ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.15р. Справа № 904/6708/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ

про стягнення 28658 грн 03 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: головний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №14-96 від 18.04.2014;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №1689 від 22.04.2015.

СУТЬ СПОРУ:

28.07.2015 позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - ПАТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ") звернувся з позовною заявою від 24.07.2015 до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ) про стягнення з відповідача пені у сумі 23567,48 грн, інфляційних нарахувань у сумі 304,05 грн та 3% річних у сумі 4786,50 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання умов договору 13/2272-БО-03 купівлі-продажу природного газу, укладеного між сторонами 29.12.2012.

Позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мотивовано несвоєчасною оплатою відповідачем спожитого газу, через що позивачем і було нараховано пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.08.2015.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на недоведеність позивачем обставин, які б зумовили сплату пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Крім того, стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних призведе до порушення приписів Бюджетного кодексу України, адже КЕВ м. Дніпропетровська є державною установою та все фінансування здійснюються в межах бюджетних асигнувань, на підставі кошторису (відзив на позов від 11.08.2015).

27.08.2015 відповідачем заявлено клопотання з проханням зменшити на 100% розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій з посиланням на те, що він є бюджетною установою з обмеженим обсягом фінансування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі – НАК "Нафтогаз України"), як продавцем, та Гвардійською квартирно-експлуатаційною частиною району Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі – Гвардійська КЕЧ району), правонаступником якої є КЕВ м. Дніпропетровськ згідно директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, як покупцем, укладено договір № 13/2272-БО-3 купівлі-продажу природного газу за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтобаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується приймати та оплатити цей природний газ (надалі – газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 2970,0 тис. куб. м.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1 договору).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 4661,74 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість (п. 5.2 договору).

Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 13845355,92 грн разом з ПДВ (п. 5.5 договору).

За приписами п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представникам сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

29.11.2013 сторони уклали додаткову угоду № 3 до цього договору, за п.1 якої договір припинив дію в частини передачі природного газу з 01.10.2013.

На виконання умов договору позивач поставив протягом січня-квітня 2013, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1246,345тис.куб.м на загальну суму 5810131,34 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 за січень 2013 року на суму 2235721,97 грн, від 28.02.2013 за лютий 2013 року на суму 1948987,91 грн, від 31.03.2013 за березень 2013 року на суму 1334724,93 грн, від 30.04.2013 за квітень 2013 року на суму 290696,53 грн.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами договору.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором; п.7.2 - у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю, або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленого газу за зобов'язаннями січня-квітня 2013 року у розмірі 23567,48 грн.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, протягом якого сторони можуть звернутись до суду за захистом своїх прав, у тому числі з позовом про стягнення боргу та пені протягом 5 років.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 4786,50 грн та інфляційні нарахування у сумі 304,05грн.

Інфляційні нарахування здійснені за зобов'язаннями березня 2013 року за період прострочки з квітня по червень 2013 року в сумі 219,33 грн, за зобов'язанями квітня 2013 за період з травня по червень 2013 року в сумі 84,72 грн та є обґрунтованими.

Здійснюючи розрахунки пені та 3% річних позивач включив до періоду прострочки день здійснення відповідачем оплати за отриманий газ, що протирічить п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Судом здійснено власний розрахунок пені та 3% річних, в ході якого з розрахунку виключені дні проведення оплати. При цьому враховано, що у разі здійснення часткової оплати пеня та 3% річних у цей день нараховуються на залишок боргу. День остаточної оплати боргу за отриманий у певному періоді газ до розрахунку не включається.

Таким чином пеня та 3% річних за забов'язаннями січня 2013 року нараховується за період з 14 по 18.02.2013 та складають 3740,18 грн пені та 748,03 грн 3% річних; за зобов'язаннями лютого 2013 року період нарахуваннями з 14 по 19.03.2013, пеня складає 4345,58 грн, 3% річних – 869,12 грн; за зобов'язаннями березня 2013 року період нарахування з 14.04.2013 по 20.06.2013, розмір пені 6354,97 грн, 3% річних – 1266,18 грн; за зобов'язаннями квітня 2013 року період нарахування з 14.05.2013 по 23.07.2013, розмір пені 7136,23 грн, 3% річних – 1483,11 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідачем несвоєчасно здійснена оплата за отриманий газ, тому позивач обґрунтовано нарахував відповідно до закону та умов договору інфляційні нарахування, 3% річних та пеню та правомірно звернувся до суду за їх стягненням.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 100% слід зазначити наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач ніяким чином не обґрунтував наявність виключних обставин, які б давали суду можливість задовольнити його клопотання. Відповідач не враховує той факт, що обидві сторони ведуть господарську діяльність в однакових економічних умовах та несуть однаковий ризик настання негативних наслідків для їх діяльності. Тому клопотання відповідача відхиляється судом.

На підставі викладеного, враховуючи матеріали справи позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення 21576,96 грн пені, 4366,44 грн 3% річних та 304,05 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача пропорційно задоволеним вимогам покладається витрати по сплаті судового збору в сумі 1673,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровськ (49005, м. Дніпропетровська, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 21576,96 грн пені, 4366,44 грн 3% річних, 304,05 грн інфляційних нарахувань на суму боргу та 1673,32 грн – витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.09.2015.

Суддя                                                                        В.Д. Воронько