КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
03.10.06 р. № 8/569
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мостова Г. І.
Поліщук В.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»на рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р.
у справі № 8/569 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, м. Полтава;
до Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат», м. Полтава;
про спонукання провести інвентаризацію державного майна –об’єктів соціального призначення
В С Т А Н О В И В :
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (далі – РВ ФДМ України по Полтавській області) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»про спонукання провести інвентаризацію державного майна –об’єктів соціального призначення.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. у справі № 8/569 позов задоволено. КП «Полтавський м’ясокомбінат»спонукається забезпечити проведення інвентаризації об’єктів права державної власності, що знаходяться по вул. Харчовиків, 6 у м. Полтаві: будівлі колишнього гуртожитку для гонщиків скота, обладнання медпункту, будівлі їдальні з обладнанням, спортивно-оздоровчого комплексу.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що, з огляду на те, що висновки господарського суду Полтавської області у мотивувальній частині ухвали від 11.05.2006р. по справі 14/147 щодо безоплатної передачі у власність трудового колективу об’єктів соціально-побутового призначення суперечать висновкам господарського суду Полтавської області у мотивувальній частині рішення від 03.08.2004р. по справі № 19/229, що постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2004р. № 19/229 залишено в частині визнання права державної власності на об’єкти соціально-побутового призначення без змін, а ухвалою Верховного Суду України від 19.05.2005р. відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 25.03.2005р. № 19/229, місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт визнання права державної власності на об’єкти соціально-побутового призначення, що не ввійшли до статутного фонду відповідача та знаходяться на його балансі, є преюдиціальним фактом і будь-які підстави для оспорювання даних фактів відсутні.
Таким чином, зваживши на Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМ України та Мінекономіки України від 19.05.1999р. № 908/68, Постанову Верховної Ради України від 22.04.2004р. № 1826-ІУ «Про рекомендації парламентських слухань «Про збереження та цільове використання об’єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб’єктів господарювання, що їх утримують», накази ФДМ України від 21.07.2004р. № 1507, від 21.08.2004р. № 1729, від 16.08.2004р. № 2369, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2004р. № 19/229 та враховуючи ч. 2 ст. 35 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність звернення РВ ФДМ України по Полтавській області до КП «Полтавський м’ясокомбінат»з вимогою про проведення інвентаризації державного майна –об’єктів соціального призначення.
Водночас, суд першої інстанції вважає, що заперечення відповідача, щодо належності йому на праві власності об’єктів соціально-побутового призначення, в т. ч. і гуртожитку, розташованого по вул. Павленківській № 18 у м. Полтаві, не підтверджуються достовірними доказами, а саме, відповідними первинними бухгалтерськими документами, що фіксують вчинення правочину, договором, актами приймання-передачі вищевказаних об’єктів, а також податковими накладними. Тому, вимоги позивача в силу їх правомірності та обґрунтованості були задоволені.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Полтавський м’ясокомбінат»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зваживши на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.05.2006р., рішення арбітражного суду Полтавської області № 32/6пд від 13-16. 06.1995р., яке постановою Вищого арбітражного суду України від 13.10.1995р. залишене без змін, ніякого іншого майна по цілісному майновому комплексу (далі –ЦМК) в який входили об’єкти соціально-побутового призначення у держави не залишилося, а згідно рішення арбітражного суду Полтавської області від 15.-17.08.1995р. № 43/6пд було укладено договір купівлі-продажу зазначеного ЦМК. Постановою від 01.11.1995р. рішення № 43/6пд було залишено без змін.
Крім того, відповідач вказує, що РВ ФДМУ по Полтавській області не вносило змін до пакету матеріалів з приватизації Полтавського м’ясокомбінату і не скасувало видані ним накази та інші документи по затвердженню приватизації ЦМК Полтавського м’ясокомбінату та свідоцтво на право власності державного майна ОП «Полтавський м’ясокомбінат»№ 103 від 30.04.1996р. і маючи всі матеріали щодо приватизації «Полтавського м’ясокомбінату»позивач майже через 10 років всупереч вимог діючого законодавства України, заявляє про своє право на вищевказані об’єкти.
Також, скаржник звертає увагу на те, що після отримання ним ухвали господарського суду Полтавської області від 11.05.2006р. № 14/147, якою встановлено право відповідача на об’єкти соціально-побутового призначення, вона була направлена головуючому по справі № 8/569, тому, на думку скаржника, у суду першої інстанції були відсутні всі підстави для задоволення позову, оскільки всі документи на які посилався позивач передбачали проведення інвентаризації лише державного майна.
Водночас, відповідач не погоджується з позицією суду щодо спонукального характеру рішень арбітражного господарського суду Полтавської області прийнятих у 1995році та невстановлення права власності не лише на об’єкти соціально-побутового призначення, а й на майно всього ЦМК, оскільки на думку скаржника, вказані рішення прийняті у 1995році свідчать про те, що були укладені прирівняні до нотаріального посвідчення договори про укладення між сторонами додаткової угоди до договору оренди і договір купівлі-продажу державного майна всього ЦМК Полтавського м’ясокомбінату, якими передано у його власність весь ЦМК, де об’єкти соціально-побутового призначення були невід’ємною частиною. Саме після встановлення права власності позивач передав все державне майно у власність відповідача і саме на підставі цих договорів видав свідоцтво права власності на все державне майно. Отже, скаржник вважає, що став і є власником всього ЦМК, в який входять і об’єкти соціальної сфери. При цьому, спонукаючий характер вище вказаних рішень, на думку скаржника, спростовується ще і доводами РВ ФДМУ по Полтавській області, викладеними й позовній заяві до КП «Полтавський м’ясокомбінат»від 14.10.2003р. про визнання права державної власності на об’єкти соціально-побутового призначення.
Також, скаржник вважає, що посилання на преюдиціальне значення фактів, викладених у рішенні господарського суду Полтавської області № 19/229 від 03.08.2004р. не відповідають обставинам справи, так як позовні вимоги РВ ФДМУ по Полтавській області, по яким було відкрито провадження по справі № 19/229, були спрямовані на повторне доведення фактів, які були встановлені рішеннями арбітражного суду Полтавської області в 1995-1996р.р., а тому, на думку відповідача, відкриття провадження по справі № 19/229 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 35 ГПК України, п. 2.3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України»від 18.09.1997р. № 02-2/289 згідно яких не потребують доказування преюдиціальні факти.
Як зазначає відповідач, висновок суду першої інстанції щодо відсутності документів, якими підтверджується заперечення відповідача не відповідає обставинам справи, так як на думку останнього у справі № 14/147 та 8/569 надані всі необхідні документи, що фіксують вчинення правочину, а податкові накладні на той час не існували.
За таких обставин скаржник вважає позовні вимоги РВ ФДМУ по Полтавській області неправомірними та необґрунтованими.
Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у матеріалах справи.
В судовому засіданні 25.09.2006р. було оголошено перерву до 03.10.2006р. для виготовлення повного тексту постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.
27.11.1992р. між ФДМ України (орендодавець) та організацією орендарів Полтавського м’ясокомбінату було укладено договір оренди (а. с. 69-71), відповідно до п. 1.1 якого, з метою підвищення ефективності використання державного майна і досягнення найбільших результатів в господарській діяльності орендодавець передає а орендар приймає в оренду майно Полтавського м’ясокомбінату: основні фонди, незавершене капітальне будівництво, виробничі запаси в т. ч. незавершене виробництво, грошові кошти, оборотні кошти, статутний фонд, фонд розвиту виробництва, амортизаційний фонд, обладнання, що підлягає монтажу.
Відповідно до останнього абзацу п. 5 договору від 27.11.1992р., орендар має право викупу орендованого майна на умовах, в порядку та строках, передбачених законом України «Про оренду майна державних підприємств та організацій»та законодавчими актами про приватизацію. Викуп оформляється додатковою угодою до цього договору.
Згідно п. 8.1. договору від 27.11.1992р. цей договір укладений на строк з 24.11.1992р. по 23.11.1995р.
Частина 2 пункту 8.3 договору оренди зазначає, що договір оренди припиняється внаслідок викупу об’єкта оренди.
21.05.1994р. РВ ФДМУ по Полтавській області видано наказ № 261-ОР (а. с. 74) про укладання з організацією орендарів Полтавського м’ясокомбінату додаткової угоди до договору оренди.
Відповідно до рішення арбітражного суду Полтавської області від 13.-16.06.1995р. № 32/6пд (а. с. 79) за позовом ОП «Полтавський м’ясокомбінат»до РВ ФДМУ по Полтавській області, останнє зобов’язано 10.07.1995р. підписати проект додаткової угоди до договору оренди від 24.11.1992р. № Д-1588, щодо умов викупу орендованого орендним підприємством Полтавський м’ясокомбінат державного майна. В разі відмови підписати зазначену додаткову угоду, останню вважати укладеною з 10.07.1995р.
Постановою Вищого арбітражного суду України № 04-1/Пл32/6-пд-13/110 від 03.10.1995р. (а. с. 80) вищевказане рішення залишено без змін.
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди щодо викупу орендного майна до договору оренди (без дати і номера, підписана лише директором ОП «Полтавський м’ясокомбінат») (а. с. 75-78), до майна, що підлягає викупу входить цілісний майновий комплекс Полтавського м’ясокомбінату згідно з протоколу засідання інвентаризаційної комісії та акту оцінки вартості майна, затвердженими наказом № 261-ОР від 21.06.1994р.
Як свідчить п. 2.3 даної угоди, не підлягають викупу об’єкти: цивільної оборони; об’єкти, які передаються орендарю безкоштовно: житловий фонд; об’єкти, що входять до складу орендованого майна і підлягають особливому режиму приватизації –акції агропромбанка України.
Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 15-17.08.1995р. № 43/6пд (а. с. 87) за позовом ОП «Полтавський м’ясокомбінат»до РВ ФДМУ по Полтавській області, останнє зобов’язано до 01.09.1995р. підписати надісланий ОП «Полтавський м’ясокомбінат» проект договору купівлі-продажу державного майна, що орендується останнім за договором оренди від 25.11.1992р. В разі відмови підписати зазначений договір, вважати укладеним його з 10.07.1995р.
Постановою Вищого арбітражного суду України № 04-1/Пл43/6пд-6/71 від 01.11.1995р. (а. с. 88) вищевказане рішення залишено без змін.
Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу державного майна при викупі (без дати і номера, підписаного лише директором ОП «Полтавський м’ясокомбінат») (а. с. 84-86), продавець (РВ ФДМУ по Полтавській області) зобов’язується передати у власність покупця (ОП «Полтавський м’ясокомбінат») державне майно цілісного майнового комплексу Полтавського м’ясокомбінату, що знаходиться за адресою: 314019, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 на земельній ділянці загальною площею 19,1 га, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.
Пункт 1.2 даного договору зазначає, що право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі.
01.11.2001р. відповідач направив позивачу листа № 117/01 (а. с. 95) з проханням надання теплової енергії в гуртожиток по пл. Павленківській, 18 за цінами для населення, тобто віднести даний гуртожиток до 1 групи або вирішити питання передачі його до комунальної власності. Даний гуртожиток, як зазначає КП «Полтавський м’ясокомбінат», не увійшов до статутного фонду підприємства, тому воно не є його власником і гуртожиток не може бути відомчим житлом.
01.09.2004р. РВ ФДМУ по Полтавській області, в силу Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМ України та Мінекономіки України від 19.05.1999р. № 908/68, на виконання Постанови Верховної ради України від 22.04.2004р. № 1826-ІУ «Про рекомендації парламентських слухань «Про збереження та цільове використання об’єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб’єктів господарювання, що їх утримують»та наказів Фонду держмайна України від 21.07.2004р. № 1507 (а. с. 6), від 21.08.2004р. № 1729 (а. с. 10-12), від 16.08.2004р. № 2369 (а. с. 13-18), видав наказ № 280-пр (а. с. 36-38), яким зобов’язав КП «Полтавський м’ясокомбінат»здійснити інвентаризацію державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі, з метою уточнення його кількості, структури та визначення шляхів подальшого використання.
Відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2004р. по справі № 19/229 (а. с. 19-20), залишеного в частині визнання права власності постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2004р. (а. с. 21-29) без змін, на об’єкти соціально-побутового призначення ЦМК Полтавський м’ясокомбінат визнано право державної власності.
РВ ФДМУ по Полтавській області листами № 04/2643 від 06.09.2004р., № 04/3004 від 13.10.2004р., № 04/332 від 09.11.2004р., № 04/304 від 28.01.2005р., № 04/584 від 01.03.2005р., №04/1155 від 19.04.2005р., № 04/1716 від 30.05.2005р., № 04/2026 від 23.06.2005р., № 04/3374 від 17.10.2005р. (а. с. 39-47) звертався до відповідача щодо необхідності проведення інвентаризації державного майна, що перебуває на балансі КП «Полтавський м’ясокомбінат», проте, відповідач листами № 139/01 від 14.09.2004р., № 21/01 від 18.02.2005р., № 27/01 від 05.03.2005р., № 70/01 від 18.05.2005р., № 119/01 від 03.11.2005р. (а. с. 48-53) відмовлявся від надання кандидатури для участі в роботі інвентаризаційної комісії, мотивуючи відмову тим, що справа про визнання права власності на спірні об’єкти в касаційній інстанції по суті не розглядалася.
Так як, ухвалою Верховного Суду України від 19.05.2005р. (а. с. 35) відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 25.03.2005р. (а. с. 32-33) по справі № 19/229, а КП «Полтавський м’ясокомбінат»продовжував відмовлятися від проведення інвентаризації спірних об’єктів, РВ ФДМУ по Полтавській області звернулося з позовом до суду.
Матеріали справи містять ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.05.2006р. (а. с. 129-131), якою було припинено провадження по справі № 14/147 за позовом КП «Полтавський м’ясокомбінат»до регіонального відділення ФДМУ по Полтавській області про визнання такою, що в процесі приватизації (викупу) ЦМК ОП «Полтавський м’ясокомбінат»відбулася передача з державної власності у власність м’ясокомбінату об’єктів соціально-побутового призначення у складі ЦМК зі зменшенням ціни, за яку було придбано майно Полтавського м’ясокомбінату, на суму початкової ціни зазначених об’єктів, на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України. Зазначена ухвала від 11.05.2006р. по справі № 14/147 мотивована тим, що рішеннями арбітражного суду Полтавської області прийнятими 1995році РВ ФДМУ по Полтавській області зобов’язано підписати проекти додаткової угоди до договору оренди від 24.11.1992р., договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Полтавський м’ясокомбінат. Крім того, місцевий господарський суд послався на приватизаційні платіжні доручення на суму викупу державного майна, а також, згідно з якими було підписано акт прийому-передачі від 30.04.1996р. та видано свідоцтво про право власності № 103, що засвідчує право власності ОП «Полтавський м’ясокомбінат»на державне майно придбане на основі вищезазначеного договору купівлі-продажу державного майна. Крім цього, у мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що об’єкти соціально-побутового призначення передавалися безоплатно у власність колективу підприємства (товариству покупців) не як спосіб приватизації, а як пільга на придбання при способах приватизації зазначених у ст. 15 Закону України «Про приватизацію майна державний підприємств».
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з договору оренди від 27.11.1992р., предметом договору є оренда майна Полтавського м’ясокомбінату, а саме: основні фонди, незавершене капітальне будівництво, виробничі запаси в т. ч. незавершене виробництво, грошові кошти, оборотні кошти, статутний фонд, фонд розвиту виробництва, амортизаційний фонд, обладнання, що підлягає монтажу.
Таким чином, об’єкти соціально-побутового призначення ЦМК Полтавський м’ясокомбінат до предмету договору оренди не увійшли.
Як вбачається із п. 2.1 додаткової угоди щодо викупу орендного майна по договору оренди від 27.11.1992р., викупу підлягає ЦМК Полтавського м’ясокомбінату, проте, пункт 2.3 даної додаткової угоди прямо передбачає, що не підлягає викупу, зокрема, житловий фонд.
Крім того, рішенням господарського суду Полтавської області від 03.08.2004р. по справі № 19/229 було визнано право державної власності на об’єкти соціально-побутового призначення ЦМК Полтавський м’ясокомбінат. В цій частині зазначене рішення було постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2004р. залишено без змін.
Як свідчать матеріали справи, відповідач відмовився від надання кандидатури для участі в роботі інвентаризаційної комісії, що було запропоновано позивачем, через те, що по справі № 19/229 про визнання права власності на спірні об’єкти не розглядалася в касаційній інстанції. Крім цього, відповідно до ухвали Верховного Суду України від 19.05.2005р., скаржнику відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 25.03.2005р. по справі № 19/229. Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 03.08.2004р. по справі № 19/229 набрало законної сили і на момент розгляду справи № 8/569 було чинним.
Пункт 2 ст. 11 Закону України «Про судоустрій України»зазначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.
Відповідно до п. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, про що зазначено у резолютивній частині рішення, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо належності об’єктів соціально-побутового призначення ЦМК Полтавський м’ясокомбінат до державної власності та невходження спірного майна до статутного фонду підприємства відповідача, що встановлено рішенням господарського суду Полтавської області по справі № 19/229.
Колегією суддів не беруться до уваги посилання відповідача на рішення арбітражного суду Полтавської області № 32/6пд від 13-16. 06.1995р., № 43/6пд від 15.07.1995р. та на ухвалу господарського суду Полтавської області від 11.05.2006р. № 14/147 з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Всупереч положенням зазначеної статті позивач помилково надає преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим вищевказаними судами, ототожнивши факти, встановлені цими судами, з їх юридичною оцінкою.
На підставі положень частини другої статті 35 ГПК України, суд не може надати преюдиціального значення описовому фрагменту судового рішення в іншій справі, що не є встановленими фактами і про що не було зазначено в резолютивній частині рішення.
Також, колегія суддів зазначає, що безпосередньо з резолютивних частин рішення арбітражного суду Полтавської області № 32/6пд від 13-16. 06.1995р. та ухвали господарського суду Полтавської області від 11.05.2006р. № 14/147 не вбачається, що до статутного фонду КП «Полтавський м’ясокомбінат»увійшло приміщення соціально-побутового призначення.
Згідно з п. 1-2 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Мінфіну № 69 від 11.08.1994р., Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (далі - підприємство) незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Відповідно до підпункту «а»п. 3 вказаної інструкції, проведення інвентаризації є обов'язковим при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Абзац 1 п. 2 Постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань «Про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують»зазначає про необхідність Фонду державного майна України провести повну інвентаризацію державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває у них на балансах, з метою уточнення його кількості, структури та визначення шляхів подальшого використання.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції, стосовно правомірності позовних вимог Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області щодо спонукання забезпечення проведення інвентаризації об’єктів права державної власності, що знаходяться по вул. Харчовиків, 6 у м. Полтаві: будівлі колишнього гуртожитку для гонщиків скота, обладнання медпункту, будівлі їдальні з обладнанням, спортивно-оздоровчого комплексу, гуртожитку з обладнанням по вул. Павленківській, 18 в м. Полтаві.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 4 ст. 103 ГПК України, змінити рішення з наступних підстав. Відповідно до ст. 84 ГПК України, при задоволенні позову про зобов’язання виконати відповідні дії, суд зобов’язаний вказати строк виконання цих дій. Резолютивна частина оскаржуваного рішення не відповідає зазначеним у ст. 84 ГПК України вимогам. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, встановивши строк виконання.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»на рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі № 8/569 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі № 8/569 за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області до Колективного підприємства «Полтавський м’ясокомбінат»про спонукання провести інвентаризацію державного майна –об’єктів соціального призначення –змінити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі № 8/569 викласти у такій редакції: «1. Зобов’язати КП «Полтавський м’ясокомбінат»у місячний строк, з дня прийняття даної постанови, забезпечити проведення інвентаризації об’єктів права державної власності, що знаходяться по вул. Харчовиків, 6 в. м. Полтаві: будівлі колишнього гуртожитку для гонщиків ската, обладнання медпункту, будівлі їдальні з обладнанням, спортивно-оздоровчого комплексу.
2. Зобов’язати взяти участь представників КП «Полтавський м’ясокомбінат»в роботі інвентаризаційної комісії у місячний строк, з дня прийняття даної постанови, а саме: керівника, головного бухгалтера, голови профспілкового комітету.
3. Зобов’язати КП «Полтавський м’ясокомбінат»у місячний строк з дня винесення даної постанови, забезпечити доступ інвентаризаційної комісії, для проведення інвентаризації, на територію об’єктів за адресами: м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 та м. Полтава вул. Павленківська, 18».
4. В решті рішення господарського суду Полтавської області від 26.06.2006р. по справі № 8/569 залишити без змін.
5. Справу № 8/569 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мостова Г. І.
Поліщук В.Ю.