У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  20 березня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2, адвоката  ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Львівської області від 7 грудня            2006 року, яким

                                      ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України,

                                          засуджено:

         - за ст. 115 ч. 1 КК України на 11 років позбавлення волі;

         - за ст. 121 ч. 1 КК України на 6 років позбавлення волі, а на підставі статті 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання           13 років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої           ОСОБА_3 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди та на користь Львівської клінічної лікарні - 252 грн. 36 коп. затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_4.

         Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 2 липня 2003 року між другою та третьою годинами ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись між будинками ІНФОРМАЦІЯ_2, на грунті особистих неприязних стосунків, які виникли через бійку, яка мала місце напередодні між ним та потерпілим              ОСОБА_5, а також внаслідок отриманої інформації про побиття невстановленими слідством особами його товариша ОСОБА_6, з метою умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_5 наніс останньому два прямих, цілеспрямованих удари ножем, який взяв завчасно, в живіт та в ліву частину грудей, спричинивши проникаюче поранення живота без ушкодження внутрішніх органів і проникаюче поранення лівої половини грудної клітки з наскрізним пораненням грудини, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_5 помер.

         Після цього ОСОБА_2, з метою припинення подальшого переслідування тим же знаряддям злочину умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4- проникаюче поранення лівої половини грудної клітки з ушкодженням легені тобто умисне тяжке тілесне ушкодження. 

       Після скоєного ОСОБА_2 свої злочинні дії припинив і з місця злочину втік.

         На вирок подані касаційні скарги.

         Засуджений ОСОБА_2, як видно із змісту його касаційної скарги, просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на менш тяжкий злочин і пом'якшити покарання, посилаючись на те, що він умислу на вбивство потерпілих не мав, а захищався від їх нападу.

         Адвокат ОСОБА_1  просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. ст. 115 ч. 1 і 121 ч. 1 на ст. 118 і 124 КК України та пом'якшити засудженому покарання.

         Доводи скарги обґрунтовуються тим, що суд дав невірну оцінку наявним у справі доказам, які підтверджують, що засуджений діяв в стані необхідної оборони але перевищив її межі.

         Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, адвоката            ОСОБА_1, які підтримали свої касаційні скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

         Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

         Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

         Доводи засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство та заподіяв тяжкі тілесні ушкодження при перевищені  меж необхідної оборони не ґрунтуються на матеріалах справи.

         Судом встановлено, з наведенням відповідних доказів, що ініціатором конфлікту з потерпілим ОСОБА_5 був засуджений.

         Крім того, судом встановлено і про це вказано у вироку, що після інциденту з потерпілим та після того, як ОСОБА_6 прийшов у квартиру, де перебував ОСОБА_2, і їм ніщо не загрожувало, останній вийшов до гурту хлопців, які за словами ОСОБА_6 його шукали щоб “розібратися”. При цьому, як визнав суд,  ОСОБА_2 взяв з собою ножа.

         Як видно із висновків судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_4 та показань експертів у суді, потерпілим спричинені прямі проникаючі ножові поранення в життєво важливі органи, чим спростовані доводи засудженого про те, що він, захищаючись розмахував ножем.

         За таких обставин, вважати, що ОСОБА_2 перебував у стані необхідної оборони судова колегія підстав не вбачає.

      Таким чином, суд дав правильну кваліфікацію діям ОСОБА_2 за               ст. 115 ч. 1 та ст. 121 ч. 1 КК України, оскільки він вчинив умисне вбивство на грунті неприязних стосунків ОСОБА_5 та спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4.

         Покарання засудженому призначено відповідно до вимог статті 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи ОСОБА_2 та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання.

         Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність судового рішення не виявлено.

         Цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону на підставі доказів, які є у справі з наведенням відповідних мотивів.

         Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

         Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Львівської області              від 7 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

С у д д і:

Філатов  В.М.                                 Косарєв  В.І.                          Глос  Л.Ф.