АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-1/2007p. Головуючий в 1 інстанції: Волвенко О.І.
Категорія: ст. ст. 187ч. 3,289 ч.2,186 ч. 2, Доповідач: Калініченка І.С..
122 ч. 1,164 ч. 1 КК України
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого-судді Червоненка В.Я.
суддів: Жила І.Є. Калініченка І.С.,
з участю прокурора Литвиненко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 19 травня 2006 року,
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у с. Ново-Братцєво Красногорського району Московської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, неодружений, раніше не судимий, що проживає в АДРЕСА_1, засуджений:
· за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді - 4 років 6 місяців позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді - 3 років позбавлення волі;
· за ч. З ст. 187 КК України до покарання у виді - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до позбавлення волі на 7 років, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Засуджений утримується під вартою з 11 березня 2003 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що народився у с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, неодружений, раніше не судимий, що проживає в АДРЕСА_2, засуджений:
· за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді - 4 років 6 місяців позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді -3 років позбавлення волі;
· за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді - 1 року обмеження волі;
· за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді - 6 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом частково приєднання призначених покарань до позбавлення волі на 7 років, без конфіскації майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Засуджений утримується під вартою з 19 травня 2006 року.
Зараховано в строк відбування покарання час перебування під вартою з 11 березня 2003 року по 09 березня 2004 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився у с Сонячне Сімферопольского району Кримської області, особа без громадянства, з середньою освітою, не працюючий, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, що проживає в АДРЕСА_3, засуджений:
- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді - 4 років позбавлення волі, з
відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Засуджений утримується під вартою з 10 березня 2003 року.
Постановлено стягнути:
- з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_5 матеріальний збиток - 619,70 грн. та моральну шкоду - 3500 грн.; - з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальний збиток - 7474 грн. та моральну шкоду - 3000 грн., на користь ОСОБА_7 моральну шкоду - 3000 грн., на користь Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз - 305,13 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за злочини, вчиненні ними за таких обставин.
1. 09.03.2003 року близько 21.00 години в с. Ярошок Генічеського району
Херсонської області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, за
попередньою змовою між собою та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме
провадження, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я
потерпілого, виразившегося в заподіянні йому легких тілесних ушкоджень, що не потягли
за собою короткочасного розладу здоров'я, знаходячись у будинку ОСОБА_8,
відкрито заволоділи майном ОСОБА_8, а саме: телевізором вартістю 200 гривень,
трансформатором вартістю 50 гривень, курткою вартістю 100 гривень, заподіявши тим
самим потерпілому ОСОБА_8 збиток на загальну суму 350 гривень.
2. 09.03.2003 року близько 21 години 30 хвилин в с. Ярошок Генічеського району ОСОБА_1 сумісно з ОСОБА_2, переслідуючи єдину мету - заподіяння тілесних ушкоджень, на грунті раніше виниклих неприязних відносин нанесли потерпілому ОСОБА_5 удари руками, ногами, заподіявши йому тим самим тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я.
09.03.2003 року близько 02 години 00 хвилин в с. Ярошок Генічеського району ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом вільного доступа проник в будинок ОСОБА_5, де із застосуванням фізичного насильства, яке виразилося в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я, здійснили напад на ОСОБА_5 з метою заволодіння його майном та заволоділи майном ОСОБА_5, а саме: двома куртками вартістю 50 гривень та 100 гривень, трансформатором вартістю 50 гривень, заподіявши тим самим потерпілому збиток на загальну суму 200 гривень.
4. Рішенням Генічеського районного суду від 01.04.1997 року ОСОБА_2 зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_9 на утримання їх сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Маючи реальну можливість до виплати аліментів, ОСОБА_2 в період 2001- 2002 років умисно, злісно ухилявся від виконання рішення в частині сплати коштів на утримання дитини.
5. 01.09.2005 року близько 18 години 30 хвилин в с. Ярошок Генічеського району
ОСОБА_2 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в
окреме провадження, скориставшись незакритими дверима, незаконно заволодів
автомобілем ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6,
чим заподіяв їй тим самим збиток на суму 7474 гривні.
В своїй апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_1 посилається на повне визнання вини та щире каяття, допомогу слідству, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, незадовільний стан здоров'я внаслідок захворювання на туберкульоз, просить пом'якшити йому покарання, застосувати до нього ст. 69 КК України та обмежитися фактично відбутим строком, а також вважає що суд неправильно кваліфікував його дії за ст. 187 ч. 3 КК України за епізодом здійснення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5, оскільки він застосував до нього насильство яке не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, в зв'язку з чим просить перекваліфікувати його дії на ст. 186 ч. 2 КК України.
Засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 даний вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважав, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія судців вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Як установлено з матеріалів справи, судом виконані вимоги ст. ст. 22, 323-324 КПК України, направлені на вжиття, всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за які він засуджений, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами та не оспорюється в апеляції. Судом дії засудженого кваліфіковані за ст. ст. 186 ч. 2, 122 ч. 1, 187 ч. З КК України правильно.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про неправильність кваліфікації його дій судом за ст. 187 ч. 3 КК України та необхідності їх перекваліфікації на ст. 186 КК України на думку колегії суддів є необгрунтованими, оскільки під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно до висновку експерта № 76/Г від 05.07.2003 року (а.с. 176 т. 1) потерпілому ОСОБА_5 були заподіянні слідуючи тілесні ушкодження:
а) переломи ніжньої щелепи, 6, 7 ребер ліворуч, які виникли від дій тупих
предметів, можливо від ударів руками, ногами і відносяться до середньої тяжкості
тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров'я;
б) струс головного мозку, забійні рани, крововиливи та ссадна обличчя, які
відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров'я.
Таким чином, суд першої інстанції дослідивши висновок експерта та інші докази по справі в їх сукупності дав правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1 за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_5 та правильно кваліфікував їх за ст. 187 ч. 3 КК України.
Що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 про суворість призначеного йому покарання, то колегія суддів вважає, що покарання йому обрано з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненного, даних про особу ОСОБА_1, який характеризується посередньо, а також обставин, що пом'якшують відповідальність, в тому числі і тих на які він посилається в своїй апеляції і на думку колегії суддів це покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 19 травня 2006 року, щодо нього - без зміни.