Справа № 1-4/2009р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 квітня 2009  року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді - Спіжавка Г.Г.,

 при секретарі - Гагалюк С.Й.,

за участю прокурора - Данко А.В.,

захисника - ОСОБА_1.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця АДРЕСА_1,  до затримамння мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, до затримання працюючого оператором комп”ютерного набору, освіта середня, не одруженого, військовозобов”язаного, інвалідності чи хронічних захворювань не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має,  раніше  не  судженого в скоєнні злочину, передбаченого  ст.186 ч.2, ст.289 ч.2 КК України,

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця  та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має,  військовозобов”язаного, інвалідності чи хронічних захворювань не має, раніше, в силу ст.89 КК України  не  судженого, у злочині передбаченому ст.186 ч.2 , ст.289 ч.2 КК України,

                                               В С Т А Н О В И В:

24.01.2008 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3., переслідуючи корисливу мету особистого збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою між собою приблизно о 22 годині 30 хвилин  на автодорозі сполучення Городенка-Заліщики, поблизу с.Бабино Заставнівського району, Чернівецької області, діючи з прямим умислом незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись в салоні автомобіля таксі ІНФОРМАЦІЯ_3, д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4., ОСОБА_2. захватив руками за шию ОСОБА_4., а  ОСОБА_3. в цей момент наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4. та за допомогою ручного тормозу зупинив автомобіль. Після чого витягнули ОСОБА_4. з салону автомобіля.В результаті  ОСОБА_4.,  було спричинено  тілесні ушкодження у вигляді  садна середньої  третини правої гомілки,  згідно висновку експерта №145 від 31.07.2008  року відносяться до розряду  легких тілесних ушкоджень. Після  чого ОСОБА_2. та ОСОБА_3. обшукали кишені водія ОСОБА_4. і заволоділи мобільним телефоном „Нокія - 6230”  вартістю 350 грн. та грошовими коштами в сумі 250 грн., та з місця скоєння злочину на викраденому автомобілі зникли.

В судовому засіданні  підсудний ОСОБА_2., свою вину в скоєннні  злочину передбаченого  ст.186 ч.2, ст.289 ч.2  КК України  визнав частково  та  суду пояснив, що  24.01.2008 року він разом із ОСОБА_3. викликали таксі та поїхали з м. Коломия в напрямку м. Заліщики, оскільки грошей у них не було вони в заставу віддали водію таксі свої мобільні телефони та пообіцяли розрахуватись з ним коли приїдуть в м. Заліщики. По дорозі  попросили таксиста зупинитись по  природній потребі, а самі здійснили напад на потерпілого та відібрали у нього автомобіль,  а також  обшукавши його кишені  забрали свої мобільні телефони, а його залишили на дорозі серед поля, самі ж  поїхали далі в м. Заліщики. Приблизно через 500 метрів у них зламався двигун і вони зупинили іншого таксиста та попросили відтягнути автомобіль на буксирі, але у зв'язку з тим, що двигун так і не заводився,  залишили автомобіль в м. Заліщики. Мобільний телефон ОСОБА_4. та гроші  в сумі 250 грн. не брали.

Підсудний ОСОБА_3.,  свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2, ст.289 ч.2  КК України  визнав частково  дав суду аналогічні покази.

Потерпілий в судове засідання не з”явився, подав до суду заяву про те, що претензій до підсудних не має, завдану шкоду йому відшкодовано, та прохання розглянути справу в його відсутності, що судом визнано за можливе.

Свідок  ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що  27 січня 2008 року його забрали у Коломийський райвідділ міліції, там знаходився ОСОБА_4., якого запитали, вказуючи на нього, «Цей?» на що таксист відповів, що ні. Тоді він разом з працівниками міліції поїхав до брата, тобто його попросили зв»язатись з братом ОСОБА_2., вони домовились зустрітись на Івано-Франківській дорозі, як тільки вони із братом зустрілись його відпустили, а брата заарештували. Тоді він вирішив зустрітись з таксистом для того, що дізнатись, що трапилось. Зателефонував йому і домовився про зустріч на якій дізнався, що його брат разом з ОСОБА_3., замовили таксі, щоб поїхати з м. Коломиї в  м. Заліщики, попросили по дорозі зупинитись  та нанесли водію удар, викинули з машини та поїхали.

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що 24.01.2008 року приблизно о 23 год. їхав у напрямку з м. Заліщики в с. Броварі Бучацького району. При в”іїзді з м. Заліщики його зупинили невідомі хлопці,  пізніше він дізнався, що то були ОСОБА_2. та ОСОБА_3.,  він зупинився тому, що у них на автомобілі була шашка «тахі», він також таксист і подумав, що їм потрібна допомога. Вони попросили в нього акумулятор, але він запропонував відтягнути  їх автомобіль куди їм треба на що вони погодились і запропонували заплатити. За допомогою тросу тягнув їхній автомобіль, але їм не вдавалось завести двигун і він запропонував відвезти машину на станцію техобслуговування та хлопці відмовились і натомість попросили відтягнути їх в тихе місце, і він відтягнув їх на берег річки Дністра, де  і залишив їх.

Свідок - ОСОБА_7.дав суду аналогічні покази.

Крім частково визнання вини підсудними їх вина  підтверджується   матеріалами спави:  явкою з повинною ОСОБА_3. від 26.01.2008 року, згідно якої  визнає, що вступив у змову з ОСОБА_2., і незаконно заволоділи автомобілем ОСОБА_4.( а.с.18-18); протоколом огляду місця події (а.с.29-34); висновком експерта №145 від 31.07.2008  року (а.с.171-174); постановою про прилучення до справи  речових доказів (а.с.35), протоколами відтворення обстановки та обставин події, згідно яких підсудні на місці вчинення злочину показали як вони вчинили злочин   (а.с.107-122).

Аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності,  суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_2. та ОСОБА_3., в скоєнні  злочину, передбаченого ст.186 ч.2, 289 ч.2  КК України доведена повністю,  досудовим слідством дії підсудних кваліфіковані вірно,  як грабіж вчинений  за попереньою змовою групою осіб, а також незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2., з місця проживання  характеризуються позитивно. Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2.,  судом визнано,  його щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2., суд врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  дані що характеризують його особу, сукупність пом”якшуючих  покарання обставин за відсутності обтяжуючих,  вважає, що  йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням застосувавши ст.ст.75,76 КК України.

Зазначене  покарання  є необхідним та достатнім для його виправлення.

ОСОБА_3., з місця проживання  характеризуються позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного  судом визнано,  його щире каяття, явка з повинною,   та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3., суд врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  дані що характеризують його особу, сукупність пом”якшуючих  покарання обставин за відсутності обтяжуючих,  вважає, що  йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням застосувавши ст.ст.75,76 КК України.

 Зазначене  покарання  є необхідним та достатнім для його виправлення.

        На підставі наведеного та керуючись ст.ст., 70,  75, 76, 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2визнати винним  за ст.186 ч.2 КК України та ст.289 ч.2 КК України   і  призначити йому покарання, за ст.186 ч.2 КК України  у  виді 4 років позбавлення волі, за ст.289 ч.2 КК України  у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сусупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбутття  ОСОБА_2 призначити покарання у виді 5 років позбавілення волі, без конфіскації майна.

 На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком на 3  роки, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2  повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з”являтися в останні для реєстрації.

        Міру запобіжного заходу ОСОБА_2,  до вступу вироку в законну силу, з тримання під вартою, змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти  в залі суду негайно.

ОСОБА_3,  визнати винним  за ст.186 ч.2 КК України та ст.289 ч.2 КК України   і  призначити йому покарання, за ст.186 ч.2 КК України  у  виді 4 років позбавлення волі, за ст.289 ч.2 КК України  у виді 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сусупністю злочинів шляхом погляминання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбутття  ОСОБА_3 призначити покарання у виді 5 років позбавілення волі., без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3  звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком на 3  роки, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3   повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з”являтися в останні для реєстрації

Речові докази: автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_3 д/н  НОМЕР_1 , залишити ОСОБА_4.; мобільні телефони: „Соні Еріксон”  повернути  ОСОБА_2,  „Самсунг” повернути ОСОБА_3.

   Міру запобіжного заходу ОСОБА_3,  до вступу вироку в законну силу, з тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти  в залі суду негайно.

Вирок може бути оскаржено, до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя                                                                             Г.Г. Спіжавка