Справа № 2а-0770/2625/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Большакової О.О. при секретарі Кречко Л.В, з участю
представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" про суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 4590 гривень від 6 серпня 2008 року та про суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 340 гривень.
Позовні вимоги мотивовані невідповідністю викладених в акті перевірки відомостей фактичним обставинам справи, зокрема, позивач у позовній заяві вказав, що вважає неправомірним застосування щодо нього фінансових санкцій, оскільки податкові декларації були подані ним до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції у встановлені строки, що підтверджено відбитком штампу податкового органу, наявного на цих деклараціях , які містяться в матеріалах справи.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав; що викладені у позовній заяві. Також пояснив, що він особисто не займався поданням декларацій до податкового органу, це робив за його дорученням ОСОБА_3.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі. Як зазначено у письмових запереченнях відповідача, позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності у період з квітня 2006 року по червень 2008 року не було подано до податкового органу у встановлені строки та порядку декларації з податку на додану вартість, що підтверджено актом виїзної позапланової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів ПП ОСОБА_2 за період з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2008 року від 20 березня 2009. року, в якому відображено, що позивачем були податні декларації з податку на додану вартість лише за січень - лютий 2006 року та березень 2007 року . Крім того, представник відповідача зазначив, що вказані позивача декларації у 2006 -2008 роках до Свалявської МДПІ не подавалися, а приєднані позивачем до матерів справи декларації не містять реєстраційного номеру, в той час наявність тільки штампу не підтверджує факту подання таких до податкового органу.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши, матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії ВОО № 083142 ОСОБА_2 19 жовтня 2004 року зареєстрований Свалявською районною державною адміністрацією як суб"єкт підприємницької діяльності.
У судовому засіданні було встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором оподаткування фізичних осіб Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області 28 липня 2008 року було проведено перевірку своєчасності подання податкової звітності приватним підприємцем ОСОБА_1 шин ОСОБА_4. За наслідками цієї перевірки було складено відповідний акт.
Відповідно до акту №21/1700/НОМЕР_1 перевіркою було встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_5 у порушення п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст.. 4 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вищевказаним підприємцем не було подано декларації з податку на додану вартість за період з квітня 2006 року по червень 2008 року.
На підставі акту перевірки 6 серпня 2008 року Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0132951700/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4590 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд вважає таке повідомлення -рішення законним з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 N 1251-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 11 вказаного Закону встановлено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно п.4.1. Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та. повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом
20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних
або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього
пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного
(податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового
податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідальність за порушення податкового законодавства у вигляді штрафних санкцій визначена статтею 17 Закону України N 2181 -III.
Згідно шь 17.1.1 п. 17.1 вказаної статті платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п. 4.1. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України", затверджених Наказом Державна податкова адміністрація, від 01.04.2006 року № 171 документи податкової звітності до органів податкової служби можуть бути надані (надіслані): на паперових носіях; поштовими відправленнями;на магнітних носіях з доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях; за допомогою будь-якої транспортної системи .
Податкова звітність приймається безпосередньо від платника через підрозділ приймання та обробки податкової звітності без попередньої перевірки зазначених у ній показників.
Документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути: надані до ОДПС за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, крім декларацій з податку на прибуток та розрахунку частини прибутку, які подаються за формою, яка була чинна у тому періоді, за який звітує платник; повністю заповненими, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені, дата подання документів податкової звітності має відповідати поточній даті, а вказаний період - звітному; заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень. У разі наявності виправлень помилок у документах, вони мають бути оформлені з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24. травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704; підписані відповідними посадовими особами, скріплені печаткою платника податків.
Пунктом 4.7. встановлено, що за відсутності зауважень до порядку оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.
Як вбачається з поданих суду декларації з податку на додану вартість ОСОБА_6 за 2006-2008 роки, на таких проставлений штамп Свалявської МДПІ та дати.
Разом з тим, на кожній з цих декларацій відсутній реєстраційний номер податкового органу.
Також з досліджених судом реєстрів поданих декларацій з податку на додану вартість, вбачається що з квітня 2006 року по червень 2008 року позивач не подавав декларації з податку на додану вартість до Свалявської МДШ.
Таким чином, суд вважає висновок податкового органу про порушення позивачем вимоги п.4.1.4. Закону України від 21.12.2000 року № 2181-Ш,"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, а так застосування штрафних санкцій за це порушення є правомірним .
Згідно акту перевірки своєчасності подання податкової звітності ОСОБА_7 від 4 листопада 2008 року № 48\1700/НОМЕР_1 Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області було встановлено, що у порушення Наказу ДПА України № 372 від 30 серпня 2005 року та п.4.1.4 п. 4.1. Закону України "про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ПП ОСОБА_2 до 20 серпня 2008 року не було повернуто свідоцтво платника податку на додану вартість. Також згідно цього акту перевіркою встановлено , що ОСОБА_8 не подав до податкового органу декларацію по ПДВ за липень 2008 року.
На підставі цього акту 18 листопада 2008 року Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0141161700/0 ,яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в сумі 340 гривень
Підпунктом 25.2.2 пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429 (далі наказ ДПА України № 79) регламентовано, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.
Згідно поданого суду акту №14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП ОСОБА_2 було анульовано реєстрацію позивача з 30 липня 2008 року. Також приватного підприємця ОСОБА_9 зобов"язано повернути свідоцтво платника податку на додану вартість протягом 20 календарних днів.
У разі затримки у поверненні свідоцтва таке порушення прирівнюється до затримки у поданні податкової звітності.
Як вбачається з акту перевірки й ця обставина не спростована позивачем, свідоцтво платника податку на додану вартість позивачем було повернуто 3 вересня 2008 року, тобто із затримкою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування до ПП ОСОБА_2 фінансових санкцій за це порушення є правомірним.
Крім того, позивач не надав суду доказів подання належним чином до Свалявської МДШ податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року.
А так, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0141161700/0 про визначення ПП Романи шину II. податкового зобов'язання в сумі 340 гривень немає.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.7-11, 71, 160-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом "десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень швідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова відповідно до ч.І ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.
Головуюча О.О.Большакова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 червня 2012 року