УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2012 р. Справа № 63081/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Глушка І.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року по справі за позовом Приватного підприємства "Нафта Центр" до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити дії,–
встановив:
Приватне підприємство "Нафта Центр" звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем на підставі наказу №710 від 15.03.2011 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Нафта Центр». За результатами перевірки складено акт №1500/23-2/37258919 від 16.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Нафта Центр» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.
Позивач вважає, що податковий орган, не попередивши своєчасно уповноважених осіб підприємства, провів вищевказану перевірку з порушенням податкового законодавства, а також неправомірно прийшов до висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з покупцями в сумі 876550 грн. та постачальниками в сумі 874151 грн. Крім того, вказує на те, що відповідачем безпідставно вилучено декларації ПП «Нафта Центр» з податку на додану вартість з додатками за грудень 2010 року.
Просить визнати протиправними дії Луцької ОДПІ щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та висновки акту перевірки в частині визнання правочинів нікчемними та зобов'язати відповідача скасувати вилучення зазначеної декларації в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту шляхом поновлення даних декларацій з ПДВ з додатками за грудень 2010 року в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту за даними поданої декларації.
Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати дії Луцької ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Нафта Центр», що здійснена 16.03.2011 року на підставі наказу Луцької ОДПІ №710 від 15.03.2011 року протиправними та такими, що здійснені з порушенням діючого законодавства. Крім цього, визнати протиправними висновки акту №1500/23-2/37258919 від 16.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Нафта Центр» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року щодо визнання правочинів, укладених ПП «Нафта Центр» нікчемними та встановлених порушень норм чинного законодавства.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалено визнати протиправними дії Луцької об'єднаної державної податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу начальника Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15.03.2011 року №710; визнати протиправними дії Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, які полягають у викладенні в акті перевірки від 16.03.2011 року за №1500/23-2/37258919 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про нікчемність фінансово-господарських операцій між Приватним підприємством "Нафта Центр" та контрагентами-постачальниками та покупцями.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
Луцькою ОДПІ на підставі наказу №710 від 15.03.2011 року було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Нафта Центр». За результатами перевірки складено акт №1500/23-2/37258919 від 16.03.2011 року про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Нафта Центр» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.
З вказаного акту вбачається, що позивачем порушено підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму ПДВ 876550 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму ПДВ 876550 грн., також порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, пункту 10.1 статті 10, пункту 1.3 статті 1, пунктів 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму ПДВ 874151 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму ПДВ 874151 грн. Крім цього, перевіркою встановлено порушення ПП «Нафта Центр» пункту 3 статті 5 та пункт 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункт 7.4.1, підпункт 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 2399 грн., в тому числі грудень 2010 року - 2399 грн. та порушення частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Нафта Центр» з покупцями в сумі 876550 грн. та постачальниками в сумі 874151 грн. по операції купівлі-продажу, ПП «Нафта Центр» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про протиправність дій Луцької ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Нафта Центр» з огляду на наступне.
З наказу Луцької ОДПІ №710 від 15.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вбачається, що термін проведення такої перевірки встановлений з 15.03.2011 року по 15.03.2011 року.
Відповідно до пункту 2.1 акту №1500/23-2/37258919 від 16.03.2011 року, складеного за наслідками даної перевірки слідує, що перевірка проводилась з 16.03.2011 року по 16.03.2011 року.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З наказу Луцької ОДПІ №710 від 15.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вбачається що посадова особа позивача отримала даний наказ 17.03.2011 року.
При цьому, колегія суддів вважає необгрунтованим посилання відповідача на акт про відсутність посадових осіб ПП «Нафта Центр» №159/23-2/37258919 від 16.03.2011 року та акт обстеження приміщення, що використовується як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності від 16.03.2011 року складених представниками Луцької ОДПІ, оскільки в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що 17.03.2011 року за юридичною адресою позивача: м. Луцьк, вул. Рівненська, 48 директором підприємства було отримано примірник акту перевірки та копію наказу. Крім того, місцезнаходження позивача підтверджується і договором суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2010 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Нафта Центр».
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем при проведенні вказаної перевірки не дотримано вимог податкового законодавства в зв'язку з чим дії Луцької ОДПІ слід визнати протиправними.
Крім того, у висновках акту за №1500/23-2/37258919 від 16.03.2011 року зазначено про порушення ПП «Нафта Центр» частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Нафта Центр» з покупцями в сумі 876550 грн. та постачальниками в сумі 874151 грн. по операції купівлі-продажу, ПП «Нафта Центр» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».
Також, як вбачається зі змісту згаданого акту, встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст. 228 ЦК України.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 згаданого Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Як вбачається зі змісту наведеної правової норми, документальна перевірка повинна проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.
Крім того, вимоги щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачаються Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за №34/18772 (п.6 Розділ І, підп. 5.2 п.5 Розділу II).
Зі змісту згаданого акту вбачається, що зазначені документи не були предметом дослідження перевірки.
Таким чином, висновки органу державної податкової служби про нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, не можуть вважатись достатньо обґрунтованими.
На дані обставини також звертає увагу і центральний орган державної податкової служби у своєму листі «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, зокрема «Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними».
Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на статті 228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що помилковими є висновки органу державної податкової служби про нікчемність фінансово-господарських операцій між ПП «Нафта Центр» та його контрагентами-покупцями і продавцями.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд ,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року по справі № 2а-1521/11/0370 – без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 06.02.2012 року.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді В.В. Гуляк
ОСОБА_2