ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 р. Справа № 53917/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Глушка І.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої допомоги дітям війни,
ВСТАНОВИВ :
29.11.2010 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. У позовній заяві просить поновити пропущений строк на звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року і в подальших періодах в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, із врахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Згідно з статтею 6 цього закону йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась в не повному обсязі. Також, відповідно до ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» розмір державної пенсії, що йому виплачується має бути збільшено на 20 %. Просив позов задоволити.
Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13.12.2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області щодо перерахунку позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що залишається невизначеним порядок обчислення спірної доплати та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були враховані положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, оскільки статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.05.2010 року слід залишити без розгляду.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії починаючи з 29.05.2010 року колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач починаючи з 29.05.2010 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
За таких обставин, із урахуванням позовних вимог та виходячи із встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до переконання про правомірність задоволення позовних вимог позивача лише починаючи з 29.05.2010 року.
Попри вказане, колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» розмір державних пенсій, які передбачені чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює і проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 %.
Відповідно до переліку населених пунктів, яким надано статус гірських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 647 від 11.08.1995 року «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» м. Болехів Івано-Франківської області, в якому проживає позивач – має статус гірського населеного пункту в Україні, а тому розмір державної пенсії, що йому виплачується має бути збільшено на 20 %.
За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови
порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області задовільнити частково, а постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 13.12.2010 року у справі № 2а-594/10 скасувати.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та передбаченого ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшення до пенсії, як громадянину, який проживає на території гірського населеного пункту, у розмірі 20 % за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.05.2010 року - залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати в користь ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та передбаченого ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшення до пенсії, як громадянину, який проживає на території гірського населеного пункту, у розмірі 20 % починаючи з 29.05.2010 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області здійснювати нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та передбаченого ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшення до пенсії, як громадянину, який проживає на території гірського населеного пункту, у розмірі 20 %, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», починаючи з 29.05.2010 року і до припинення права на таке, з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2