ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. < Текст >Справа № 70703/09

          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.

суддів Пліша М.А.,

ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В :

15.05.2009 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області(далі по тексту - управління) про перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, покликаючись на те, що вона має право на отримання грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2009 року заявлений позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов’язано управління виплачувати грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивача. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що, відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». З огляду на це управління не може змінити видатки держави, затверджені державним бюджетом, оскільки це є прямим порушенням Конституції та чинного законодавства.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд виходив з того, що позивач як особа, яка здійснює догляд за дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше встановленого законом прожиткового мінімуму.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює догляд за дітьми до досягнення ними трирічного віку, та відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми, у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту 23 розділу ІІ цього Закону, внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», зокрема, ч.1 ст.15 вказаного Закону передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Крім цього, згідно п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ вказаного Закону були предметом розгляду Конституційного Суду України щодо невідповідності Конституції України по справі №1-28/2008 за конституційним поданням 101 народного депутата України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.67 розділу І, пункти 2-4, 6-8, 10-18, підпункт 7 пункту 19, пункти 20-22, 24-34, підпункти 1-6, 8-12 пункту 35, пункти 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були предметом розгляду Конституційного Суду України, не визнані неконституційними, відповідно є чинними та підлягають застосуванню.

З наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що з 2008 року управлінням вірно проведено нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Необґрунтованою є вимога у подальшому здійснювати нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки така вимога стосується правовідносин, що виникатимуть в майбутньому, щодо обставин, які фактично не настали, та не засвідчують про порушення права позивача, а регулювання цих правовідносин здійснюватиметься діючими на той час нормативними актами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року..

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області – задовольнити частково.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 липня 2009 року в справі № 2а-481/09/0910– скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо недовиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити грошову допомогу на користь ОСОБА_2 по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя : Р.Й. Коваль

Судді: М.А. Пліш

ОСОБА_5