Справа №2-319/ 2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 січня 2007 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.И.

при секретарі Грабар Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобич у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про усунення перешкод проїздом загального користування до відповідача ОСОБА_2, посилається на те, що є власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, а садиба відповідача межує з його садибою. Відповідно до плану забудови села між їх садибами передбачено проїзд шириною 4 метри, який існував до даного часу.

В червні 2006 р. відповідач самовільно закрив даний проїзд, поскладав на ньому будівельні матеріали, дерев'яні бруси, каміння, залишки огорожі, гілки дерев, що унеможливлює використовувати заїзд до його садиби з АДРЕСА_1

В наслідок дій відповідача він не має належного доступу до своєї садиби і не може належним чином користуватись нею.

Він неодноразово звертався до відповідача з проханням звільнити проїзд та усунути перешкоди у користуванні ним, проте відповідач на його прохання не реагує.

В травні 2006 р. він звертався з приводу протиправних дій відповідача до Уличнянської сільської ради і 5 червня 2006 р. погоджувальна комісія зобов'язала відповідача до 10 червня 2006 р. звільнити проїзд забравши з нього поскладані матеріали..

4 липня 2006 р. повторна комісія в складі сільського голови с. Уличне, землевпорядника та спеціаліста Дрогобицького районного відділу земельних ресурсів також зобов'язала відповідача не чинити йому перешкод у користуванні проїздом та забрати з нього каміння і дерев'яні бруси до 10 липня 2006 р.

Проте відповідач самовільно перекрив проїзд загального користування металевою сіткою.

Такими діями відповідач завдав йому значні моральні страждання, які проявились в постійних стресах і нервуваннях, через неможливість користування ним своїм майном, що призвело до погіршення його здоров'я через постійний головний біль, а тому в рахунок відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідача в його користь 2000 грн., а також судові витрати по оплаті юридичної допомоги адвоката, оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 118 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги свого довірителя підтримала частково, пояснила суду, що просить зобов'язати відповідача звільнити проїзд загального користування шириною 4 м. та довжиною 32 м. та не чинити перешкод у користуванні ним, від позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та судових витрат вона відмовляється.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнав, пояснив, що оскільки позивач має свій заїзд до своєї садиби з іншої вулиці, то він загородив громадський заїзд, що веде зАДРЕСА_1 до будинку позивача та звернувся з заявою до Уличненської сільської ради Дрогобицького району про ліквідацію даного заїзду та закріплення за ним даної земельної ділянки, проте його заява на даний час не вирішена, тому він погоджується звільнити заїзд і не чинити позивачеві перешкод у користуванні ним.

Представник третьої особи без самостійних позовних вимог Уличненської сільської ради Дрогобицького району Гаврилів І.М. пояснив суду, що спірним заїздом, який є землею загального користування, користуються не тільки сторони, а інші мешканці АДРЕСА_1, даний заїзд необхідний для проїзду спецмашин у випадку необхідності, відповідач самовільно захопив землю громадського користування, виділену під заїзд, а тому повинен звільнити її і не чинити перешкод у користуванні цим заїздом.

З оглянутого будівельного паспорта забудовника ОСОБА_4 вбачається, що проектом забудови передбачено, що повз його земельну ділянку проходить проїзд шириною 4 метра.

Даний проїзд шириною 4 метра та довжиною 32 метра передбачений в кадастровому плані та абрисі земельної ділянки відповідача, які оглянуті судом.

З оглянутих акту від 4 липня 2006 р. та протоколу засідання погоджувальної комісії від 5 червня 2006 р. вбачається, що комісія при виході на місце встановила факт самовільного захоплення відповідачем ОСОБА_2 проїзду загального користування шириною 4 м. та довжиною 32 м. і зобов'язала відповідача звільнити даний проїзд та не чинити сусідам перешкод у користуванні ним.

Даючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставні і підлягають до задоволення, цими доказами установлено, що відповідач ОСОБА_2 самовільно захопив земельну ділянку загального користування, виділену для проїзду, яка використовувалась позивачем та іншими мешканцями АДРЕСА_1, та чинить позивачеві перешкоди у користуванні нею.

Спірна земельна ділянка, відповідно до ст. 80 ЗК України є власністю територіальної громади АДРЕСА_1 Дрогобицького району, власникові належить право володіння, користування та розпорядження належним йому майном, а порушене право підлягає захисту, відповідно до ст. 152 ЗК України порушене право підлягає захисту.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 80, 152 ЗК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити, зобов'язати ОСОБА_2звільнити проїзд шириною 4 метри та довжиною 32 м., розташований в селі Уличне, що веде відАДРЕСА_1 до житлового будинку ОСОБА_1 та межує по довжині з земельною ділянкою ОСОБА_2 та не чинити позивачеві перешкоди у користуванні даним проїздом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя