ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 р. Справа № 36122/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В.,
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,–
встановила:
15 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позивач вказував, що наказом Державної митної служби № 2189-к від 24.11.2010 року «По особовому складу» було припинено його перебування на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, що виявилося у невиконані основних обов’язків державного службовця та порушенні вимог законодавства України.
Наказом Львівської митниці № 1080-к від 25.11.2010 року оголошено наказ Державної митної служби № 2189-к від 24.11.2010 року «По особовому складу» про припинення перебування позивача на державній службі в митних органах, а саме: на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3, митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Вважаючи вищезгадані накази незаконними, позивач звернувся до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №2189-к від 24.11.2010 року в частині припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 року в частині оголошення наказу Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року в частині припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці. Стягнуто з Львівської митниці в користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року в розмірі 6853,10 грн. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1954,14 грн. звернено до негайного виконання.
Постанову суду оскаржили Державна митна служба України, Львівська митниця. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що такі задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної ОСОБА_2 Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні відносини урегульовані Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями), Митним кодексом України та Кодексом законів про працю України.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов’язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебував на службі в митних органах України з 23 лютого 2010 року, працюючи з 01.05.2010 року на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, тимчасово, на умовах строкового договору, на час відсутності основного працівника ОСОБА_3, спеціальне звання – інспектор митної служби 4 рангу.
23.02.2010 року позивач прийняв Присягу державного службовця, 04.11.2010 року – Урочисте зобов’язання посадової особи митної служби.
Наказом Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року «По особовому складу» за порушення Присяги державного службовця, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Наказом Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 року оголошено наказ Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року про припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Підставою для видання вищевказаних наказів слугував акт за результатами перевірки № 21/2010-п від 24.11.2010 року, у резолютивній частині якого комісією запропоновано за порушення вимог ст. 17 Закону України «Про державну службу», Присяги державних службовців, припинити перебування позивача на державній службі в митних органах України.
Згідно до акту перевірки комісією встановлено, за період 05.11.2010 року по 13.11.2010 року з митної території ОСОБА_2 виїхало 4 транспортні засоби з вантажем: ВС6879СА, АТ3761ВА, АА2431ВС, WМ04369 (епізоди 3, 15, 21, 22), щодо яких наявна інформація про їх митне оформлення польською стороною.
Однак, в ЄАІС Держмитслужби України, справах Львівської митниці відсутні документи та інформація, що підтверджують факт перетину вказаними транспортними засобами митного кордону України та здійснення їх митного контролю, митного оформлення за цей період часу.
Вищевказане свідчить про ознаки переміщення зазначених транспортних засобів з вантажем через митний кордон України з уникненням від оподаткування, незаконним звільненням від митного контролю та порушенням встановленого порядку ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України передбаченого Законом України від 13.10.2001 року № 2681-ІІІ.
Згідно з Журналом розподілу обов’язків ВМО № 3 м/п «Мостиська» старший інспектор ВМО № 3 «Мостиська» ОСОБА_1 05.11., 09.11., 13.11.2010 року виконував службові обов’язки на в’їзді в Україну на смузі руху «Зелений коридор».
Згідно з статтею 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Комісією в акті перевірки зроблено висновок, що ОСОБА_1 не було вжито належних заходів, передбачених статтями 40, 41 Митного кодексу України, чим неналежно виконано свої службові обов’язки, передбачені п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.9, 2.13, 2.14, 2.18, 2.24, 2.25, 2.34 посадової інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:
"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу» основними обов'язками державних службовців є:
додержання Конституції України та інших актів законодавства України;
забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;
недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;
безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;
постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.
У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу"від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.
Проте, в наказі Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».
Відповідачами не надано суду доказів того, що позивач був повідомлений (повинен був бути повідомлений, та в який спосіб) про виїзд з польської території з вантажем транспортних засобів з державними реєстраційними номерами ВС6879СА, АТ3761ВА, АА2431ВС, WМ04369.
В акті ж перевірки йдеться тільки про можливість доступу до інформації про перетин транспортних засобів з вантажем працівників, які працюють на «червоному коридорі». Доказів того, що позивач міг і повинен був перевіряти транспортні засоби під час митного оформлення на «зеленому коридорі» у матеріалах справи немає.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що відповідачами не надано доказів на підтвердження порушення позивачем своїх посадових обов’язків чи вчинення ним дій, які є порушенням Присяги державного службовця, а також не доведено правомірності дій ДМС України щодо припинення перебування позивача на службі в митних органах.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не порушено жодних норм чинного законодавства та Присяги державного службовця, а тому оскаржені накази, в частині що його стосуються, підлягають скасуванню.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.
Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2011 року у справі № 2а-11982/10 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 26.05.2011 року.
Головуючий: І.В. Глушко
Судді: В.В. Гуляк
ОСОБА_4