Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року справа №808/769/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е. Г., суддів Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 808/769/15-а (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо нарахування йому єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 жовтня 2014 року № Ф-53-25 у розмірі 2535,90 гривень, зобов'язання відповідача не складати вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року адміністративну справу № 808/769/15 передано до Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції визнав протиправними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо нарахування фізичній-особі підприємцю ОСОБА_3 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, скасував вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 07 жовтня 2014 року № Ф 53-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині суми заборгованості у розмірі 2535,90 гривень. В задоволенні решти вимог відмовив.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального права, мотивуючи скаргу тим, що позивач на час виникнення боргу не набув пенсійного віку та зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 року замінено в адміністративній справі № 808/769/15-а первинного відповідача Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області на його правонаступника Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 з 08 жовтня 2002 року зареєстрований у якості фізичної-особи підприємця, є платником єдиного податку та перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Позивач є пенсіонером за віком, про що видано пенсійне посвідчення від 17 березня 2010 року № НОМЕР_1. Пенсія призначена на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон - № 1788).

13 лютого 2014 року Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 53-17, якою позивачу визначені зобов'язання зі сплати єдиного внеску у розмірі 1218,67 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року по справі № 808/9472/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, скасовано вимогу про сплату боргу від 13 лютого 2014 року № Ф-53-17 у розмірі 1218,67 гривень за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

07 жовтня 2014 року відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф 53-25, якою позивачу визначені зобов'язання зі сплати єдиного внеску у розмірі 3754,57 гривень. Зазначена вимога включає в себе суму боргу (недоїмки) у розмірі 1218,67 гривень нараховану відповідачем за вимогою від 13 лютого 2014 року № Ф-53-17 про сплату боргу.

Позивач вимогу відповідача від 07 жовтня 2014 року № Ф 53-25 в частині суми боргу у розмірі 1218,67 гривень не оскаржує.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону № 2464-VI, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон - №1058), Закону № 1788.

Відповідно до статті 1 Закону № 1788, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 2 цього Закону, за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

При цьому статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, на підставі пункту «а» частини першої якої, як установили суди, позивач отримує пенсію, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшенням віку, зазначеного у статті 12 цього Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

Статтею 1 Закону №1058, визначене поняття "пенсія"- як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №1058, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними зокрема такого віку 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються, зокрема, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до Податкового кодексу України з 1 жовтня 2013 року контроль за дотриманням законодавства зі збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування покладено на органи міністерства доходів і зборів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI ( в редакції на час виникнення боргу), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п.4 зазначеної статті, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування,звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, за змістом цієї норми фізичні-особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску за себе, за умови, якщо такі особи є пенсіонерами за віком (незалежно від того, досягли вони загального пенсійного віку чи така пенсія оформлена на пільгових умовах - зі зменшенням віку) та отримують відповідно до закону пенсію.

З урахуванням зазначеного та закріплені Конституцією України гарантії громадян на соціальний захист, колегія суддів дійшла висновку, що особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, не є платниками єдиного внеску за себе згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI, так само як і особи, які є пенсіонерами за віком на загальних умовах, оскільки згадана норма не містить жодного винятку щодо пенсіонерів за віком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові № 21-25а14 від 15 квітня 2014 року та постанові № 21-483а14 від 17 березня 2015 року.

Відповідно до матеріалів справи позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Як вже було вище зазначено відповідно до матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком, є фізичною особою - підприємцем перебуває на спрощеній системі оподаткування, договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладав, тобто, відноситься до осіб на яких розповсюджується зазначена стаття.

Посилання відповідача на необхідність досягнення позивачем пенсійного віку та неможливість застосування зазначеної статті на осіб яким призначена пенсія на пільгових умовах є незмістовними, оскільки в зазначеній нормі законодавцем визначено особу яка звільняється від сплати єдиного внеску - яка здобула статус пенсіонера за віком, в зазначеній нормі не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах, законодавець взагалі не ставить в залежність звільнення від сплати єдиного внеску від того, чи досягла особа пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки).

На підставі викладеного, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 808/769/15-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 808/769/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий Е.Г. Казначеєв

Судді І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова