ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2015 р.Справа № 916/1904/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.,

суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.;          

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, за довіреністю № 01-0605/15 від 06.05.2015 року;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Київ в особі філії „Одеське регіональне управління” ПАТ „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015 року

у справі № 916/1904/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесаспеценерго”, Одеська область, м. Іллічівськ

до Публічного акціонерного товариства „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Київ в особі філії „Одеське регіональне управління” ПАТ „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Одеса

про зобов’язання виконати платіжні доручення та стягнення 40 530,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одесаспеценерго”, Одеська область, м. Іллічівськ (Далі – ТОВ „Одесаспеценерго”) до Публічного акціонерного товариства „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Київ в особі філії „Одеське регіональне управління” ПАТ „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Одеса (Далі – ПАТ „ОСОБА_2 та Кредит”) про зобов’язання виконати платіжні доручення та стягнення 40 530,87 грн. задоволені в повному обсязі. Суд зобов’язав ПАТ „ОСОБА_2 та Кредит” виконати платіжні доручення в межах залишку коштів на розрахунковому рахунку ТОВ „Одесаспеценерго”, а саме:

- платіжне доручення № 217 від 12.02.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 261,00 грн. на користь отримувача УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області, 11011000, рахунок № 31117063700015, відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу „*;101;34490487;військовий збір за лютий 2015р. перераховується повністю”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 12.02.2015р.;

- платіжне доручення № 218 від 12.02.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 2516,04 грн. на користь отримувача УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області 14010100, рахунок № 333215800700015, відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу „*;101;34490487; прибутковий податок з робітників та службовців за лютий 2015 р. перераховується повністю”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 12.02.2015р.;

- платіжне доручення № 219 від 12.02.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 7328,88 грн. на користь отримувача ДПІ у м. Іллічівську, рахунок № 37195201001503, відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу „*;101;34490487; сплата єдиного внеску за лютий 2015 р. перераховується повністю”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 12.02.2015р.;

- платіжне доручення № 220 від 27.02.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 144000,00 грн. на користь отримувача ТОВ „Трейдбудінвест Сервіс”, рахунок № 26003014184801, відкритий в ПАТ „Альфа-Банк” у м. Києві, МФО 300346, призначення платежу „Виконання роботи по монтажу живлячих кабельних мереж 0,4 кВ згідно договору № 33-ЭМР/СП/14 від 09.10.2014р. З ПДВ 20% - 24000,00 грн.”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 27.02.2015р.;

- платіжне доручення № 221 від 27.02.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 267000,00 грн. на користь отримувача ТОВ „Трейдбудінвест Сервіс”, рахунок № 26003014184801, відкритий в ПАТ „Альфа-Банк” у м. Києві, МФО 300346, призначення платежу „За виконання роботи по зовнішньому електропостачанню згідно договору № 30-ЭМР/СП/14 від 16.09.2014р. З ПДВ 20% - 44500,00 грн.”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 27.02.2015р.;

- платіжне доручення № 222 від 02.03.2015р. про перерахування із рахунку № 26004102075301 грошових коштів в сумі 14101,00 грн. на користь отримувача УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області, 11021000, рахунок № 33116318700015, відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу „*;101;34490487; податок на прибуток приватних підприємств за 2104”; вказане платіжне доручення в електронному вигляді було отримане відповідачем 02.03.2015р.;

Крім того, суд першої інстанції стягнув з ПАТ „ОСОБА_2 та Кредит” на користь ТОВ „Одесаспеценерго” пеню в розмірі 40 530,87 грн. та судовий збір в сумі 9 514,76 грн.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив про наявність підстав для зобов’язання ПАТ „ОСОБА_2 та Кредит” виконати вищевказані платіжні доручення. Також суд першої інстанції визнав здійснений позивачем розрахунок пені правильним та обґрунтованим, у зв’язку з чим вказав, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, 20.08.2015 року ПАТ „ОСОБА_2 та Кредит” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.09.2015 року через відділ діловодства суду від скаржника надійшло клопотання про уточнення вимог апеляційної скарги, а саме ОСОБА_2 просив частково скасувати рішення місцевого господарського суду по даній справі та припинити провадження в частині вимог про зобов’язання ОСОБА_3 виконати платіжні доручення на суму 435 206,92 грн.

Скаржник вважає рішення незаконним і необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

10.09.2015 року через відділ діловодства суду від ТОВ „Одесаспеценерго” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти її задоволення, вважаючи її необґрунтованою та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим, та прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. За таких обставин судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2006 року між сторонами було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 1736.

Згідно пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.4 вищевказаного ОСОБА_4 відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26004102075301 (або) поточний (поточні) рахунок (и) та зобов’язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов’язується оплачувати послуги ОСОБА_3 згідно тарифів ОСОБА_3 і на умовах, визначених цим договором. ОСОБА_3 здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день ОСОБА_3 у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання ОСОБА_3 грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України. Умови та порядок роботи за системою „Клієнт-Банк” регламентується окремим договором, який є невід’ємною частиною договору. Договір набрав чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Також, 13.11.2006 року між сторонами було укладено договір на розрахункове обслуговування в системі електронних платежів „Клієнт-Банк” № 1759/1/БК.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 8.1 даного ОСОБА_4 зобов’язався здійснювати розрахункове обслуговування в системі електронних платежів „Клієнт-Банк”, тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта із використанням розрахункових документів в електронній формі, що передаються каналами електронного зв’язку. Розрахункове обслуговування здійснюється із використанням наступних документів в електронній формі: платіжних доручень в національній та іноземній валюті, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по поточному рахунку Клієнта (далі – „електронні документи). Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту закриття рахунку в банку в установленому порядку.

ТОВ „Одесаспеценерго” засобами електронного зв’язку із використанням системи „Клієнт-Банк” направив ОСОБА_3 для виконання платіжні доручення № 217 від 12.02.2015 року, № 218 від 12.02.2015 року, № 219 від 12.02.2015 року, № 220 від 27.02.2015 року, № 221 від 27.02.2015 року, № 222 від 02.03.2015 року на загальну суму 435 206,92 грн.

Згідно довідки ОСОБА_3 від 23.03.2015 року № 264, на рахунку № 26004102075301 залишок коштів станом на 23.03.2015р. складав 435121,47 грн.

Проте, ОСОБА_3 не виконав свої зобов’язання щодо переказу коштів з рахунку позивача, у зв’язку з чим ТОВ „Одесаспеценерго” направив до ОСОБА_3 № 5 від 27.03.2015 року із претензією про зобов’язання виконати умови договору. Крім того, ТОВ „Одесаспеценерго” 06.05.2015р. направило ОСОБА_3 примірники вищевказаних платіжних доручень у паперовому вигляді.

Невиконання ОСОБА_3 своїх зобов’язань і стало причиною звернення із позовними вимогами про зобов’язання відповідача виконати дані платіжні документи.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 1068, 1071 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. ОСОБА_3 зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ОСОБА_3 може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно п. 1 ст. 1089, ст. 1090 Цивільного кодексу України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктами 22.1, 22.3, 22.4, 22.9 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлено, що ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням. Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу для платника є завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. ОСОБА_3 мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. ОСОБА_3 виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Відповідно до пункту 32.3 ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Пунктом 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/8976 від 29.03.2004 року визначено, що банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Згідно п. 2.19 вказаної Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Частинами 1, 2 статті 1092 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем факт направлення позивачем на адресу банку спірних платіжних доручень, оформлених відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, які не були виконані відповідачем.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про порушення ОСОБА_3 його зобов’язань щодо виконання розрахункових операцій згідно наданих позивачем платіжних доручень.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно зобов’язано ПАТ «Банк «ОСОБА_2 та Кредит» виконати спірні платіжні доручення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Положеннями ч.ч. 1 – 4 ст. 231 ГК України визначено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 32.1, 32.2 ст. 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договорами на розрахунково-касове обслуговування № 1736 від 26.10.2006 року та на розрахункове обслуговування в системі електронних платежів «Клієнт-Банк» №1759/1/БК від 13.11.2006 року, судом першої інстанції правомірно задоволено позивні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 40 530,87 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Київ в особі філії „Одеське регіональне управління” ПАТ „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Одеса задоволенню не підлягає, а доводи, викладені в ній не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв’язку з чим рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015 року у даній справі залишається без змін.

Згідно із ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Київ в особі філії „Одеське регіональне управління” ПАТ „Банк „ОСОБА_2 та кредит”, м. Одеса на рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015 року по справі № 916/1904/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2015 року у справі № 916/1904/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                       Н.М. Принцевська

Судді:                                                                        Г.І. Діброва

                                                                                 ОСОБА_5