ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2006 р. Справа № 52/222-06
вх. № 6782/4-52
Суддя господарського суду Білоусова Я.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Калюжна Л.О., за дорученням № 3446 від 20.12.2005р.; відповідача - Шейко А.А., голова
розглянувши справу за позовом Дзержинського районного відділу праці і соціального захисту населенняДзержинської райради, м. Харків
до ЖБК "Стимул", м. Харків
про стягнення 1080,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Стимул" 1080,33 грн. виплачених надміру, у вигляді житлових субсидій, бюджетних коштів.
20 червня 2006 року представник позивача через канцелярію суду надв витребувані судом документи, які були долучені до матеріалів справи.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх.11016) з документами в його обгрунтування, а також повідомив суд про реорганізацію відповідача, в обгрунтування чого надав свідоцтво про державну реєстрацію, статут Житлового кооперативу "Стимул" і довідку ЄДРПОУ.
Враховуюч вищевикладене, розглянувши матеріали справи, керуючись ст. 24 ГПК України суд вважає за необхідне залучити до участі у справі як належного відповідача Житловий кооперетив "Стимул".
В судовому засіданні 20.06.2006р. судом було оголошено перерву до 11.07.2006р. 0 10-45.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти висунутих позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно ст. 137 Житлового кодексу України і ст. 4 Статуту житлово-будівельного кооперативу "Стимул", який був зареєстрований в Харківському управлінні житлового господарства по книзі реєстрації знову створюваних кооперативів за № 328 від 09 липня 1984 року, Єфімова Оксана Анатоліївна була включена до списків осіб, які будуть переселятися на кооперативну площу, який було затверджено на засіданні житлової комісії Ленінського РВК м. Харкова, Протокол № 13 від 25 червня 1984 р.
27 червня 10986р. Єфімова Тамара Данилівна з дочкою Єфімовою Оксаною Анатоліївною була прописана за адресою: 61145, м. Харків, вул. Клочівська, 197, корп. Г, кв. 7. По досягненню 16 річного віку Єфімова Оксана Анатоліївна (16.07.1979р.н.) була прописана за цією ж адресою де і мешкає до останнього часу.
Згідно заяв Єфімової Оксани Анатоліївни про отримання субсидій від 31.10.2000р., 10.04.2001р., 23.10.2001р., 07.05.2002р. їй були надані субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2000р. по вересень 2002р. на загальну суму 1080,33 грн.
Згідно з "Положенням про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, пердбачених для надання населенню субсидій та адресної соціальної допомоги", затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Мінекономіки України, Державного комітету статистики України, Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.07.1999р. № 119/167/96/114/175/266, Дзержинським райвідділом праці і соціального захисту населення проводилась перевірка даних, наданих Єфімовою Оксаною Анатоліївною. У результаті перевірки було встановлено, що відповідач надавав довідки Єфімовой О.А., як власниці кв.7 по вул. Клочківській, 197 і члену ЖБК, у той час як форма власності квартири вже не коперативна, а приватна, крім того Єфімова Т.Д., яка являлась власницею квартири померла 24.03.1999 року.
Суд розглянув заявлений позов та вважає його таким що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу УРСР, в редакції 1963 року, який діяв на момент смерті Єфімової Тамари Данилівни, яка являлась власницею квартири з 1998 року, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Згідно з п.1 ч.1 статті 549 цього Кодексу, визнається що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління чи користування спадковим майном. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів Єфімова Оксана Анатоліївна на момент смерті матері була прописана у квартирі на яку отримувала субсидії та відповідно до квитанцій наявних в матеріалах справи продовжувала сплачувати комунальні платежі за квартиру після смерті матері, що свідчить про користування спадковим майном.
Крім того у відповідності до абз.1 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України, від 21 жовтня 1995 р. N 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. У разі смерті особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, на яку відкрито особовий рахунок, надання субсидії не припиняється за умови, що у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані інші особи, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
Підставою заявленого позову позивач визначив збитки нанесені державі та Державному бюджету України в результаті безпідставних виплат житлових субсидій.
Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного суд вважає, що надання довідок відповідачем Єфімовій О.А. на отримання житлової субсидії не спричинило державі збитків у розмірі 1080грн., оскільки Єфімова О.А. мала право на отримання цієї субсідії не як член кооперативу, а як власниця та особа зареєстрована у квартирі померлої власниці якій нараховується плата житлово-комунальні послуги.
Зважаючи на наведене раніше суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Білоусова Я.О.
Повний текст рішення підписаний 14.07.2006 року.