Справа №22ц-2919, 2006р.                                                              Головуючий в 1-й інстанції

Крапі віна О.П.

Категорія: Доповідач - Цуканова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року грудня місяця "25" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Кузнецової О.А., Капітан І.А.

при секретарі - Однорог Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2006 року

за позовом

ОСОБА_1

до

Генічеської районної державної адміністрації,

Привільненської сільської Ради Генічеського району

про визнання права на земельний пай, -

встановила:

Зазначеним рішенням суду позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В письмових запереченнях Генічеська районна державна адміністрація (далі райдержадміністрація) апеляційну скаргу не визнала, просила рішення суду залишити без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, розглянути справу у відсутність її представника.

При розгляді справи апеляційним судом апелянтка апеляційну скаргу підтримала, представник Привільненської сільської Ради проти задоволення апеляційної скарги не заперечував.

Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала на держплемзаводі «Сиваський», звільнилася за власним бажанням /а.с. 17-18/, оскільки вона не є членом або пенсіонером правонаступника держплемзаводу ВАТ «Сиваське» /а.с.26-32/, яке 02.11.2001 року отримало Державний акт на право приватної власності на землю, то суд відмовив позивачці у задоволенні позову.

Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки суд дійшов його передчасно, неповно з'ясувавши обставини справи, та з порушенням норм цивільно-процесуального права.

Так, позивачка зазначила в позовній заяві одним з відповідачів ВАТ «Сиваське», яке судом до участі в справі не залучено, хоча рішенням по справі вирішено питання про його права та обов'язки, що згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Через незалучення вказаного ВАТ до участі в справі судом не з'ясовано, чи є позивачка особою, яка згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року має право на земельний пай, зокрема, чи є вона пенсіонеркою, яка раніше працювала на держплемзаводі «Сиваський» і залишається його членом (або правонаступника) відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, суд не дав оцінку довідці ліквідатора ВАТ «Сиваське», в якій зазначено, що ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнена з держплемзаводу у зв'язку з виходом на пенсію /а.с.37/, і, відповідно, не усунув протиріччя між; змістом цієї довідки і записом в трудовій книжці позивачки про її звільнення за власним бажанням.

За таких обставин рішення суду слід скасувати, справу направити на новий розгляд, в ході якого слід усунути зазначені порушення, встановити дійсні обставини справи і в залежності від встановленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 303,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.