Справа № 22ц-3110                                               Головуючий в І інстанції

Завальнюк І.B.

Категорія 41      Доповідач: Вадзінський П.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28  грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:                                                 Прокопчук Л.П.,

Суддів:                                                            Вадзінського П.О.,

Воронцової Л.П.,

при секретарі                                                 Лаговському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за

апеляційними            скаргами            Відкритого             акціонерного            товариства

"Херсонськийбавовнянийкомбінат» та ОСОБА_1 на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення оплати за час простою, -

встановила:

26 червня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює у відповідача більше 19 років на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Через простої підприємства з незалежних від працівників причин вона не працювала, однак відповідач не провів оплату часу простою. Станом на 01 березня 2006 року ВАТ « Херсонський бавовняний комбінат» не провів їй оплату часу простою в сумі 9325,00 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь розмір оплати часу простою з виробничих причин за останні десять років в сумі 9325,00 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду від 03 жовтня 2006 року позовні вимоги позивачки задоволені частково. З ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 стягнуто 2774,92 грн. в рахунок погашення оплати за час простою за період з 01.06.2003 року по 30.06.2006 року., а також 51 грн. судових витрат на користь держави.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з посиланням на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просила його скасувати і ухвалити нове, стягнувши з відповідача на її користь 4698,74 грн. за час простою з виробничих причин за період з 01.08.2001 р. по 30.06.2006 року.

ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» також подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні позову зазначаючи, що рішення суду не відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам.

Заслухавши судю-доповідача та осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а скарга ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, яка вступила в дію з 01.08.2001 року, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що за період роботи позивачки у відповідача, не з вини працівників, підприємство простоювало. Як правильно зазначив у своєму рішенні суд згідно ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд без обґрунтування застосував загальну позовну давність, яка встановлена тривалістю у три роки. Однак, з таким висновком суду, судова колегія погодитись не може, оскільки судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Тому постановлене рішення суду є незаконним та підлягає зміні у збільшенні суми стягування з відповідача на користь позивачки оплати за час простою, починаючи з 01.08.2001 року по 30.06.2006 роки, розмір якої, згідно проведених розрахунків, становить чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 11 копійок

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Що стосується доводів зазначених в апеляційній скарзі ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», то вони колегією до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

У відповідності до ч.2 ст. 26 Закону України «Про відпустки», ч.З ст. 84 КЗпП України підприємство мало право у разі простою підприємства по незалежним від працівників причинам надавати відпустки без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням лише до листопада 2002 року.

Таким чином, продовжуючи надавати працівникам відпустки без збереження заробітної плати після вказаної дати ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» діяв з порушенням вимог трудового законодавство.

Оскільки такі відпустки надавалися у зв'язку з відсутністю на підприємстві роботи, тобто не з вини працівників, то зазначений час є простоєм, який має оплачуватись згідно до вимог ст. 113 КЗпП України.

На підставі ст.ст. 113, 233 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» - відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 03 жовтня 2006 року змінити, збільшивши суму стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 11 копійок в рахунок погашення оплати за час простою за період з 01.08.2001 року по 30.06.2006 року з утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і з цього ж часу може

бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох

місяців.