Справа № 2 – 403/09  

           Р І Ш Е Н Н Я

                                 ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої  судді                                                                        Арапіної Н.Є.

при секретарі                                                                               Тумарової К.К.

за участю:

позивача                                                                                       ОСОБА_1

відповідача                                                                                   ОСОБА_2

представника відповідача                                                           ОСОБА_3,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

                                                              ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій зазначено, що постановою Торезького міського суду Донецької області від 07 листопада 2008 року відповідача визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України. Позивач зазнав матеріальної та моральної шкоди. Просив про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 5206 грн. 00 коп., моральної шкоди – 5000 грн., судових витрат та витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що діями відповідача спричинені матеріальна та моральна шкода. Пояснив, що пошкоджені двері знищив, вікно у кухні не встановлено. В матеріалах справи є документи, які підтверджують витрати на відновлення пошкоджених речей. Моральна шкода складає з того, що пошкоджено належне йому майно, а також у зв»язку з порушенням його спокою під час вчинення хуліганськиї дій. Просив про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5206 грн. 00 коп., моральної шкоди – 5000 грн., судових витрат та витрат на правову допомогу.

Відповідач позов визнав частково. Пояснив, що  двері були одинарні, скло розбив розміром 70х70, шифер був старий та він його не пошкоджував. Відповідач частково визнав матеріальну шкоду, а саме, вартість дверей  у сумі 1000 грн., вікна – 100 грн., моральну шкоду в сумі 200 грн.

Представник відповідача підтримала пояснення відповідача.Пояснила, що позивачем не надані докази реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ. Відповідач частково визнає матеральну шкоду. З урахуванням взаємовідносин, які виникли між сторонами можливо також часткове задоволення моральної шкоди.

    Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні фактичні обставини справи.

    Установлені фактичні обставини визначають виникнення між сторонами правовідносин, що випливають із зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 07  листопада 2008 року постановою Торезького міського суду відповідач  звільненний від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч.1 КК України у зв»язку з передачею на поруки колективу дільниці шахти № 2 ВП шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит», провадження по справі закрито (а.с.6). Згідно довідки вартість шиферу плоского розміром 111,5х174 складає 58 грн. 90 коп. (а.с.7).

Згідно квітанції 24 квітня 2008 року оплата за двері склала 1500 грн. 00 коп, 29 квітня 2008 року – 1500 грн.00 коп., вікна розміром 1340х1120 см – 1617 грн. (а.с.8,44).

Згідно довідки витрати на правову допомогу  складають у сумі 250 грн.00 коп. (а.с.9).

Згідно протоколу огляду місця події  віконний проїм кухні розміром 1.2 х1 м складає з 5 шибок розміром 30х30 см кожна, нижня частина віконного проїма має пошкодження, пошкоджено скло, на даху 5 штук шиферу пошкоджено. Дерев»яні двері квартири та лутка пошкоджені (а.с.32-33)

Дослідивши добуті докази суд дійшов наступного  висновку.

Положеннями ст.1166 ЦК України предбачено відшкодування матеріальної шкоди  при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток. Стаття 1201 ЦК України передбачає відшкодування витрат на поховання.

Пунктом 9 постанови № 6 Пленума Верховного Суду України від 27 березня 1992 року “Про  практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності,  слід враховувати, що вішкодування шкоди шляхом покладання на відповідальну за неї особи обов»язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб вішкодування можливий. Коли відшкодування в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що   07  листопада 2008 року постановою Торезького міського суду відповідач звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 296 ч.1 КК України у зв»язку з передачею на поруки колективу дільниці.  Згідно протоколу огляду місця події  віконний проїм кухні розміром 1.2 х1 м складає з 5 шибок розміром 30х30 см кожна, нижня частина віконного проїма має пошкодження, пошкоджено скло, на даху пошкоджено 5 штук шиферу. Дерев»яні двері квартири та лутка двері пошкоджені (а.с.32-33,47-52). Відповідач частково визнав  матеріальну шкоду, а саме, вартість двері у сумі 1000 грн., вікна – 100 грн., моральну шкоду в сумі 200 грн. Матеріалами справи підтверджено вартість та кількість пошкодженого шиферу (58 грн. 90 коп.х5= 294 грн. 50 коп.).

З огляду на фактичні обставини справи суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково.

  Позивачем не доведено реальну вартість втраченого майна на момент розгляду  справи чи виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі, а саме, дверей, вікна,  що є його обов”язком відповідно до засад змагальності процесу, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК  України. При цьому суд створив всі умови для змагальності процесу, роз”яснював сторонам їх права та обов”язки при розгляді справи.

Суд не приймає до уваги надані позивачем квітанції про придбання дверей та вікна, виходячи з роз»яснень, що містяться у пункту 9 постанови № 6 Пленума Верховного Суду України від 27 березня 1992 року “Про  практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”  про відшкодування в повному обсязі збитків відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином, з урахування визнаної відповідачем суми матеріальної шкоди та підтвердженого матеріалами справи розміру вартості та кількості пошкодженого шиферу з нього на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди  у розмірі 1394 грн. 50 коп., що складає з вартості двері у сумі 1000 грн., вікна – 100 грн., шиферу – 294 грн. 50 коп.

Згідно з вимогами ст.84 ЦПК України  витрати з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Гранічний розмір компенсації витрат на правовову допомогу встановлюється постановою  №    590 від 27 квітня 2006 року Кабінету Міністрів України “ Гранічні розміри компенсації витрат, пов”язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ”, згідно з якою якщо компенсація сплачується іншою стороною, гранічний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

       Суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення витрати у зв”язку з оплатою правової допомоги не підлягають задоволенню. Верховний Суд України в своїх Правових позиціях ( п.20, 1996 рік) вказав, що згідно зі ст.12 Закону України “Про адвокатуру” оплата допомоги адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою й адвокатом. Разом з тим суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат .

Позивачем надана довідка про оплату правової допомоги, але зазначені обставини позивач не довів, що є його обов”язком відповідно до засад змагальності процесу, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК  України.  

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню судові витрати на користь держави - судовий збір  в сумі 51 грн. 00 коп.

 Вимоги позивачів у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Стаття 1167 ГК України передбачає відшкодування моральної шкоди за наявності вини того, хто її заподіяв, форма вини при цьому не має значення. Положення ст.1168 ЦК України передбачають право відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, зокрема, батькам, дітям.

У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” вказано , зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається понесшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування  організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.

Враховуючи роз”яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, що розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнали   позивачі,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне -  за  власною  ініціативою  чи  за   зверненням   потерпілого   - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та справедливості.

Суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв»язку з пошкодженням майна та скоєнням у його відношенні хуліганських дій, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.

Тому вимоги позивача у частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у сумі 500 грн. 00 коп.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню на користь держави  судовий збір  в сумі 8 грн. 50 коп.

Таким чином, у відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню судові витрати на користь держави: судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. при подачі заяви про відшкодування матеріальної шкоди та у розмірі 8 грн. 50 коп. при подачі заяви про відшкодування моральної шкоди,  в загальній сумі 59 грн. 50коп.

У відповідності зі ст.81 ЦПК України з відповідача  підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення  на користь позивача  в розмірі  37  грн.  50 коп., які складають з витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн. 00 коп. при подачі заяви про відшкодування матеріальної шкоди та у розмірі 8 грн. 50 коп. при подачі заяви про відшкодування моральної шкоди

Керуючись  ст.ст.22, 23, 1166, 1167  ЦК України ,  ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 82, 84, 85, 86,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,  постановою  № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, п. 9 постанови № 6 Пленума Верховного Суду України від 27 березня 1992 року “Про  практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”,

                                           В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1394 грн. 50 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі  500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі  37 грн.  50 коп., всього  1932 (одна тисяча дев»ятсот тридцять дві) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення   заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Торезького міського  суду                                                                                Н.Є.Арапіна

                                                                                                       Справа № 2 – 403/09  

           Р І Ш Е Н Н Я

                                 ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

                                         (резолютивна частина)

08 квітня 2009 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої  судді                                                                        Арапіної Н.Є.

при секретарі                                                                               Тумарової К.К.

за участю:

позивача                                                                                       ОСОБА_1

відповідача                                                                                   ОСОБА_2

представника відповідача                                                           ОСОБА_3,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  міста Торез цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Керуючись  ст.ст.22, 23, 1166, 1167  ЦК України ,  ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 82, 84, 85, 86,  209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,  постановою  № 4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, п. 9 постанови № 6 Пленума Верховного Суду України від 27 березня 1992 року “Про  практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”,

                                           В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 1394 грн. 50 коп., у відшкодування моральної шкоди у сумі  500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  в розмірі  37 грн.  50 коп., всього  1932 (одна тисяча дев»ятсот тридцять дві) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення   заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Торезького міського  суду                                                                    Н.Є.Арапіна