1-57/2007р . КОПІЯ
В И Р О К
І М”ЯМ У К Р А Ї Н И
10.10.2007р. Старосинявський районний суд
Хмельницької області
в складі:
судді – Філоненко М.В.
при секретарі – Білань Г.В.
з участю:
прокурора – Буркот Л.П.
та адвоката – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Синява кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, батька 2-х неповнолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого, у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,
В с т а н о в и в:
07.07.2007 року близько 19 год. ОСОБА_2 на подвір’ї нежилого сусіднього господарства №9 по вул. Поліщука в селі Липки в стані алкогольного сп’яніння наніс сусідці ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя та декілька ударів долонею руки по голові, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді перелому правої вилиці, крововиливу шкіри правої виличної ділянки, які за актом судово-медичного дослідження за своїм ступенем є ушкодженнями середньої тяжкості та пошкодження м’яких тканин носа, обох навколоочних ділянок, ушкодження м’яких тканин обличчя і голови, струс головного мозку, перелом спинки носа, які за цим же актом є легкими тілесними ушкодженнями, чим спричинив потерпілій шкоду, яку вона оцінила в 1000 грн.
В судовому засіданні підсудний вину у вчиненому визнав повністю, надав суду покази, що 07.07.2007 року він з дружиною запросили ОСОБА_3 святкувати з ними свято ОСОБА_4, під час якого вживали спиртні напої. Невдовзі ОСОБА_3 пішла а він вирішив поїхати з дружиною в село Йосипівка та запрягаючи коня почув на сусідньому подвір’ї плач меншої доньки. Прибігши на це подвір’я він побачив ОСОБА_3, яка вела за руку його доньку, що плакала. Підбігши до сусідки він вдарив її кулаком в обличчя а потім декілька раз рукою по голові, після чого підбігла дружина і забрала його додому. Вважає, що побив ОСОБА_3 бо був п’яний і не розібрався чому плакала його донька.
Потерпіла ОСОБА_3 надала суду покази що 07.07.2007 року дружина ОСОБА_2 запросила її святкувати з ними свято ОСОБА_4 і вона посидівши трохи з ними пішла додому. ОСОБА_5 знаючи, що він хоче їхати в Йосипівку, попросила її привести до неї молодшу онуку. Коли вона прийшла до господарства ОСОБА_5 дівчинка стояла біля їх двору і плакала, що батько бив матір, тому вона запитала чи вона піде з нею і після її згоди взяла дитину за руку і повела в двір свого сина, який межує з подвір’ям ОСОБА_5. В цей час до неї ззаду підбіг ОСОБА_5 і нічого не кажучи вдарив в обличчя а потім почав бити по голові та його одразу забрала дружина а вона пішла додому.
З’ясувавши думку учасників судового розгляду, переконавшись у правильному розумінні підсудним та іншими учасниками розгляду змісту фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та роз’яснивши позбавлення їх права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку суд визнав недоцільним дослідження доказів по справі стосовно зазначених обставин.
Крім повного визнання підсудним вини у вчиненому вона підтверджується наданими ним в судовому засіданні показами, аналогічними показами потерпілої, протоколом її усної заяви від 07.07.2007 року про побиття її ОСОБА_5 з проханням надання направлення на обстеження; протоколом огляду місця події – господарства №9 по вул. Поліщука в селі Липки; актом СМЄ №1050 від 10.07.2007 року з висновками про наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та легких які могли виникнути 07.07.2007 року під час зазначених нею обставин; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.07.2007 року з фототаблицями до нього, на яких ОСОБА_5 показує місце де він бив потерпілу і куди саме наносив удари та іншими зібраними по справі доказами.
Суд вважає, що дії підсудного по умисному нанесенню ОСОБА_3 ударів кулаком в обличчя та рукою по голові, які спричинили їй тілесні ушкодження середньої тяжкості – перелому правої вилиці та крововиливу шкіри правої виличної ділянки та за показами експерта потягли тривалий розлад її здоров’я, правильно кваліфіковані досудовим слідством за ст.122 ч.1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Призначаючи підсудному покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини справи та особу підсудного.
Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння, обставиною, що його пом’якшує – щире каяття у вчиненому.
Суд враховує, що за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно, перебуває на обліку у лікаря-психіатра і через легку розумову відсталість є інвалідом ІІІ групи, утримує двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Щодо заявленого цивільного позову суд вважає, що потерпіла довела в суді перенесені нею фізичні та моральні страждання, завдані їй підсудним, проте враховуючи його інвалідність, утримання двох дітей, допускає можливість зменшення розміру заявленого позову.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд
З а с у д и в:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного йому покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов’язок протягом іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 700 грн. завданої їй шкоди.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб з моменту його проголошення.
СУДДЯ: Філоненко М.В.
З оригіналом згідно: