При цьому, вказує, що ухвалою від 05.09.2013 року до розгляду призначено клопотання Банку про залучення його до участі у справі в якості заставного кредитора. Проте, апеляційний суд на це уваги не звернув та переглядав справу лише враховуючи заяву Банку від 12.09.2013 року про визнання конкурсних кредиторських вимог, які забезпечені заставою майна боржника, та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Оскаржуючи вищенаведені судові акти, скаржник, також, посилається на те, що ПАТ "Український професійний банк" , на момент звернення зі скаргою на дії керуючого санацією, стороною або учасником справи не був, а тому не мав права на таке звернення та оскарження процесуальних документів у справі.

Окрім наведеного, заявник касаційної скарги звертає увагу суду на те, що під час розгляду заяви ПАТ "Український професійний банк", не було залучено осіб (ТОВ "Система Фіш", Корпорація "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП") прав та обов'язків яких стосується рішення суду з цього питання. Не було досліджено договору комісії, укладеного між Корпорацією "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП" та ПАТ "Український професійний банк". На думку скаржника, вигодонабувачем за означеним Договором є саме Корпорація "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП", а не ПАТ "Український професійний банк".

Крім того, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання керуючого санацією про витребування інформації зі справи №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082-4/188-1190/2011 про банкрутство ТОВ "Система Фіш", яке є основним боржником за кредитними договорами.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 21.09.2015 року для розгляду справи №5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 господарського суду м.Севастополя сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Білошкап О.В., Жукова Л.В.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представника скаржника в судовому засіданні 15.09.2015 року та арбітражного керуючого в нинішньому засіданні, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.05.2004 року порушено провадження у справі № 5020-8/085 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" (далі - ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод") за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" ( далі - ТОВ "Уралмаг") .

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 15.09.2009 року визнані грошові вимоги ТОВ "Уралмаг" до ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" в сумі 456239,99 грн., зобов`язано ТОВ "Уралмаг" подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шевцова С.О.

Ухвалою суду від 27.12.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод".

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 27.07.2011 року припинено судову процедуру розпорядження майном ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод", відкрито процедуру санації строком на дванадцять місяців, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Шевцова С.О.

Ухвалою від 13.12.2011 року затверджено план санації ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" в редакції від 23.11.2011, схваленного рішенням комітету кредиторів від 23.11.2011 року.

Ухвалою від 13.11.2012 року продовжено строк процедури санації ВАТ „Севастопольський рибоконсервний завод", а також повноважень керуючого санацією строком на 6 місяців.

02.04.2013 року на адресу суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Український професійний Банк" ( далі - ПАТ „Український професійний Банк") на бездіяльність керуючого санацією Шевцова С.О., з вимогою, зокрема, винести ухвалу про залучення до участі у справі про банкрутство забезпеченого кредитора - ПАТ "Український професійний банк".

12.09.2013 року ПАТ "Український професійний банк" звернувся до господарського суду з заявою про визнання конкурсних кредиторських вимог, які забезпечені заставою майна боржника, та включення їх до першої черги задоволення вимог кредиторів ( в редакції ухвали господарського суду м. Севастополя від 18.09.2013 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року).

Під час розгляду вищеозначених вимог ПАТ "Український професійний банк", суди встановили наступне:

10.06.2004 року між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк НРБ -Україна" (банк) ( далі - ЗАТ "Комерційний банк НРБ -Україна") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Система-Фіш" (позичальник) ( далі - ТОВ "Система-Фіш") укладений Кредитний договір № 290-Н/04 про надання позичальнику кредиту у сумі 1 500 000,00 грн. під 23% річних, який діє з дати підписання його сторонами і скріплення печатками до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору.

Відповідно до пункту 1.3 цього договору позичальник зобов'язаний повернути кредит банку частинами у розмірах і строки згідно графіка: до 31.03.2005 року - 500 000,00 грн., до 31.04.2005 року - 500 000,00 грн. останній платіж 09.06.2005 року - 500 000,00 грн.

10.06.2004 року між ЗАТ "Комерційний банк НРБ -Україна" (банк) і ТОВ "Система-Фіш" (позичальник) було укладено Кредитний договір № 291-В/04 про відкриття позичальнику відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті лімітом 200 000 доларів США під 16% річних, термін дії якої закінчується 09.06.2005 року.

28.07.2004 року між тими ж особами укладений Кредитний договір № 400-Н/04 про надання кредиту у сумі 2 665 000,00 грн. під 23% річних з погашенням до 31.05.2005 року - 888 333,00 грн., до 31.06.2005 року - 888 333,00 грн., останній платіж 27.07.2005 року - 888 333,00 грн.

У порядку забезпечення виконання позичальником взятих зобов'язань, між ЗАТ "Комерційний банк НРБ -Україна" (кредитор), ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" (поручитель) та ТОВ "Система-Фіш" (боржник) 10.06.2004 року укладений договір поруки №290/291-НВ/04-П та 28.07.2004 року угоду про внесення змін і доповнень № 1 до цього договору, відповідно до яких поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №291-В/04 від 01.06.2004 року, Кредитного договору № 290-Н/04 від 10.06.2004 року та Кредитного договору № 400 -Н/04 від 28.07.2004 року.

10.06.2004 року в забезпечення зобов'язань ТОВ "Система-Фіш", які випливають з кредитного договору №291-В/04 та Кредитного договору №290-Н/04, між ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" (заставодавець) та ЗАТ "Комерційний банк НРБ-Україна" (заставодержатель) укладено договір застави, зареєстрований в реєстрі за № 6400, за яким предметом застави є основні засоби, які належать заставодавцеві на праві приватної власності (обладнання), балансовою вартістю 307 726,64грн., заставна вартість за згодою сторін складає 1 100 000,00грн.

В забезпечення зобов'язань ТОВ "Система-Фіш" за Кредитним договором №400-Н/04, ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" (Заставодавець) та ЗАТ "Комерційний Банк НРБ-Україна" (заставодержатель) 29.07.2004 року уклали Договір іпотеки, предметом якого, згідно з пунктом 3.1 договору, є нерухоме майно: споруда "Хард" загальною площею 2688,30 кв.м., яка складається з будівлі (літер Ж), прибудови (літер Ж1), сходів, розташована за адресою: м.Севастополь, Набережна рибпорта, 33/1.

19.07.2006 року між ВАТ "Український Професійний Банк" (фактор), який діяв в інтересах Корпорації "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП", і ЗАТ "Комерційний Банк НРБ-Україна" (клієнт) укладений договір факторингу, за умовами пункту 1.1 якого фактор передає грошові кошти Корпорації у власність клієнта, а клієнт уступає фактору:

- права грошової вимоги клієнта до ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" (завод) по договору поруки № 290/291-В/04 від 10.06.2004 року в частині вимог клієнта до заводу відносно грошових зобов'язань заводу, як солідарного боржника з ТОВ "Система Фіш" (боржник) перед клієнтом по Кредитному договору № 290-Н/04 від 10.06.2004 і Кредитному договору №400-Н/04 від 28.07.2004, укладених між клієнтом і боржником;

- права грошової вимоги клієнта до боржника по Кредитному договору № 290-Н/04 від10.06.2004 року та Кредитному договору №400-Н/04 від 28.07.2004 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 року у справі № 20-8/289-7/052-11/247-2/206 стягнуто з ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" на користь ПАТ "Український професійний банк" 1 500 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором № 290-Н/04 від 10.06.2004 року, 1 171 896,86 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за кредитними договорами №290-Н/04 від 10.06.2004 року та №400-Н/04 від 28.07.2004 року, 1 091 881,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за договором № 290-Н/04 від 10.06.2004 року та прострочення сплати процентів за договорами №290-Н/04 від 10.06.2004 року та №400-Н/04 від 28.07.2004 року , а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 заяву Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" про залучення до участі у розгляді справи та визнання кредиторських вимог, забезпечених заставою майна ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" задоволено. Визнано забезпечені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" у сумі 3 789 496,08 грн. Включено грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський рибоконсервний завод" в сумі 3 789 496,08 грн. окремо до першої черги реєстру вимог кредиторів, як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Предмет забезпечення: нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Севастополь, Набережна рибпорта, 33/1: споруда "Хард" загальною площею 2688,30 кв.м., яка складається з будівлі (літер Ж), прибудови (літер Ж1), сходів.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.13 року апеляційну скаргу ТОВ "Уралмаг" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.13 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 скасовано; справу передано до Севастопольського апеляційного господарського суду на новий розгляд для здійснення апеляційного провадження в іншому складі суддів.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» справу № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Уралмаг" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 року у справі № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 - без змін.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконання зобов`язань боржника за кредитними правовідносинами перед ПАТ "Український професійний банк" забезпечено майновою порукою (іпотекою) за договором іпотеки від 24.07.2004 року. Заборгованість ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод" перед ПАТ "Український професійний банк" у розмірі, встановленому постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 року у справі № 20-8/289-7/052-11/247-2/206 не погашена, у зв`язку з чим, зобов`язання, забезпечені іпотекою, не припинились. Суди дійшли висновків про наявність забезпечених грошових вимог ПАТ "Український професійний банк" та необхідність їх окремого внесення до реєстру вимог кредиторів незалежно від дати звернення з відповідною заявою.

Колегія суддів не погоджується з висновками та рішенням судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року.

В даному випадку судами попередніх інстанцій вірно застосовані норми Закону про банкрутство в редакції що діяла до 19.01.2013 року.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство у визначеній редакції, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,

Частиною 6 статті 14 вищезазначеного Закону передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що кредиторські вимоги, забезпечені заставою майна боржника, відомості про яке містяться у державному реєстрі застав, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів відповідного боржника окремо та мають різний статус щодо їх погашення.

В даному випадку суди попередніх інстанцій визначили, що вимоги ПАТ "Український професійний банк" є такими, що забезпечені майновою порукою (іпотекою) за договором іпотеки від 24.07.2004 року.

Проте, колегія Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки:

По-перше, встановивши, що між ВАТ "Український Професійний Банк" (фактор), який діяв в інтересах Корпорації "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП", і ЗАТ "Комерційний Банк НРБ-Україна" (клієнт) був укладений договір факторингу, суди попередніх інстанцій не дослідили умови договору комісії та не надали належної правової оцінки правовідносинам, що склалися між ВАТ "Український Професійний Банк" та Корпорацією "Холдингова компанія "ПЛАТИНУМ ГРУПП". Не встановили правомірності звернення саме ПАТ "Український Професійний Банк" з грошовими вимогами забезпеченими заставою до боржника в даній справі у межах наведених правовідносин.

По-друге, суди попередніх інстанцій, визнаючи вимоги ПАТ "Український професійний банк" такими, що забезпечені майновою порукою (іпотекою) за договором іпотеки від 24.07.2004 року, не дослідили в якій саме частині грошові вимоги Банку забезпечені іпотекою за відповідним договором, при цьому не вірно вказали дату цього Договору. До того ж, не дослідили та не надали належної правової оцінки наявному Договору застави від 10.06.2004 року, який був укладений у забезпечення виконання ТОВ "Система Фіш" зобов'язань за Кредитними договорами №290-Н/04 та №291-В/04 від 10.06.2004 року.

По-третє, суди не встановили, чи в повному обсязі, заявлені грошові вимоги Банку ( 3 789 496,08 грн.) є забезпеченими, враховуючи вартість заставного майна за договорами іпотеки та застави. Не звернули уваги на підставі саме яких кредитних договорів було здійснено стягнення за Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 року у справі № 20-8/289-7/052-11/247-2/206.

Крім того, слід вказати, що задовольняючи вимоги ПАТ "Український Професійний Банк" в повному обсязі, суди не врахували та не надали належної правової оцінки, з урахуванням приписів Закону про банкрутство, вимогам заявленим Банком як у скарзі на бездіяльність керуючого санацією, так і у заяві про визнання грошових вимог, що забезпечені заставою від 12.09.2013 року.

До того ж, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необхідним вказати, що Заява ПАТ "Український Професійний Банк" про визнання грошових вимог, що забезпечені заставою та включення їх окремо до реєстру вимог кредиторів, яка надійшла до господарського суду м.Севастополя 12.09.2013 року, не була прийнята до провадження у справі та не було здійснено її призначення до розгляду у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься ухвала господарського суду м.Севастополя від 05.09.2013 року в якій судом, окремо від скарги на дії керуючого санацією, призначено розгляд у судовому засіданні клопотання ПАТ "Український Професійний Банк" щодо залучення останнього до участі у справі у якості забезпеченого кредитора. Судове засідання призначено на 17.09.2013 року. Як вбачається з протоколу судового засідання від 17.09.2013 року та ухвали від 18.09.2013 року, предметом розгляду в судовому засіданні була саме заява ПАТ "Український Професійний Банк" від 12.09.2013 року про визнання грошових вимог Банку.

Суд апеляційної інстанції на вищенаведене уваги не звернув та не надав належної правової оцінки доводам ТОВ "Уралмаг" заявленим в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Зважаючи на викладене, оскаржені ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 1119 ГПК України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Севастополя від 18.09.2013 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року, прийняті з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» справу № 5020-8/085-9/079-13/167-9/254-5/247-4/230 належить передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова-правова компанія "Столиця" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 18.09.2013 року ( про залучення до участі у розгляді справи та визнання кредиторських вимог, забезпечених заставою майна боржника) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 року - скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя: В.Я. Погребняк

Судді: О.В. Білошкап

Л.В. Жукова