НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року справа № 2-а- 297/11 м. Нововолинськ

          Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді Федонюк С.Ю.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2, УДАІ УМВС України у Волинській області, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

встановив:

20 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2, УДАІ УМВС України у Волинській області, про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 15 січня 2011 року інспектор ДПС ОСОБА_2 неправомірно наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., за ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає, що постанова є протиправною з наступних підстав. 15 січня 2011 року в м.Володимир-Волинському по вул.Д.Галицькогог його автомобіль НОМЕР_1, був зупинений інспектором ДПС ОСОБА_2, який повідомив йому, що він допустив порушення 8.7.3 ПДР України- проїхав на червоний заборонений сигнал світлофора. Зазначає, що він в’їхав на перехрестя одразу за іншим автомобілем під зелене світло світлофора. Коли вже був на перехресті, ввімкнувся жовтий сигнал і він змушений був продовжувати рух, так як не міг зупинитись на перехресті. Заборонений сигнал світлофора червоний ввімкнувся вже коли його зупинив інспектор ДПС, який не зважаючи на його пояснення, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Проте при складенні та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор ДПС ОСОБА_2 не з’ясував всіх фактичних обставин справи і незаконно прийняв рішення про накладення на нього штрафу. Просить задовольнити його вимогу, скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.01.2011 року, а справу закрити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, визнати незаконною та скасувати постанову АС 1 № 062037 від 15 січня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу закрити.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмове заперечення, в якому заперечує проти задоволення позову, оскільки позивачем ОСОБА_1 дійсно було порушено ПДР України, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правомірна і складена з дотриманням вимог законодавства.

Представник третьої особи відповідача ОСОБА_3 ДАІ УМВС України у Волинській області в судове засідання не з’явився без поважних причин, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4, яка була пасажиром даного транспортного засобу, підтвердила пояснення позивача і показала, що вони в’їхали на перехрестя під зелене світло світлофора, а червоний сигнал світлофора ввімкнувся вже тоді, коли їх зупинили працівники ДПС ДАІ.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Постановою інспектора ДПС ОСОБА_2 (а.с.5), за порушення ПДР на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн.

          Із зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, 15 січня 2011 року, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в м.Володимир-Волинську по вул.Д.Галицького, проїхав на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.

З протоколу серії АС 1№ 112186 від 15 січня 2011 року (а.с. 4) вбачається, що позивач письмово вказував на те, що він їхав на зелений сигнал світлофора, і з даним протоколом не згідний.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (постанова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку відповідачем при винесені постанови не було заслухано і враховано пояснень позивача, тому виникає сумнів щодо об’єктивності та правомірності винесеної щодо позивача постанови.

          Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як зазначено в ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитись із матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов’язані з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні.

          В судовому засіданні встановлено, що інспектор ДПС ОСОБА_2, виносячи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КпАП України, не прийняв до уваги вимоги ст. 268 КУпАП та не з’ясував всіх фактичних обставин справи, чим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення, заслуговують на увагу.

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1, інспектором ДПС ОСОБА_2 не з’ясовано всіх фактичних обставин справи, було порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та вважає за необхідне скасувати вищезазначену постанову.

          Оскільки здійснення провадження у справах про адмінправопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ, відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП, тому в частині позовних вимог ОСОБА_1 про закриття провадження по адміністративній справі за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 159-163,171-2 КАС України, ч.2 ст. 122, ст. 288 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 р., суд,-

постановив:

          Адміністративний позов задовольнити частково.

          Постанову серії АС1 № 062037 від 15 січня 2011 року інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ старшого сержанта міліції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя С.Ю. Федонюк