ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"23" серпня 2012 р.Справа № 5023/2176/12 (н.р. 5023/7560/11) вх. № 2176/12 (н.р. 7560/11)

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Френдій Н.А.

судді Аюпова Р.М. Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Корпорації "Таско", вул. Ярославська, 5/2 Б, м. Київ, 04071

до військової частини А-0829 м. Лозова, Харківська область, 64601

за участю військового прокурора Харківського гарнізону, майдан Руднєва, 36, м.Харків, 61050

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України, вул. Грушевського, 30/1, м. Київ, 01021

про стягнення збитків у розмірі 1 558 453,89 грн.

за участю прокурора - Гелета О.О. (посвідчення №618 від 27.07.2006 р.),

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №337 від 25.05.2012 р.),

відповідача - ОСОБА_2 ( довіреність №3689 від 29.09.2011 р.),

3-ї особи - ОСОБА_3 (довіреність №220/51/д від 03.01.2012 р.),

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Корпорація "ТАСКО", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Військової частини А-0829 (надалі - відповідач) суму збитків в розмірі 1558453,89 грн. та покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач в судовому засіданні 24.07.2012р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про обґрунтування позовних вимог за вх.№6063 від 29.05.2012 р.

Також, позивач у додаткових поясненнях (за вх.№12061 від 03.07.2012 р. та за вх.№10446 від 24.07.2012 р.) та його повноважний представник у судовому засіданні, зазначив, що корпорація "Таско" на виконання взятих зобов'язань по договору між Міністерством оборони України №127/ж/18 від 22.02.2002 р. про утилізацію непридатних для подальшого використання і зберігання боєприпасів щодо виконання робіт з комплексної утилізації непридатних боєприпасів залучала і військову частину А0829, уклавши з нею договір №057/у від 12.09.2002 р. з надання послуг по підготовці боєприпасів та їх елементів, непридатних для подальшого використання і зберігання, до комплексної утилізації, і що військова частина А0829 справді виконувала роботи з утилізації боєприпасів, але вона не виконувала будь-яких робіт (ні утилізації, ні реставрації) пострілів 122 мм - ВС3, ВС12, ВС13, снаряди 125 мм П11, які були передані виключно на зберігання військовій частині А0829 за договором №007 від 25.03.2005 р., оскільки належали позивачу, поряд з цим, позивач вказує, що в рамках договору №127/ж/18 від 22.02.2002 р. корпорація "Таско" не отримувала від Міністерства оборони України пострілів 122 мм - ВС3, ВС12, ВС13 та відповідач не надав жодних доказів належності даних пострілів Міністерству оборони України; крім того, позивач зазначає, що 2006 р. на підставі договору №006/1 від 06.03.2006 р. купівлі-продажу, укладеного корпорацією "Таско" з державним підприємством "Зовнішньоторговельна фірма "Таско-експорт", позивач продав постріли 122 мм - ВС13, які знаходилися на зберіганні у відповідача на підставі договору №007, в кількості 505 шт. за ціною 570,00 грн., що свідчить про належність їх саме позивачу; позивач також посилається на встановлення факту передачі майна від корпорації "Таско" військовій частині А0829 за договором зберігання №007 від 25.03.3005 р. рішенням господарського суду м. Києва від 07.02.2012 р. у справі №5011-3/313-2012 за позовом заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А0829 до корпорації "Таско" про визнання додаткової угоди недійсною, яким в позові відмовлено, який підтверджено при апеляційному та касаційному перегляді, рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2012 р. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2012 р.

Позивач не надав суду витребуваних ухвалою від 03.07.2012р. матеріалів, а саме: документального підтвердження передачі відповідачу на зберігання майна, яке було реставроване; у випадку реставрації майна, яке було на зберіганні, надати докази погодження з Міністерством оборони реставрації переданого для утилізації майна; пояснення щодо належності продуктів утилізації майна, переданого на зберігання; його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що докази передачі відповідачу на зберігання майна, яке було реставроване, містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.07.2012р. підтримав заперечення надані суду раніше за вх.№6078 від 29.05.2012 р.

Третя особа через свого повноважного представника надала відзив на позов (вх.№10592 від 24.07.2012 р.), в якому заперечує проти позову та вважає позов необгрунтованим з наступних підстав: по-перше, проаналізувавши договір №057/у від 12.09.2002 р., укладений на підставі договору №127/Ж/18 від 28.02.2002 р., 3-тя особа робить висновок про те, що боєприпаси, які знищено у результаті пожежі, і вартість яких позивачем оцінено у 1558453,89 грн. - це майно, яке отримано позивачем зі складів зберігання військових частин Міністерства оборони України; по-друге, виходячи з п.п. 1.1., 1.2., 1.4., 2.4., договору №127/Ж/18 від 28.02.2002р. Міністерством оборони України позивачу передавались непридатні боєприпаси з єдиною метою - утилізація, тобто ні передане на утилізацію майно, ні отримані в ході проведення робіт по утилізації матеріали не переходили у власність позивачу і є власністю Міністерства оборони України; по-третє розділ 2 договору №057/у від 12.09.2002р., укладеного на підставі договору №127/Ж/18 від 28.02.2002 р., передбачав обов'язки сторін за даним договором, серед яких питання по відновленню, реставрації боєприпасів не ставилось; по-четверте, передане на зберігання військовій частині А0829 за договором №007 від 25.03.2005 р. майно, згідно п.1.1.вказаного договору, це майно, що отримане за договорами на виконання робіт з розбирання боєприпасів, яке не було "вже реставрованим та придатним для використання", як про це вказує позивач у листі від 19.07.2010 р. №2076; по-п'яте, 3-тя особа вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження передачі відповідачу реставрованого майна, яке придатне до використання та є власністю Корпорації "Таско", оскільки позивачем не надано документів, які передбачені наказом Міністерства оборони СРСР від 1979 р. №260 "Руководство по учету вооружения, техники, имущества и других материальных средств в вооруженных силах СССР", який був дійсний на момент укладання вищевказаних договорів та їх виконання, а також передбачених наказом Міністерства оборони України від 29.04.2009 р. №165 "Про затвердження Керівництва по списанню з обліку матеріальних та грошових засобів у ЗС України, крім того, 3-тя особа зазначає, що позивачем безпідставно визначено ціну боєприпасів, оскільки вони передавались до військової частини А0829 на утилізацію, та їх вартість на той момент не визначалась.

Прокурор в судовому засіданні підтримує позицію відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 24.07.2012 р. з метою ознайомлення прокурора, позивача та відповідача з відзивом на позовну заяву третьої особу, надання можливості надати обґрунтовані пояснення з врахуванням відзиву 3-ї особи, була оголошена перерва до 12год. 00хв. 23.08.2012 р.

Після перерви у судовому засіданні 23.08.2012 р. позивач, прокурор та відповідач жодних пояснень з врахуванням відзиву 3-ї особи не надали.

Представник третьої особи зазначив, що акт приймання-передачі боєприпасів не може слугувати належним доказом передачі даного майна відповідачу на зберігання, оскільки облік боєприпасів здійснюється в особливому порядку, який визначено в Наказом Міністра Оборони СРСР від 1979р. №260, при цьому у випадку реставрації боєприпасів позивач мав здійснити заміну якісного стану та отримати відповідний сертифікат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та 3-ї особи, враховуючи необхідність витребування додаткових матеріалів, судова колегія, для забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, та на підставі ст.77 ГПК України вважає необхідним відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст.69 даного Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИЛА:

1. Розгляд справи відкласти на "06" вересня 2012 р. о 12:00.

2. Зобов’язати учасників судового процесу за три дні до розгляду справи надати суду:

Прокурора: письмову документально обґрунтовану позицію по суті позовних вимог;

позивача –докази права власності на майно, яке було передане на зберігання відповідачу, в тому числі проведення його збирання, виготовлення, реставрації, тощо; - документальне підтвердження передачі відповідачу на зберігання майна, яке було реставроване.

Попередити сторони та третю особу, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6