Судове рішення #49557108

Справа № 2a-0770/4005/11

Рядок статзвіту № 11.5

Код -


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


19 січня 2012 року м. Ужгород


Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді при секретарі з участю

представника позивача

ОСОБА_1, ОСОБА_2,


ОСОБА_3,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:


24 листопада 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції в Закарпатській області про скасування постанови заступника начальника відділу ДВС Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області від 11 листопада 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29792198 з примусового виконання постанови державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року № 005027 по стягненню з ОСОБА_4 штрафу в сумі 900 гривень.


Позовні вимоги ОСОБА_4 мотивовані незаконністю вищевказаного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки, як зазначає позивач, виконавчий документ, за яким було відкрито виконавче провадження, а саме постанова державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року № 005027 не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, тому що у ній не зазначена адреса боржника. Також позивач зазначив, що він у встановленому порядку оскаржив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення до суду й відповідно до статті 307 КУпАП мав можливість добровільно сплатити штраф після вирішення справи у судовому порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Разом з тим, постанова Міжгірського районного суду за наслідками розгляду скарги була одержана 11 листопада 2011 року, а так підстав для відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 подвійної суми штрафу не було.


У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з"явився.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.


Відділ Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області надіслав до суду письмові заперечення проти позову. Згідно доводів відповідача, викладеним у цьому документі, оскаржена постанова державного виконавця від 11 листопада 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29792198 з примусового виконання постанови державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року № 005027 по стягненню штрафу в сумі 900 гривень повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Так, у заяві про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла до виконавчої служби разом з виконавчим документом, наявна адреса боржника. Також постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 7 листопада 2011 року було відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови від 13 жовтня 2011 року № 005027 про застосування щодо нього штрафу. А так, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також відповідач у письмових запереченнях заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача .


Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з таких мотивів.


Судом встановлено, що постановою державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року № 005027 було накладено штраф в розмірі 450 гривень на громадянина ОСОБА_4.

Примірник цієї постанови ОСОБА_4 отримав 13 жовтня 2011 року.

24 жовтня 2011 року ОСОБА_4 оскаржив вищевказану постанову у справі про адміністративне правопорушення до Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 7 листопада 2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району про скасування постанови від 13 жовтня 2011 року було відмовлено.

Копія вищевказаної постанови суду була надіслана позивачу (згідно копії поштового конверту) 10 листопада 2011 року .

11 листопада 2011 року на підставі заяви відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району від 2 листопада 2011 року та постанови у справі про адміністративне правопорушення державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговвання Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року №005027 про накладання штрафу в розмірі 450 гривень, державшим виконавцем відділу державної виконавчої служби Міжгірського управління юстиції Закарпатської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29792198, відповідно до якої боржник ОСОБА_4 повинен до 17 листопада 2011 року сплатити на користь держави штраф у подвійному розмірі - 900 гривень.

Суд вважає вищевказану постанову державного виконавця протиправною з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.


Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.


Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.


В силу ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню.


Відповідно до ст.18 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувана або його представника на примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.


Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1)          назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2)          дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3)          найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4)          резолютивна частина рішення;

5)          дата набрання чинності рішенням;

6)          строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Як свідчить наданий представником відповідача суду для огляду виконавчий документ (копія якого є в матеріалах справи) - постанова по справі про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2011 року не містить відомостей про місце проживання боржника ОСОБА_4.

А так, не відповідає пункту 3 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а разі оскарження або опротестування такої постанови -не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.


Згідно частини 1 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.І ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.


Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.


Таким чином, закон пов'язує можливість стягнення з боржника подвійної суми застосованого штрафу тільки у випадку, якщо цим боржником не було сплачено самостійно штраф у встановлені строки.

Оскільки позивач ОСОБА_4 у визначений законом строк оскаржив до Міжгірського районного суду постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2011 року - 24 жовтня 2011 року (у перший робочий день, оскільки останній день оскарження припадав на вихідний), він мав можливість добровільно сплатити штраф в сумі 450 гривень на протязі 15 днів з дня повідомлення його про результати розгляду адміністративного позову.


Тобто, оскільки постанова Міжгірського районного суду за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 про оскарження постанови від 13 жовтня 2011 року була винесена 7 листопада 2011 року, останній мав право добровільно сплатити 450 гривень штрафу протягом 15 днів з дня отримання її копії .


А так, відкриття державним виконавцем виконавчого провадження 11 листопада 2011 року за постановою від 13 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 подвійної суми штрафу - 900 гривень до закінчення наданого законом строку для добровільного виконання постанови інспектора ДАІ є протиправним та прямо суперечить вимогам частини 2 статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення .


На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних

вимог.


Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного

місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).


Таким чином, на користь позивача ОСОБА_4 слід стягнути 28 гривень 23 копійки, сплачені ГУДКУ у Закарпатській області як судовий збір згідно квитанції 22651.390. 4 Приватбанку України від 22 листопада 2011 року


На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України,


постановив:


Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю .


Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції від 11 листопада 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29792198 з примусового виконання постанови державтоінспектора відділу ДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 жовтня 2011 року № 005027 по стягненню штрафу в сумі 900 гривень.


Стягнути на користь позивача ОСОБА_4 сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 28 гривень 23 копійки (згідно квитанції 22651.390.4 Приватбанку України від 22 листопада 2011 року).


Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.


Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.


Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.


Постанова відповідно до ч.І ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.


Суддя Большакова О.О.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація