Справа № 2a-0770/69/12

Рядок статзвіту - 8.1.5

код - 06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Большакова О.О.,

при секретарі судового засідання Кречко Л. В,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 726 гривень 96 копійок, -

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у місті Ужгороді звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 726,96 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2 подав суду до початку судового засідання письмову заяву про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності представника позивача, та підтримав позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи за юридичною адресою, в строки передбачені КАС України. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заяви про відкладення слухання справи не подала. Письмових заперечень щодо задоволення позовних вимог до суду не надійшло.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області від 17.02.2005 року № 405032, за адресою: м. Ужгород, вул. Канальна, буд. 82, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з 22.02.2005 року узята на облік за № 219/28-1 Державною податковою інспекцією міста Ужгорода.

Дослідивши позовні вимоги суд встановив, що податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з плати за землю №3605 від 30.01.2009 року. Відповідно до якої нарахована орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності за поточний рік у сумі 3021,24 гривень. Щомісячний платіж складає 251,77 гривні. З урахуванням розрахунку заборгованості, доданого до адміністративного позову, заборгованість по поданій декларації складає 755,31 гривень. Проте, відповідачем було сплачено лише 28,35 гривень, у результаті чого ОСОБА_1 зобов’язана сплатити 726,96 гривень. Станом на день звернення до суду строки сплати настали за 2009 рік.

У відповідності до п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для подання податкової декларації. Таким чином, Державною податковою інспекцією міста Ужгорода надсилались відповідачеві податкові вимоги (перша податкова вимога № 1/136 від 23.07.2009 року та друга податкова вимога № 2/186 від 24.09.2009 року).

Згідно до ст.14 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року та подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Порядок сплати податкового зобов'язання з плати за землю встановлено статтею 17 вищезгаданого нормативно-правового акта. Так, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пунктів 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і не може бути оскаржене ні в судовому ні в адміністративному порядку.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Строк сплати плати за землю встановлено ст. 287 вищезазначеною кодексу, та згідно п.287.3 ст. 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у поданій податковій декларації оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. На день подання позову фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вказані рішення не оскаржувала.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 726,96 грн. у встановлені законодавством строки не сплачено, цей податковий борг є узгодженим. Наявність у відповідача вищевказаної податкової заборгованості підтверджується матеріалами справи, отже суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Канальна, буд. 82, м. Ужгород,Закарпатська область,88000) в дохід бюджету суму податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 726 (сімсот двадцять шість) гривень 96 (дев’яносто шість) копійок.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.

Суддя Большакова О.О.

Повний текст постанови підписано та складено 05 березня 2012 року.

Суддя Большакова О.О.