справа № 0303/1287/2012

Номер провадження: 2/156/7/13

рядок статзвіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Дильного Г. М.,

за участю секретаря Кирилюк Л. М.,

з участю відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі цивільну справу за позовом ТОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

23 жовтня 2012 року ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулося до суду з даним позовом, який обгрунтовує тим, що 21.05.2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 96/709596, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 3960 дол. США зі сплатою процентів строком до 20 травня 2010 року.

26.09.2009р. між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» було укладено договір факторингу № 03/09. Згідно даного договору ТОВ «АУЗ Факторинг» набуває право вимоги до боржника АТ «Індустріально-Експортний банк».

05.02.2010р. між ТОВ «АУЗ Факторинг» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу № 01/2010. Даним договором ТОВ «Кредекс Фінанс» набуває право вимоги до боржника - ОСОБА_2

Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_2 належним чином зобов'язань щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків за користування коштами у неї виникла заборгованість у розмірі 54013,37 грн. Позивач просить стягнути із відповідача зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутність. В даному клопотанні просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 50013,77 грн.

З наданих суду анкетних даних свідчить, що ОСОБА_2 26 листопада 2011 року змінила прізвище ОСОБА_2.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позову та пояснила, що кредитний договір з Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» не укладала, в наявному договорі підпис не її, жодних коштів не отримувала. Дізнавшись, що на її ім'я оформлено кредит, звернулася з офіційною заявою до правоохоронних органів.

Заслухавши пояснення відповідача, ознайомившись з наявними в справі документами, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З копії договору від 21 травня 2007 року вбачається, що згідно з його умовами банк надав відповідачу кредит в розмірі 3960 дол. США строком на 36 місяців до 20 травня 2010 року включно (а.с.6-8).

Позивач вказує, що в результаті неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в останньої виникла заборгованість по сплаті кредиту на суму 54013,37 грн. (а.с.2-5).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як передбачено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 ст. 1047 ЦК України допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач ствердила те, що кредитний договір не підписувала, коштів від банку не отримувала.

Як вбачається із п.3.1 кредитного договору № 96/709596 від 21 травня 2007 року надання кредиту здійснюється у готівковій формі шляхом видачі позичальнику готівки в касі банку або шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів позивач посилається на меморіальний ордер № 96/709596 від 21.05.2007 р. (а.с.85), однак, судом він не може бути взятий до уваги, оскільки підпису позичальника на ньому немає. Інших доказів передання банком грошових коштів відповідачу суду не надано.

З матеріалів справи видно, що відповідач зверталася до правоохоронних органів з приводу незаконного оформлення кредитного договору на її ім'я.

Разом із тим ідентифікація виконавця підпису здійснюється на підставі почеркознавчої експертизи.

За клопотанням відповідача, яка заперечувала факт укладення кредитного договору, ухвалою суду від 17 січня 2013 року у даній справі було витребувано, зокрема: оригінал кредитного договору, оригінал заяви на видачу готівки іноземної валюти, проте, позивачем не було надано даних оригіналів, що в свою чергу унеможливило призначити судом почеркознавчі експертизи для встановлення, чи у кредитному договорі, укладеному між сторонами підпис від імені позичальника виконаний ОСОБА_2 чи іншою особою.

Згідно з ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Отже, як видно з урахуванням вищенаведеного, заперечення відповідача заслуговують на увагу, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не знайшли свого підтвердження.

Виходячи з викладеного, позов не може бути задоволений у зв'язку з безпідставністю позовних вимог та їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 638, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ТОВ «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий (підпис) Г. М. Дильний

З оригіналом згідно

Суддя Г. М. Дильний