ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/3179/12
08 жовтня 2012 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Колісник Н. В.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представників відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за
позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна»
до Тернопільської митниці
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна» звернулось у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Тернопільської митниці про визнання незаконним та скасування Рішення Тернопільської митниці з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28 серпня 2012 року, про зобов’язання Тернопільську митницю винести нове рішення щодо роз’яснення статті 287 Митного кодексу України з урахуванням позиції суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у зв’язку з набранням чинності 01.06.2012 року Митним кодексом України, ТОВ «Рікое Україна» в порядку ст.ст. 19-22 Митного кодексу України, було подано до Тернопільської митниці запит за вих. №30/07-01 від 30.07.2012р. щодо роз’яснення ст. 287 Митного кодексу України, а саме, - чи необхідно на сьогоднішній день оплачувати ввізне мито в разі реалізації транспортних засобів, які є внеском у статутний фонд товариства з іноземними інвестиціями та які зараховані на баланс більш як три роки тому.
28 серпня 2012 року позивачем було отримано відповідь Тернопільської митниці у формі рішення з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Надалі позивач зазначає, що у вищевказаному рішенні Тернопільської митниці зазначено, що після проведення аналізу чинного законодавства України, митний орган прийшов до висновку про те, що передання у володіння та або/користування, та/або у розпорядження автомобілів, попередньо ввезених на митну територію України як іноземна інвестиція, можливе за умови сплати ввізного мита, незалежно від термінів реалізації, крім випадків їх вивезення за кордон.
Позивач вважає рішення Тернопільської митниці з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28 серпня 2012 року незаконним з тих мотивів, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем, на думку позивача, не було застосовано ст. 58 Конституції України та ч. ч. 3, 4 ст. 3 Митного Кодексу України, що призвело до невірного трактування ст. 287 Митного кодексу України при прийнятті оскаржуваного рішення, яке у свою чергу порушує майнові права позивача.
В судовому засіданні, представник ТОВ «Рікое Україна» позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю, з мотивів викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила врахувати письмові заперечення на адміністративний позов надані митним органом та у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.
Також, заперечуючи проти позову представник Тернопільської митниці вказала, що відповідачем рішення з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28 серпня 2012 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22.09.2005р. (надалі по тексту – ТОВ «Рікое Україна», позивач).
Місцезнаходження ТОВ «Рікое Україна»: Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Тролейбусна, 16, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.6).
ТОВ «Рікое Україна», як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, взяте та перебуває на обліку у Тернопільській митниці, що підтверджується обліковими картками суб’єкта ЗЕД (а.с.86-89).
Види діяльності ТОВ «Рікое Україна»: 63.21.2 функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, 63.40.0 організація перевезення вантажів, 50.10.3 посередництво в торгівлі автомобілями, 60.24 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 50.10.1 оптова торгівля автомобілями, 50.20.0 технічне обслуговування та ремонт автомобілів.
Відповідно до пунктів 1.1 та 4.2 Статуту ТОВ «Рікое Україна», що зареєстрований 22.09.2005р. за №16461020000001257, учасниками товариства є:
- товариство з обмеженою відповідальністю «ПРП», що знаходиться за адресою: індекс 53-611 Польща, м. Вроцлав, вул. Стшегомська, 59, частка якого в статутному фонді становить 99,78%;
- громадянин України ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, частка якого в статутному фонді становить 0,22% (а.с. 51).
У пункті 4.2 Статуту ТОВ «Рікое Україна» (у новій редакції), що зареєстрований 23.03.2007р., визначено вид та вартість вкладу у статутний капітал кожного з учасників товариства. Так, статутний капітал ТОВ «Рікое Україна» складається, в тому числі, і з вартості майна внесеного учасником товариства - товариством з обмеженою відповідальністю «ПРП» (Польща), а саме: сідлових тягачів; вантажівок; причепів з центральною віссю, вартість та індивідуально-визначені ознаки яких, наведено у пункті 4.2 цього Статуту (а.с. 67-69).
Згідно інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 16.01.07 року наданого від імені та за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю «ПРП» (Польща) від 20.12.2006р. ОСОБА_3, Тернопільською ОДПІ зареєстрована 19.01.2007р. за № 1361401000-3-1-1 інвестиція у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ «Рікое Україна» в сумі 786 500 євро (рухоме майно, а саме: сідлові тягачі, вантажні автомобілі та причепи), що по курсу НБУ на дату фактичного внесення іноземної інвестиції становить 5 239 631 грн. 55 коп. (а.с.33- 36).
Зокрема, як зазначено представниками позивача та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2006 року позивачем було ввезено на митну територію України у якості іноземної інвестиції товариства з обмеженою відповідальністю «ПРП» (Польща) до статутного фонду ТОВ «Рікое Україна» транспортні засоби, а саме:
- сідельний тягач IVECO 440 E 32T 2002 DW8051V, шасі: WJMM 1 VSK 004248687 заявленою митною вартістю 159887,04 грн., оформлений за ВМД від 25.12.2006р. №403000003/6/001530 (а.с.40). Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 16.01.2007p., реєстраційний номер 1361401000-3-1-1 від 19.01.2007р. Вексель Серії АА 0561399 від 25.12.2006р., який видано для оформлення безмитного ввезення на територію України зазначеного майна, як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями погашено 19.01.2007 (а.с.41);
- сідельний тягач IVECO 440 E 32T 2002 DW7347V, шасі: WJMM 1 VSK 004254629 заявленою митною вартістю 159887,04 грн., оформлений за ВМД від 25.12.2006р. №403000003/6/001531(а.с.45). Інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції від 16.01.2007p., реєстраційний номер 1361401000-3-1-1 від 19.01.2007р.
Вексель Серії АА 0561397 від 25.12.2006р., який видано для оформлення безмитного ввезення на територію України зазначеного майна, як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями погашено 19.01.2007 (а.с.46).
Відповідно до Додатку №1 Зміни і доповнення до Статуту ТОВ «Рікое Україна», що зареєстровані 31.05.2011р., п.1.2 та п. 4.2 Статуту викладено у новій редакції, а саме щодо складу учасників Товариства та їх вкладів у статутний капітал. Так, згідно внесених змін до Статуту ТОВ «Рікое Україна», учасниками товариства є:
- громадянин ОСОБА_4 Кожуховскі, що проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 А, 08-110 Седльце, (Польща) (вартість вкладу в статутному капіталі, в тому числі з врахуванням вартості майна: сідлових тягачів; вантажівок; причепів з центральною віссю, становить 99,99% статутного фонду товариства);
- громадянин України ОСОБА_3, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (вартість вкладу становить 0,01% статутного фонду товариства) (а.с.82-85).
31.07.2012 ТОВ «Рікое Україна» подано до Тернопільської митниці звернення від 30.07.2012 року за вих. №30/07-01 про надання консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи, а саме:
у зв’язку з набранням чинності 01.06.2012 року Митним кодексом України, позивач просив митний орган надати роз’яснення ч. 2 ст. 287 Митного кодексу України з урахуванням Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо порядку сплати ввізного мита при переданні у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження автомобілів, попереднього ввезених на митну територію України як іноземна інвестиція, яке затверджене наказом Державної митної служби України від 10.03.2010р. за №222, та з метою чіткого виконання норм законодавства ТОВ «Рікое Україна» надати відповідь, чи необхідно на сьогоднішній день оплачувати ввізне мито в разі реалізації транспортних засобів, які являються внеском в статутний фонд товариства іноземним інвестором та які зараховані на баланс більш як три роки тому (а.с. 28).
Тернопільською митницею за результатами розгляду звернення ТОВ «Рікое Україна» від 30.07.2012 року за вих. №30/07-01 прийнято Рішення з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28.08.2012 року №18/1.1-5902 (а.с. 29) (надалі по тексту – Рішення).
Відповідно до змісту Рішення, Тернопільською митницею надано позивачеві консультацію з питання практичного застосування окремих норм законодавства України, а саме: з приводу практичного застосування норм законодавства України, що регулюють питання пов'язані з обкладенням митом іноземних інвестицій.
Так, виходячи з системного аналізу нормативних актів, в тому числі ч. 2 ст. 287 Митного кодексу України та п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» від 07.12.2000, Тернопільською митницею вказано, що передання у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження автомобілів, попереднього ввезених на митну територію України як іноземна інвестиція, можливе за умови сплати ввізного мита, незалежно від термінів реалізації, крім випадків їх вивезення за кордон.
У Рішенні також зазначено про те, що Узагальнююче податкове роз’яснення щодо порядку сплати ввізного мита при переданні у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження автомобілів, попереднього ввезених на митну територію України як іноземна інвестиція, яке затверджене наказом Державної митної служби України від 10.03.2010 за №222, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 19.01.2011 332-р, скасоване. Роз’яснено порядок оскарження Рішення, як правового акта індивідуальної дії, якщо воно, на думку заінтересованої особи, суперечить нормам відповідного акта законодавства.
Не погоджуючись з Рішенням, ТОВ «Рікое Україна» звернулось з позовною заявою у Тернопільський окружний адміністративний суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Митний кодекс України (Закон № 4495-VI від 13.03.2012) набрав чинності з 01.06.2012 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Митного кодексу України, митні органи інформують заінтересованих осіб про митні правила у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 20 Митного кодексу України визначено право митного органу надавати не тільки інформацію, яку запитувала заінтересована особа, а й будь-яку іншу інформацію, яка стосується запиту, якщо її доведення до відома заінтересованої особи вважається митним органом доцільним.
Порядок надання митним органом консультацій з питань державної митної справи визначено ст. 21 Митного кодексу України.
Так, частиною першою та другою цієї статті визначено, що за зверненнями підприємств та громадян, що переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або провадять діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу покладено на митні органи (заінтересованих осіб), митні органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи.
Консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень митних органів.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Митного кодексу України, консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи має індивідуальний характер і може використовуватися виключно особою, якій надано таку консультацію.
Згідно ч. 3 ст. 21 Митного кодексу України, консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи може бути оскаржена до органу вищого рівня в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку заінтересованої особи, суперечить нормам відповідного акта законодавства. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.
Як слідує з змісту позовної заяви і пояснень наданих у судовому засіданні представниками позивача, в обґрунтування позовних вимог ТОВ «Рікое Україна» посилається на те, що відповідачем не враховано норми ст. 58 Конституції України та ч. ч. 3, 4 ст. 3 Митного Кодексу України, що призвело до прийняття неправомірного Рішення з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28.08.2012, а саме щодо застосування ст. 287 Митного кодексу України.
Разом з тим, суд вважає такі твердження позивача безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Конституційний суд України, у своєму рішенні N 1-7/99 від 9 лютого 1999 року зазначив, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.
Також, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Частиною 3 ст. 3 Митного кодексу України (в редакції Закону № 4495-VI від 13.03.2012, який набрав чинності з 01.05.2012р.) передбачено, що норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Також, у частині третій цієї статті Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Таким чином, у Митному кодексі України, що набрав чинності з 01.06.2012 міститься пряма вказівка про надання зворотної дії в часі нормам законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, що передбачені цим Кодексом, та про те, що не мають зворотної дії норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 287 Митного кодексу України, товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах.
Товари, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), звільняються від сплати ввізного мита.
Однак, ще до набрання чинності Митним кодексом України (в редакції Закону № 4495-VI від 13.03.2012), питання, пов'язані з обкладенням митом іноземних інвестицій, були врегульовані Законами України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII та «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996р. № 93/96-ВР, які є чинними і на даний час.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Частиною 5 ст.18 цього ж Закону передбачено, що якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
Слід відмітити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України» №4496-VI від 13.03.2012, який набрав чинності з 01.06.2012, внесено зміни у Закон України "Про режим іноземного інвестування", а саме, статтю 18 Оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, викладено у наступній редакції:
«Оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України».
Поряд з цим, відповідно ст. 2 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в том у числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій. Згідно ст. 5 вказаний Закон поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим іноземного інвестування".
Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" підлягає застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки прийнятий пізніше ніж Закон України "Про режим іноземного інвестування". Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від №І-рп/2002 від 29 січня 2002 року визначено, що з прийняттям Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" спеціальне законодавство про іноземні інвестиції та державні гарантії захисту інвестицій "не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України". Положення частини першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" у взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у сфері митного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам, включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації. Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання.
Крім того, суд зазначає, що спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що як протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 55-93 "Про режим іноземного інвестування", Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим іноземного інвестування" так і після набрання чинності Митним кодексом України (01.06.2012), підприємство з іноземними інвестиціями, а не інвестор, не звільнені від обов`язку сплати митних та інших обов`язкових платежів незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реєстрації.
Крім того, згідно п. 2 прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні” передбачає, що автомобіль, який був попередньо ввезений в Україну без сплати (повної або часткової) передбачених законодавством податків та зборів, на підставі пільг, наданих законодавством, може бути відчужений або переданий у володіння, або у користування, або у розпорядження тільки після сплати у повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобіля на митну територію України (крім випадків, передбачених Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що ТОВ «Рікое Україна» як підприємство з іноземними інвестиціями не звільнено від обов'язку сплати мита за ввезене майно у вигляді внеску до статутного фонду іноземним інвестором, а отже обґрунтованим та правомірним є висновок митного органу про те, що передання у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження позивачем автомобілів, попереднього ввезених на митну територію України як іноземна інвестиція, можливе за умови сплати ввізного мита, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та їх реалізації.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд не вбачає підстав для судового захисту прав, та інтересів позивача у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень в розумінні положень ст. 2 КАС України.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Рікое Україна» необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рікое Україна» до Тернопільської митниці про визнання незаконним та скасування Рішення Тернопільської митниці з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи від 28 серпня 2012 року, про зобов’язання Тернопільську митницю винести нове рішення щодо роз’яснення статті 287 Митного кодексу України з урахуванням позиції суду, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 жовтня 2012 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.