Справа № 2-320/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 травня 2009 року      Гайсинський районний суд Вінницької області

                                    в складі: головуючого-судді С.К.Медвецького                                                          

                                                  при секретарі У.Ю.Ратушняк

                                                  за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -  

встановив:

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов’язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

    Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 280 грн. на відшкодування майнової шкоди, 200 грн. – моральної шкоди, 1 000 грн. за надання правової допомоги, 68 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Справа № 2-320/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 травня 2009 року      Гайсинський районний суд Вінницької області

                                    в складі: головуючого-судді С.К.Медвецького                                                          

                                                  при секретарі У.Ю.Ратушняк

                                                  за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -  

встановив:

У березні 2009 року позивачка звернулася в суд з даним позовом, посилаючись на те, що вона є власником будинковолодіння № 15 по 1 пров. І.Франка в м. Гайсині, в дворі якого росли фруктові дерева та береза. 05.01.2009 року відповідачка, у її відсутність, без будь-якого попередження та її дозволу, самовільно зайшла у двір будинку обрізала фруктові дерева та зрізала березу, чим їй було завдано майнової шкоди в сумі 1 280 грн., внаслідок знищення дерева, а також моральної шкоди, яка полягає в душевних хвилюваннях, порушенні звичного способу життя та позбавленні права власності, яку вона оцінює в 1 000 грн., тому просила стягнути з відповідачки на її користь завдану майнову та моральну шкоду і понесені нею судові витрати.

Ухвалою суду від 07.04.2009 року, за клопотанням відповідачки, до участі в справі як співвідповідача залучено Сидоренка П.Ф.

24.04.2009 року Сидоренко П.Ф. помер.

У судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала в повному об’ємі, просила їх задовольнити, пояснила, що відповідачка без будь-якого попередження і її згоди зрізала березу, яка росла у неї на подвір’ї, чим завдала їй матеріальної та моральної шкоди.

Відповідачка та її представник вимоги позову не визнали, пояснили, що фруктові дерева позивачки були обрізані зі згоди останньої. Зрізати березу домовлявся Сидоренко П.Ф., тому відповідачка до цього не причетна. Також вказали, що березу були вимушені зрізати, так як її гілля наносили шкоду покрівлі будинку.

З’ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивачка являється власником земельної ділянки площею 0.0462 га, яка розташована по 1 пров.І.Франка,15 в м. Гайсині (а.с.6), на якій росла береза, яка 05.01.2009 року була зрізана Омельчуком О.С. та Семчуком А.Т. на прохання подружжя Сидоренко, за відсутності власника будинковолодіння.

    Дані обставини підтвердженні показаннями свідка Коліна Ю.Т. який безпосередньо бачив наслідки зрізання дерева та який не давав згоди на зрізання берези, свідків Семчука А.Т., Омельчука О.С., які підтвердили, що на прохання подружжя Сидоренків, без власника будинковолодіння, зрізали березу, свідка Дмитренка О.О., який проводив перевірку по заяві позивачки, під час якої Сидоренко В.С. пояснила, що береза була зрізана з її ініціативи, за відсутності Коліної О.В., без згоди останньої.

    Те, що 05.01.2009 року в господарстві позивачки була зрізана береза не заперечувала і відповідачка Сидоренко В.С.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди нанесеної незаконним видаленням зелених насаджень на території присадибної ділянки позивачки по і пров. І.Франка,15 в м. Гайсин, визначено, що розмір шкоди становить 1 280 грн. Цей розрахунок зроблено згідно постанови Кабінету міністрів України від 08.04.1999 року № 559 зі змінами від 28.12.2001 року № 1789, якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників (а.с.12).  

Зазначений розмір шкоди відповідачка не оспорювала.

За змістом ч.1-2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Згідно ч.2, 4, 10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 “Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах” видалення зелених насаджень здійснюється у разі проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі, водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі; підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень; видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

    За змістом ч.1,3 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

    Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

    Ч.1,2 ст.23 ЦК передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    Ч.1 ст.1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

    Таким чином, у випадку якщо гілля дерев завдавало шкоди покрівлі будинку Сидоренко В.С., остання мала право отримати дозвіл власника (користувача) на видалення зелених насаджень, які загрожують її майну, остання цього не зробила, тому знищення берези в господарстві Коліної О.В. є неправомірним. При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що позивачка попереджалась про необхідність зрізати гілля берези, що свідчить про наявність вини відповідачки в заподіянні шкоди позивачці.

    Оскільки майнова шкода позивачці завдана неправомірними діями відповідачки, остання в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдану шкоду, то з Сидоренко В.С. необхідно стягнути на користь Коліної О.В. 1 280 грн. майнової шкоди, - в примусовому порядку.

    Враховуючи те, що позивачка, у зв’язку із знищенням і пошкодженням її майна, зазнала душевних страждань, які виразились у нервових переживання, порушенні звичного способу життя, необхідності звертатись за допомогою до лікарів, органів внутрішніх справ, то з відповідачки на користь Коліної О.В. необхідно стягнути 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

    Посилання відповідачки та її представника на те, що зрізати березу домовлявся Сидоренко П.Ф. суд не може прийняти до уваги, оскільки в судовому засіданні достовірно було підтверджено, що ініціатором обрізати фруктові дерева та березу була саме Сидоренко В.С. Такі висновки суду підтверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи, де у своїх поясненнях відповідачка вказувала, що це її ініціатива була зрізати дерево і зроблено це було у відсутність позивачки.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає, що з відповідачки на користь позивачки необхідно стягнути 1 000 грн. за надання правової допомоги, 68 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 280 грн. на відшкодування майнової шкоди, 200 грн. – моральної шкоди, 1 000 грн. за надання правової допомоги, 68 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя