У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.05.09 Справа №15/39-0-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Кагітіна Л.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників:
від позивача: Шинова Ж.Г. (довіреність без номеру від 10.03.2009 р., заступник директора);
від відповідача: Бабаніна Н.М. (довіреність № 7 від 18.05.2009 р., головний спеціаліст -
юрисконсульт Запорізького обласного управління
у справах захисту прав споживачів);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Херсон,
на окрему ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.03.2009 р. у справі № 15/39-О-09
за позовом: Приватного підприємства «Універсальна агенція «Волко», м. Херсон,
до відповідача: Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Херсон,
про визнання недійсною постанови від 09.02.09р. № 31
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 20.05.2009 р. № 937 справу № 1/558 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Мойсеєнко Т.В.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Господарським судом Херсонської області (суддя Клепай З.В.) на підставі ст. 90 ГПК України винесено окрему ухвалу від 19.03.2009 р. у справі № 15/39-О-09, якою зобов’язано Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів усунути порушення норм чинного законодавства при винесенні постанов про накладення фінансових санкцій за порушення Закону України «Про захист прав споживачів», про що повідомити господарський суд у строк, передбачений ст. 90 ГПК України.
Ухвалу мотивовано тим, що текст постанови Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, яку оскаржує позивач, суперечить нормам чинного законодавства та ввів в оману позивача щодо спеціалізованого суду, до якого може бути оскаржена постанова, що призвело до порушення прав споживачів. У зв’язку з поданням позовної заяви з порушенням правил підвідомчості провадження у даній справі було припинено судом на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідач (Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів) з окремою ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з’ясування місцевим господарським судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що форма постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», затверджена наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 27.11.2000 р. № 679, зареєстрованого в Мін’юсті 20.12.2000 р. за № 929/5150. Повноваження щодо внесення змін у форми документів, які затверджені наказом, в управління відсутні. У зв’язку з цим відповідач вважає, що ним не було допущено порушень норм законодавства при застосуванні даної форми постанови.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач (ПП «Універсальна агенція «Волко») у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. ст. 101, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Універсальна агенція «Волко» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання недійсною постанови про накладення стягнення Херсонським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів від 09.02.2009 р. № 31.
За результатами розгляду матеріалів справи провадження у справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з непідвідомчістю спору господарським судам, про що винесено ухвалу від 19.03.2009 р.
Також судом винесено окрему ухвалу від 19.03.2009 р., якою зобов’язано Херсонське обласне управління у справах захисту прав споживачів усунути порушення норм чинного законодавства при винесенні постанов про накладення фінансових санкцій за порушення Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення за висновком суду полягають у тому, що в тексті постанови управління зазначено про можливість оскарження її до господарського суду, що не відповідає законодавству та вводить в оману споживачів.
Колегія суддів погоджується з окремою ухвалою господарського суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Форма постанови про накладення стягнень, яку застосовує управління у справах захисту прав споживачів при накладенні стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», затверджена наказом Держспоживстандарту від 27.11.2000 р. № 679, зареєстрованого в Мін’юсті 20.12.2000 р. за № 929/5150 (форма № 4).
Пунктом 5 форми постанови передбачено, що постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб'єктом господарської діяльності до господарського суду.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що зміст постанови про накладення штрафів в частині визначення порядку оскарження даної постанови до господарського суду не відповідає чинному законодавству, суперечить визначеній законодавством судовій підвідомчості спорів.
З 01.09.2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІV, стаття 1 якого визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, з моменту набрання чинності КАС України постанови управління про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
З моменту набрання чинності КАС України відповідні зміни у форму постанови про накладення штрафу не були внесені.
Таким чином, на даний момент зміст постанови про накладення штрафів в частині визначення порядку її оскарження до господарського суду не відповідає чинному законодавству, зокрема визначеній ГПК України та КАС України судовій підвідомчості спорів.
Зазначені неузгодженості призводять до порушення прав суб’єктів господарювання на оскарження постанов про накладення стягнень, оскільки вводять суб’єктів господарювання в оману щодо спеціалізованого суду, до якого може бути оскаржено дану постанову. Крім того, подання позовних заяв з порушенням встановленої підвідомчості зобов’язує суд виносити ухвали про відмову в прийнятті позовних заяв, припинення провадження у справі та призводить до необґрунтованого витрачання державних коштів у зв’язку з їх розглядом.
Виявлені порушення законодавства при накладенні стягнень органами у справах захисту прав споживачів потребують усунення, а форма постанови про накладення стягнень – приведення у відповідність до вимог чинного законодавства.
Щодо доводів про відсутність у відповідача повноважень по внесенню змін до зазначеної форми постанови колегія суддів зазначає, що згідно з пп. 8 п. 4 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 12.09.2007 р. N 217, територіальні органи відповідно до покладених на них завдань вивчають практику застосування законодавства про захист прав споживачів та про рекламу, уносять до Держспоживстандарту пропозиції про його вдосконалення. На виконання окремої ухвали відповідачу в межах своєї компетенції слід ужити заходів до усунення виявлених порушень, про що у встановлений строк повідомити господарський суд.
Доводи відповідача про те, що права суб’єктів господарювання саме як споживачів даною постановою не порушуються не спростовує висновку суду про невідповідність змісту постанови вимогам законодавства та порушення прав суб’єктів господарювання на її оскарження.
Доводи відповідача щодо незазначення в окремій ухвалі конкретних норм законодавства, які були порушені відповідачем, не відповідають матеріалам справи, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що пункт 5 постанови управління щодо оскарження її до господарського суду суперечить нормам ГПК України та КАС України. У зв’язку з непідвідомчістю спору господарським судам провадження у справі було припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, про що винесено ухвалу від 19.03.2009 р. Відповідно до встановленого порушення відповідачу направлено окрему ухвалу, в якій зазначено про невідповідність змісту постанови нормам законодавства в частині визначення спеціалізованого суду, до якого може бути оскаржено постанову про накладення штрафу.
Враховуючи викладене, окрема ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонського обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Херсон, залишити без задоволення.
Окрему ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.03.2009 р. у справі № 15/39-О-09 залишити без змін.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Кагітіна Л.П. Мойсеєнко Т. В.