№2-14/07

Р І Ш Е Н Н Я

І М Я М   У К Р А Ї Н И

14.03.2007р.                                                Старосинявський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого- судді Філоненко М.В.

при секретарі –  Білань Г.В.

 з участю адвоката  – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Синява справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної транспортними засобами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В с т а н о в и в :

     10.07.2006року на автодорозі Остропіль-Вовковинці біля села Перекора відбулось зіткнення автомобілів ВАЗ 2110 д.з. ВХ 4115 АА, яким керував ОСОБА_3 та Шеврове АВЕО д.з. ВХ 6960 АВ, яким керував ОСОБА_4 Зіткнення відбулось на правій смузі руху правою боковою частиною авто ВАЗ та лівою боковою частиною авто Шеврове з механічним ушкодженням крила та дверей обох автомобілів. Обидва водії з місця зіткнення від’їхали, тому виміри і схему ДТП було складено на наступний день. Постановою від 11.07.2006року інспектора ОРПС Старосинявського РВ УМВС в порушенні кримінальних справ проти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено за ст.6 п.2 КК України, за його висновком встановити причину ДТП та порушення ПДР водіями – учасниками пригоди було не можливим через залишення ними місця пригоди після її скоєння.

    При розгляді судами справ про притягнення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за залишення ними місця ДТП врахувавши надані ними пояснення причин вчинення цього правопорушення вони не були визнанні винними в ньому. Так само ОСОБА_3 не був визнаний винним при розгляді судом адміністративної справи про порушення ним ст.124 КУпАП.

    Отриманні ушкодження автомобілем позивача за висновком Звіту №007174 від 20.07.2006року оцінені в 7096,79грн., оплати товарознавчого дослідження становить 210грн., всього разом – 7306,79грн., ушкодження авто відповідача за висновком спеціаліста НДЕКЦ №26 від 22.07.2006року оцінені в 2601,34грн. В заявлених до суду позовах розмір моральної шкоди позивач оцінив в 10000грн., відповідач у зустрічному позові в 5000грн. В судовому засіданні вони підтримали заявлені позовні вимоги, свою вину жодна із сторін не визнала.

    З пояснень ОСОБА_3 зіткнення сталось в момент випередження ним автомобіля «Шеврове», що частково їхав по узбіччю дороги після виїзду з другорядної, і в момент випередження без включення сигналу повороту почав виїжджати на проїжджу на проїжджу частину дороги справа на ліво, спричинивши перешкоду руху його автомобілю, на яку він не встиг відреагувати, вважаючи на невидкість руху і відстань між авто. Вважає ОСОБА_4 винним у порушенні ним п.п.9.4 та 10.1 ПДР. Зупинитись після зіткнення побоявся через те, що віз із собою велику суму грошей, яку мав передати іншим особам.

    З пояснень ОСОБА_4 після виїзду ним з повороту на головну дорогу через 100м. від перехрестя він побачив автомобіль, що рухався ззаду в його напрямку, який включив лівий поворот і почав виконувати маневр обгону, під час якого допустив зіткнення, не виїхавши на смугу зустрічного руху. Після зіткнення цей автомобіль не зупинився, тому він також залишив місце зіткнення і поїхав його розшукувати.

    Покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що були пасажирами авто  «Шеврове», конкретних доказів вини будь-якого із водіїв не містять, лише констатують факт зіткнення, швидкість автомобілів і є дещо відмінними стосовно руху Шеврове по узбіччю дороги, яке з пояснень інспектора ОРПС Муравського також є проїжджою частиною дороги.

    Через неконкретність поставлених сторонами питань в отриманні висновку експерта НДЕКЦ по скоєному 10.07.2006року ДТП було відмовлено.

    На підставі викладеного суд вважає, що жодна із сторін, крім підтвердження отриманих обома авто ушкоджень і визначення їх розміру, не довела вину протиправної сторони у вчинені ДТП, а саме, що ОСОБА_3 здійснював обгін а не випередження автомобіля «Шеврове» та що цей автомобіль здійснив неочікуваний ОСОБА_3 маневр в сторону його руху.

    Відповідно до Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.07.2006року і показів інспектора Муравського через залишення ОСОБА_8 і ОСОБА_4 місця пригоди причину ДТП та порушення ними ПДР встановити неможливо.

    Відповідно до ст.1188 ЦК України  шкода завдана внаслідок взаємодії кількох  джерел підвищеної  небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі відшкодовується винною особою.

    За ст.ст.60,61 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

    Врахувавши викладене та к еруючись ст.ст.11, 509, 1187-1188 ЦК України, ст.ст. 10-11, 60-61, 209,   212-214, 218  ЦПК України, суд

Р і ш и в :

      ОСОБА_2  в позові до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4, про відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом – відмовити.

    ОСОБА_8 в позові до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку поданням протягом  10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом  20 днів після подання такої  заяви – апеляційної скарги  .

     С У Д Д Я :                                 ОСОБА_9

З оригіналом вірно.