Справа 2а-5/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2009 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Бондарева Р.В.
при секретарі Костюковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини м. Євпаторія, головного управління ветеринарної медицини в АР Крим про визнання рішення атестаційної комісії недійсним, звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ветеринарної медицини м. Євпаторія, головного управління ветеринарної медицини в АР Крим про визнання рішення атестаційної комісії від 11.12.2007 р. про невідповідність позивача займаній посаді провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини в м. Євпаторія недійсним, звільнення з вказаної посади незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в сумі 50 тис. грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2006 р. він працював в управлінні ветеринарної медицини м. Євпаторія на посаді провідного спеціаліста. Наказом начальника управління м. Євпаторія від 06.11.2007 р. призначено атестацію працівників управління. 11.12.2007 р. атестацію проведено в головному управлінні АР Крим, згідно з якою визнано, що позивач не відповідає займаній посаді. На думку позивача рішення атестаційної комісії є недійсним, оскільки атестацію проведено з порушенням Постанови КМ України № 1922 від 28.12.2000 р. «Про затвердженні Положення про проведення атестації державних службовців». На підставі рішення атестаційної комісії позивача 18.02.2009 р. звільнено з посади. Вважає, що наказ № 7-к від 18.02.2008 р. є незаконним, оскільки рішення атестаційної комісії не відповідає вимогам закону. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав.
Представник відповідачів з позовом не погодився, вважає, що рішення атестаційної комісії головного управління ветеринарної медицини в АР Крим від 11.12.2007 р. про невідповідність позивача займаній посаді є законним та обґрунтованим, порушень в роботі комісії та проведенні атестації немає. Оскільки посада позивача була нижчою в штатному розпису управління м. Євпаторія, його перевід на іншу посаду був неможливим, а тому наказом від 18.02.2008 р. позивача звільнено згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України. Крім того, вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, а тому наполягає на застосуванні норм ст. 233 КЗпП України та ст. 100 КАС України щодо пропуску строків позовної давності.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював на посаді провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини м. Євпаторія з 2006 р. Згідно з наказом начальника управління ветеринарної медицини в м. Євпаторія № 22/1-к від 06.11.2007 р. призначено чергову атестацію всіх державних службовців управління.
Згідно з атестаційним листом від 11.12.2007 р. за підсумками голосування комісії головного управління ветеринарної медицини в АР Крим встановлено, що позивач не відповідає займаній посаді. Рішенням атестаційної комісії від 09.02.2008 р. рішення комісії від 11.12.2007 р. залишені в силі.
Позивач вважає вказане рішення незаконним.
Суд не може погодитися з доводами позивача, оскільки він не довів суду протилежного ніж вказано у витязі з протоколу засідання комісії № 4 від 11.12.2007 р. Крім того, будь-яких зауважень з приводу неправильності або неповноти відомостей, які містяться у протоколі, позивачем не зроблено (а. с. 78-79).
Інші обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог щодо недійсності рішення атестаційної комісії, не містять відомостей, які б змогли вплинути на рішення комісії або результати голосування членів комісії.
Таким чином, суд не убачає підстав для визнання рішення комісії від 11.12.2007 р. недійсним.
Наказом начальника управління м. Євпаторія № 7-к від 18.02.2009 р. позивача звільнено з посади на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник вправі звернутися до суду з позовом про визнання рішення про звільнення незаконним в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Судом встановлено, що позивачу своєчасно вручено наказ про звільнення та трудова книжка, з якою він звертався до центру зайнятості, що підтверджується корінцем направлення на працевлаштування від 23.04.2008 р.
Позов про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди до суду позивачем подано 07.07.2008 р. (а. с. 58-60).
Таким чином, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх праві, свобод та інтересів.
За змістом ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що ст. 233 КЗпП України передбачено спеціальний місячний строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України саме вказаний строк підлягає застосуванню при вирішенні вказаного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що в своїх запереченнях представник відповідачів наполягає на застосуванні строків позовної давності, суд не знаходить підстав для відмови в цьому.
Будь-яких поважних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з вказаним позовом протягом місячного строку з дня звільнення судом не встановлено. Крім того, позивач не звернувся до суду і з клопотанням про поновлення вказаного строку.
Враховуючи викладені обставини справи у сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 158-162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини м. Євпаторія, управління ветеринарної медицини в АР Крим про визнання рішення атестаційної комісії недійсним, звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сакський міськрайонний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Головуючий: