Справа № 1-68/2009р.

                                                     ВИРОК

                                             ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2009р.

           Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої-судді:                        Єгорової Н.І.

При секретарі:                               Маковецькій Л.А.

За участю прокурора:                   Бороденка С.А.

Адвоката:                                     ОСОБА_1

Підсудних:                                     ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження,

                                              уродж. с.Вікторівка, Доманівського району, Миколаївської

                                              області, українця, громадянина України, освіта неповна

                                              середня, не судимий в силу закону,  працює по найму, не

                                              одружений, прож. с.Вікторівка, Доманівського району,

                                              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2р. народження,

                                               уродж. м.Миколаїв, українця, громадянина України, освіта

                                               неповна середня, не судимий, не працює, не одружений, прож.

                                               с.Вікторівка, Доманівського району, Миколаївської області,

у вчинені злочинів, передбачених ст..162 ч1, 189 ч 2 КК України,

                                                   ВСТАНОВИВ:

            08 грудня 2008р. близько 19 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване в с.Вікторівка, Доманівського району у пошуках горілки. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 смикнули за двері, які були зачинені з середини, після чого почали  стукати в двері будинку. Усвідомлюючи, що їх  господар будинку не пускає, ОСОБА_2, вибивши скло у вікні, заліз через отвір у вікні до кімнати будинку та відчинив дверіОСОБА_3, який увійшов до будинку через двері. Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порушили право ОСОБА_4 на недоторканість житла, яке передбачено ст..30 Конституції України.

          Проникнувши до будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підійшовши до ОСОБА_4 потребували у нього горілки, а для підсилення своєї вимоги кожний з них наніс потерпілому декілька ударів в область голови та тулубу. На вказане ОСОБА_4 повідомив їм, що у нього немає горілки. Не повіривши йому,  ОСОБА_3 та ОСОБА_2  для залякування потерпілого і виконання своєї вимоги, продовжували наносити удари ОСОБА_4 в область голови та тулубу. ОСОБА_4, будучи особою похилого віку, не маючи змоги фізично протистояти, не витримавши фізичного насилля, яке спричиняли йому зазначені особи і для припинення побиття погодився дати їм гроші в сумі 20 грн. Побоюючись спричинення тілесних ушкоджень ними в майбутньому, ОСОБА_4 пішов до сусіда, у якого позичив 20 грн. та віддав їх ОСОБА_3 та ОСОБА_2

            Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження та завдали матеріального збитку в сумі 20 грн.

            Відповідно до судово-медичної експертизи № 1231- М від 22.12.2008р. у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження в вигляді забійної рани височної області, забій грудної клітини, укушеної рани лівого передпліччя. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 08.12.2008р. при обставинах вказаних в постанові слідчого та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчинених злочинах визнав повністю і суду пояснив, що дійсно 08.12.2008р. у вечірній час він зустрівся із ОСОБА_2 і вони вжили спиртні напої. Після цього, вони вирішили підти до ОСОБА_4, щоб вияснити, чому він погано відноситься до своєї співмешканки. Прийшовши на подвір*я ОСОБА_4, вони  посмикали двері, які були зачинені, постукали в них, але їм ніхто не відповів. ОСОБА_2 розбив  вікно і через отвір в вікні заліз в середину будинку. Із середини будинку, ОСОБА_2, відчинив двері і ОСОБА_3 зайшов в будинок. ОСОБА_4  лежав на ліжку в кімнаті і відпочивав. Вони разом із ОСОБА_2 почали його бити і потребували дати їм горілки. ОСОБА_4 кричав, що в нього не має горілки . Не заспокоївшись, вони почали вимагати гроші на горілку, але потерпілий відповів, що і грошей у нього не має. Підсудні  наполягали на своїх вимогах і ОСОБА_4 пішов до сусіда за грошима. Повернувшись від сусіда, ОСОБА_4 дав їм 20 грн. і вони пішли за горілкою. На отримані гроші підсудні купили горілку і розпили її в іншому місці.

           Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою у вчинених злочинах визнав повністю і дав аналогічні пояснення.

           У зв*язку з неявкою потерпілого ОСОБА_4 в судове засідання з поважної причини за станом здоров*я, суд оголосив його пояснення дані на досудовому слідстві, а саме: протокол допиту потерпілого на а.с.76-77, які співпадають з показаннями підсудних в судовому засіданні.

           Вина підсудних у вчинених злочинах  підтверджується і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

•   протоколом огляду будинку потерпілого ОСОБА_4 від 12.12.2008р., яким зафіксовано, що в даному будинку розбите вікно та пошкоджені вхідні двері  (а.с.4);

•   висновком судово-медичної експертизи від 22.12.2008р.за № 1231-М, згідно якої встановлено, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани височної області, забій грудної клітини зліва, укушена рана лівого передпліччя. Дані тілесні ушкодження виникли 08.12.2008р. і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.23).

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2  правильно кваліфіковані за ст.. 162 ч 1 КК України як незаконне проникнення до житла , за ст..189 ч 2 КК України як вимога передачі чужого майна (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

 Вирішуючи питання про призначення покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів та особи винних.

 Підсудний ОСОБА_3  вчинив злочини, які відносяться до категорії середньої  тяжкості та тяжкий злочин.

 Як обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння  і вчинення злочину, щодо особи похилого віку.

Як обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання, добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочини середньої тяжкості і тяжкий злочин.

Як обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину, щодо особи похилого віку.

Як обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_2 суд бере до уваги щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику за місцем проживання і добровільне відшкодування збитків, завданих потерпілому.

Враховуючи обставини, які пом*якшують та обтяжують покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3, те що вони не судимі і щиро покаялися, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання не пов*язаного з ізоляцією від суспільства , тобто з застосування ст..75 КК України, за умови, що протягом іспитового терміну вони не вчинять нового злочину.          

             Керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд

                                                ЗАСУДИВ:

            Визнати винним  ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ст..162 ч1, 189 ч2 КК України і призначити покарання в виді:

- за ст..162 ч1 КК України-1 ( один)  рік обмеження волі;

- за ст..189 ч2 КК України 3 ( три) роки позбавлення волі.

            На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання в виді  3 ( трьох) років позбавлення волі.

            На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 1 (один) рік.

            Визнати винним  ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ст..162 ч1, 189 ч2 КК України і призначити покарання в виді:

- за ст..162 ч1 КК України-1 ( один)  рік обмеження волі;

- за ст..189 ч2 КК України - 3 ( три) роки позбавлення волі.

            На підставі ст..70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання в виді  3 ( трьох) років позбавлення волі.

            На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на 1 (один) рік.

            На підставі ст..76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слідуючи обов*язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

•   періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком чинності запобіжні заходи засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередні- підписки про невиїзд.

            Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту  його проголошення.

Суддя:                                                                                                  Н.І.Єгорова