коду суду 2702

перша інстанція

категорія №11

справа №2-1816/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 січня 2007 року       Гагарінський районний суд м. Севастополя

у складі:

головуючого - судді                                                              Євдокімової І.А.

при секретарі                                                                         Ларіонової Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним, з тих підстав, що договір купівлі - продажу квартири укладений між позивачкою та відповідачем був фіктивним.

У судовому засіданні представник позивача позивні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила що 08.04.2003 р. між сторонами був укладений фіктивний договір купівлі-продажу квартири, для оформлення відповідачем кредиту під квартиру, з умовами, що після погашення кредиту, договір буде розірваний, однак до теперешнего часу відповідач ухиляється від добровільного розірвання. Просить визнати правочин фіктивним, а договір купівлі-продажу недійсним.

Відповідач з позивними вимогами погодився.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позивні вимоги підлягають задоволенню.

Як встановлено у судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності позивачці у відповідно договору купівлі-продажу від 23.10.1998 р.

08.02.2003 р. між сторонами був укладений фіктивний договір купівлі-продажу квартири між матерю та сином, для того щоб відповідач мав можливість оформити кредит на своє Гмя, що підтверджується розпискою

можливість оформити кредит на своє і'мя, що підтверджується розпискою (а.с.12).

Суд вважає, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу кварти, є фіктивним правочином, так як сторони діяли без мети створення правових наслідків, передбачених договором купівлі - продажу, позивачка не мала наміру продавати квартиру, а відповідач її придбати. Позивачка проживає у спірної квартири до теперешнего часу, сплачує комунальні платежі; відповідач у квартиру не уселився, видав розписку про повернення квартири після погашення кредиту.

Відповідно до ст. 58 ЦК України (у редакції 1963 p.), ст. 234 ЦК України (у редакції 2004 р.) фіктивний правочин визнається судом недійсним, а сторони повертаються у первісний стан. Так як гроші по даному договору не сплачувались, то не має підстав для їх стягнень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 ЦК України у редакції 1963 p.), ст. 234 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 179, 212, 213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договор купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 8 квітня 2003 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за НОМЕР_1, вернув квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 98 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подана. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. Згідно до ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковано власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.