ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2015 року Справа № 904/5641/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва від 23 вересня 2015 року)

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від відповідача-2: Вагнер Д.В., довіреність № 2-01 від 12.01.15, представник;

Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з"явились, про час та місце повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка Києво-Святошинського району Київської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015року у справі № 904/5641/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспейс", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення заборгованості у сумі 334 401,63 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року по справі № 904/5641/14 (суддя Крижний О.М.) частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", м.Дніпропетровськ ; з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області ( відповідач-2) стягнено 281000,0 грн. основного боргу,3% річних у розмірі 22000,92 грн., втрат від інфляції у розмірі 30067,64 грн.; солідарно стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспейс", м. Дніпропетровськ ( відповідач-1) та відповідача-2 заборгованість у розмірі 1000,0грн.

Рішення вмотивоване неналежним виконанням, укладеного між позивачем і відповідачем-2 Договору закупівлі від 02 листопада 2011 року №111112955, та укладеного між позивачем та відповідачем -1 Договору поруки від 02 листопада 2011 року № 111112956/ПОР.

При винесенні рішення суд першої інстанції керувався статтею 173, частиною 1 статті 175,193 Господарського кодексу України, статтями 541,553,629,655 Цивільного кодексу України, статтями 1,33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не погодившись із рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач-2 Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка , в якій просить рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі, посилаючись на те,що при здійсненні своєї фінансово-господарської діяльності в 2012 році, в тому числі при виконанні і фінансуванні спірного договору закупівлі, укладеному з позивачем, скаржник повинен використовувати власні кошти,в порядку, встановленому чинним законодавством, його статутом та затвердженим НАК «Нафтогаз України» фінансовим планом на 2012 рік, таким чином , скаржником здійснювалися розрахунки за отриманий товар виключно в межах, погоджених з НАК "Нафтогаз України" показників та на підставі затвердженого фінансового плану скаржника на 2012рік.

У запереченні на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року у справі № 904/5641/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача - 1 за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

02 листопада 2011 року між Дочірньою Компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (найменування підприємства змінено на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27 грудня 2012 року) в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" (постачальник) був укладений Договір про закупівлю № 111112955 (далі - Договір закупівлі), за умовами пункту 1.1. якого, постачальник зобов'язується протягом одного року з моменту укладення договору, згідно заявок покупця поставити і передати у власність (повне господарське володіння) покупцю товари - "Вузли до машин та устаткування для добувної промисловості та будівництва (запасні частини до автотракторної та спецтехніки) (LIEBHERR)" згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Строк дії Договору передбачений пунктом 10.1. Договору закупівлі , відповідно до якого цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, і діє протягом одного року з дня його підписання, в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.

Найменування (номенклатура) товару, його технічні характеристики та вимоги до нього, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього Договору (пункт 1.2. Договору закупівлі).

Розділом 3 Договору визначено, що комплектність товару, що постачається, визначається по накладній.

Місце та умови поставки товарів: на базисних умовах DDP (Київська область, м. Боярка, вул. Білгородська, 61, склад Управління "СІАТ") згідно з Правилами тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2010 року (пункт 5.2. Договору закупівлі ).

Згідно пунктів 5.3., 5.4. Договору закупівлі зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним у повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної (пункт 5.5. Договору закупівлі).

Відповідно до пунктів 6.1.-6.2. Договору закупівлі ціна за одиницю товару передбачена Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору -1. Загальна сума цього Договору на день його складання становить (у відповідності до протоколу оцінки та визначення переможця) - 1507 466,93 грн., в тому числі ПДВ 20% - 251 244,49 грн.

Пунктом 8.1. Договору закупівлі передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем фактично поставленої партії товарів після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару протягом 45-ти календарних днів після дати поставки кожної партії товару. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар - є дата передачі товару постачальником уповноваженій особі покупця за видатковою накладною. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень.

Договір від 02 листопада 2011 року № 111112955 про закупівлю, укладений між позивачем та відповідачем-2, за своєю правовою природою є договором поставки, містить всі суттєві умови для даного виду договору, сторонами в установленому чинним законодавством не розірваний і не змінений.

На виконання умов Договору закупівлі , позивач поставив відповідачу-2 товар на загальну суму 1507 468,41 грн.

На підтвердження поставки товару відповідачу-2 позивач надав до суду наступні копії видаткових накладних:

- видаткова накладна № 41093 від 31 листопада 2011 року на суму 317 406,16 грн.;

- видаткова накладна № 41140 від 23 грудня 2011 року на суму 124522,18 грн.;

- видаткова накладна № 41250 від 13 березня 2012 року на суму 83 211,45 грн.;

- видаткова накладна № 41251 від 13 березня 2012 року на суму 431 158,83 грн.;

- видаткова накладна № 41280 від 26 березня 2012 року на суму 22 721,02 грн.;

- видаткова накладна № 41281 від 26 березня 2012 року на суму 186 158,24 грн.;

- видаткова накладна № 41340 від 27 квітня 2012 року на суму 272 585,20 грн.;

- видаткова накладна № 41401 від 28 травня 2012 року на суму 47290,24 грн.;

- видаткова накладна № 41604 від 23 серпня 2012 року на суму 22 415,09 грн.

Також, як доказ поставки товару відповідачу-2, позивач надав до суду копії товарно-транспортних накладних (а.с. 44-52).

Всі наведені вище документи підписані з боку позивача та відповідача-2, та скріплені печатками підприємств.

Окрім того, позивач надав до суду копії довіреностей, за якими товар був отриманий від позивача уповноваженими особами підприємства відповідача-2.

Відповідач-2 частково оплатив поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача-2 утворилась заборгованість у сумі 282 000,00 грн.

У зв'язку з неоплатою заборгованості, позивач звернувся до відповідача-2 з листом № Вих. № 0304/14-1 від 03 квітня 2014 року із вимогою про погашення боргу у сумі 282 000,00 грн., однак, відповідач-2 відповіді на лист не надав.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів оплати товару у повному обсязі відповідач-2 до суду не надав.

02 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспейс" (поручитель) був укладений Договір поруки № 111112956/ПОР (далі - Договір поруки), за умовами пункту 1.1. якого, предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання Дочірньої Компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (найменування підприємства змінено на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27 грудня 2012 року) (боржник) за зобов'язаннями перед кредитором за Договором про закупівлю № 111112955 від 02 листопада 2011 року (далі - Основний договір). Зобов'язаннями за цим договором є:

- зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті за поставлений товар у кількості, асортименті, по ціні та в строки, передбачені умовами Основного договору;

- зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті штрафних санкцій, пені, 3% річних та інфляційних відповідно умов Основного договору.

Згідно пункту 7.1. Договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Основним договором.

Порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з моменту настання строку виконання зобов'язань за Основним договором, не висуне вимоги до поручителя (п. 7.2. договору поруки).

За умовами п. п. 2.1.-2.2. Договору поруки поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з Основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в п. 3 цього договору. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання боржником за Основним договором в повному обсязі.

Пунктом 3.1. Договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником, згідно Основного договору у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

У зв'язку з неоплатою заборгованості позивач звернувся до відповідача-1 з листом, у якому повідомив про наявність боргу у відповідача-2 у сумі 282 000,00 грн. та відповідно про наявність солідарної відповідальності, на підставі чого висловив вимогу про оплату суми поруки у розмірі 1 000,00 грн.

10 квітня 2014 року наведена вимога була отримана особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспейс" Собко К.Г., про що свідчить відмітка із підписом, яка засвідчена печаткою підприємства відповідача-1.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Відповідач-1 також не надав доказів оплати боргу за Договором поруки у сумі 1000,0грн.

Згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умови Договору про закупівлі № 111112955 від 02 листопада 2011 року, строк оплати товару, поставленого за наявними в матеріалах справи видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів повної оплати вартості поставленого товару відповідачі не надали, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товар у сумі 282 000,00 грн., шляхом надання належних доказів не спростували.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача-2 на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 281 000,00 грн. та стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суми основного боргу у розмірі 1 000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши , наведені в рішенні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які здійснені відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», колегія суддів вважає їх вірними.

Доводи скаржника, що оплата отриманого від позивача товару за Договором закупівлі від 02 листопада 2011 року № 111112955 може бути здійснена виключно при наявності затвердженого засновником скаржника НАК «Нафтогаз України» фінансового плану до уваги не приймаються, оскільки Договір закупівлі сторонами, в установленому чинним законодавством порядку не змінено і не розірвано, доказів сплати за поставлений товар скаржником не надано, а отже у суду не було підстав з урахуванням вимог статті 193 Господарського кодексу України , статей 525,526 Цивільного кодексу України відмовити позивачу в позові .

Також колегія суддів вважає, що не можуть бути прийняті до уваги і доводи скаржника про неврахування строків оплати по кожній накладній, так як колегією суддів ретельно перевірений наведений в оскаржуваному рішенні розрахунок позовних вимог, які підлягали задоволенню по кожній накладній, з урахуванням сум до оплати і строків оплати боргу.

За вказаних підстав, і оскільки суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року по справі № 904/5641/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015 року по справі № 904/5641/14.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ, в особі Філії управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної спецтехніки "СІАТ", м Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2015року у справі № 904/5641/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 вересня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник