Cправа № 2-а-4794/09/0770
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Большакової О.О.,
при секретарі Немеш Ю.С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФ» про стягнення адміністративно - господарських санкцій за недотримання норматив робочих міць та пені,
встановив:
20 червня 2007 року Закарпатське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «СТАФ» про стягнення 9600 гривні адміністративно -господарських санкцій за недотримання нормативу робочих міць 164 гривні пені.
Представник позивача ОСОБА_1М у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та пояснив, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік середньооблікова чисельність працюючих у відповідача становила 47 осіб, чисельність інвалідів, які повинні були працювати, становила 2 особи, у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано інваліда. Відповідачем в добровільному порядку не перераховано до Фонду штрафні санкції за нестворення робочого місця для працевлаштування 2 інвалідів в розмірі 4800 гривні за 2006 рік . Тому було нараховано пеню в сумі 164 гривні, що підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні 13 вересня 2010 року заперечив щодо задоволення позовних вимог та пояснив, що підприємство вживало заходів для працевлаштування інваліда відповідно до нормативу та подавало звіти до служби зайнятості із зазначенням про наявність вакансій для інваліда. Разом з тим, службою зайнятості жодного інваліда для працевлаштування на підприємство направлено не було, а самостійно інваліди з метою одержання роботи на підприємство не зверталися.
У судове засідання 20 вересня 2010 року після перерви для надання можливості відповідачу надати додаткові докази представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчать розписки. Про причини неявки суду не повідомив. Відповідач не подав суду заяви про відкладення розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав .
Згідно ст. 19 Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 цього ж Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Судом встановлено, що на ТОВ " СТАФ" поширюється дія вказаного Закону, у відповідності з яким підприємству-відповідачу при середньообліковій чисельності штатних працівників в 2006 році 47 осіб, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 2 робочих місця, що підтверджено звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік (а.с.4).
Як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого ТОВ «Екобуд", середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу становить 8 осіб, з них жодної особи - інваліда немає. Середньорічна заробітна плата штатного працівника підприємства складає 4800 гривень .
Відповідно до ч.2, ч.З ст.19 Закону роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону.
Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, установи, організації чи до державної служби зайнятості, що передбачено ч.І ст.18 Закону.
Суд приходить до висновку, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів покладається законом як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
Як вбачається з поданих суду звітів про наявність вакансій ТОВ "СТАФ" подавало до Тячівського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій у 2006 році, де вказано про наявність вакансії для інвалідів .
Разом з тим, відсутні докази отримання таких звітів де зазначено категорію -
інвалід.
Відповідно до ч.З ст.18 Закону роботодавці, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.
з
За ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи в процесі трудової діяльності на підприємствах, установах, організаціях.
Відповідач не надав суду доказів щодо створення у встановленому законом порядку згідно нормативу робочого місця для працевлаштування саме інваліда (людини з обмеженими можливостями ) .
Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Пеня за прострочення платежу в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ становить 164 гривні.
На підставі вищевикладеного , керуючись ст..ст..10, 11, 158-163 КАС України,
постановив:
Позовні вимоги Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФ» (село Угля -Груники, 387 Тячівського району ) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 9764 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) гривень адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць та пені.
Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова відповідно до ч.І ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.
Головуюча О.О. Большакова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 вересня 2010 року.