Справа № 2-3736\09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2009 року Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Сиротникова Р.Є.,
при секретарі - Хмельковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання необґрунтованими нарахувань та відшкодування моральної шкоди , суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач за первісним позовом комунальне підприємство „Харківські теплові мережі” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду у розмірі 400 грн. 63 коп.
20.02.2009 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до КП «Харківські теплові мережі», у якому просив визнати необґрунтованими нарахування за опалення та гарячу воду у розмірі 400,63 грн. та відшкодувати моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 4448,52 гривень.
В обґрунтування первісних позовних вимог в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала та зазначила, що відповідачі є споживачами послуг КП „Харківські теплові мережі”. В порушення вимог ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України та п. 33 Правил надання населенню послуг з водотеплозабезпечення та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 року №1497 відповідачі несвоєчасно сплачують послуги з тепло забезпечення, в результаті чого утворився борг в сумі 400 грн. 63 коп. станом на 01.09. 2003 року, який до теперішнього часу відповідачами не сплачений, що підтверджується відомістю нарахувань та сплати за теплову енергію. ОСОБА_1 має пільгу на сплату послуг теплопостачання, однак зазначена пільга розповсюджується не на всю квартиру, а, у відповідності до положень п.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» лише на частину опалювальної площі, а саме на 21 метр. Зважаючи, що в квартирі проживає двоє осіб, які мають право на стовідсоткову пільгу з оплати послуг опалення – ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2, пільгова площа складає 42 кв. м. та 10,5 кв. м. на родину, тобто, всього – 52 кв.м., а площа квартири становить 61,4 кв. м. КП «Харківські теплові мережі» нарахувало заборгованість за опалення 8,9 кв. м. квартири, на які не розповсюджується пільга ОСОБА_1 У зв’язку з чим просила первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного відмовити, оскільки вважала дії КП «Харківські теплові мережі» по нарахуванню заборгованості законними та обґрунтованим, у зв’язку з чим не вбачала підстав для відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник прокурор Московського району м. Харкова, який діє відповідно до положень ст. 45 ЦПК України, первісний позов не визнали, в обґрунтування зустрічного зазначили, що вимоги КП «Харківські теплові мережі» необґрунтовані та не мають під собою правових підстав, оскільки, на адресу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» направлялися листи, в яких ОСОБА_1 вказував на безпідставність вимог щодо стягнення з нього заборгованості, оскільки він, як ветеран війни, отримав пільгу у вигляді стовідсоткової знижки на оплату послуг теплопостачання у 1991 році з моменту введення в дію закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В редакції зазначеного закону від 1991 року статтею 13 обмеження пільги за площею, на яку вона розповсюджується не передбачено. Редакція закону з обмеженням дії пільги 21 метром опалювальної площі вступила в дію пізніше, і звужує право на пільгу, передбачене попередньою редакцією закону, що у відповідності до ст. 22 Конституції України не допускається.
Таким чином, посадові особи знали про необґрунтованість нарахувань та незаконність своїх вимог. Незважаючи на те, що посадовим особам КП «Харківські теплові мережі» були відомі вищезазначені обставини стосовно стовідсоткової пільги ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вони, зловживаючи своїми процесуальними правами, продовжували проводити нарахування за опалення та гарячу воду. Крім того, просив вирішити питання про поворот виконання, оскільки з його пенсії утримуються суми в рахунок погашення не існуючої заборгованості за рішенням, яке скасоване. Також, через неправомірні дії КП «Харківські теплові мережі» ОСОБА_1, який є ветераном війни, особою похилого віку, мусив витрачати свій час для врегулювання питання щодо стягнення з нього грошових коштів у державних органах різного рівня, прокуратурі, суді, внаслідок чого порушилися його життєві зв’язки, нормальний ритм життя, він зазнав моральної шкоди у вигляді моральних переживань та фізичних страждань, викликаних необхідністю відвідування державних органів, прокуратури та суду. Моральну шкоду, завдану неправомірними діями КП «Харківські теплові мережі» він оцінює у розмірі 4 448, 30 грн. У зв’язку з чим просив зустрічний позов задовольнити у задоволенні первісного – відмовити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, у якій просив справу розглянути у його відсутність та задовольнити зустрічний позов, а у задоволенні первісного - відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг КП «Харківські теплові мережі». ОСОБА_1, як ветеран війни, отримав пільгу у вигляді стовідсоткової знижки на оплату послуг теплопостачання у 1991 році з моменту введення в дію закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В редакції зазначеного закону від 1991 року статтею 13 обмеження пільги за площею, на яку вона розповсюджується не передбачено. Редакція закону з обмеженням дії пільги на 21 метр опалювальної площі вступила в дію пізніше, і звужує право на пільгу, передбачене попередньою редакцією закону, що у відповідності до ст. 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що Конституція в Україні має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на стовідсоткову пільгу з оплати теплопостачання незалежно від опалювальної площі, у зв’язку з чим вимоги комунального підприємства «Харківські теплові мережі» щодо оплати ОСОБА_1 послуг теплопостачання щодо 8,9 кв. м.. квартири є необґрунтованим і такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Також судом встановлено, що з 2 січня 2007 року у ОСОБА_1 з пенсії почали утримувати заборгованість за послуги теплопостачання, що підтверджується довідкою, управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова. На момент розгляду справи у ОСОБА_1 з пенсії утримано 302, 75 грн., та 40,06 грн. виконавчого збору. Починаючи з зазначеного часу ОСОБА_1 вимушений був неодноразово звертатися до КП «Харківські теплові мережі», органів міської влади, прокуратури та суду для вирішення питання щодо стягнення з нього коштів в рахунок оплати заборгованості за послуги теплопостачання, що підтверджується наданими ОСОБА_1 копіями відповідних листів та звернень. ОСОБА_1 неодноразово направлялися листи до позивача за первісним позовом з викладенням правового обґрунтування своїх пільг, однак, незважаючи на це КП «Харківські теплові мережі» не відмовилося від позовних вимог, продовжувало в судовому порядку вимагати стягнення з ОСОБА_1 нарахованої йому заборгованості.
Зважаючи, що ОСОБА_1 є людиною похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_1), клопоти, пов’язані з доведенням своєї позиції у суді, звернення до органів державної влади, правоохоронних органів порушило його життєві зв’язки, нормальний ритм життя, відібрали багато часу, чим спричинили моральні страждання, однак, суд вважає суму в рахунок відшкодування моральної шкоди завеликою і не співрозмірною з фактично понесеними моральними стражданнями, у зв’язку з чим вважає за необхідне задовольнити в цій частині зустрічний позов частково.
У відповідності до ст. 380 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням.
Таким чином, наявні підстави для повороту рішення Московського районного суду м. Харкова від 06.04.2005 року та повернення ОСОБА_1 комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» стягнутих з нього коштів в сумі 302, 75 грн., в рахунок заборгованості за послуги теплопостачання, та коштів в сумі 40,06 грн. стягнутих з ОСОБА_1 як виконавчий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 58 Конституції України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 380 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні первісного позову комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за гарячу воду та опалення - відмовити .
Зустрічний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково .
Визнати необгрунтованою суму у розмірі 400 грн. 63 коп. у якості нарахувань ОСОБА_1, ОСОБА_2 за опалення та гарячу воду.
Зобов’язати КП «Харківські теплові мережі» та Московський відділ Державної виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнені за скасованим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2005 року суми у розмірі 302, 75 грн. та 40,06 грн. виконавчий збір.
Стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
В іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Р.Є. Сиротников