ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/557а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2007 р.
12год., м. Черкаси
За адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Звенигородський сироробний комбінат”
до державної податкової інспекції у Звенигородському районі
про скасування рішення.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: Майстренко Т.В., Школьна І.П. –за довіреністю від 29.09.2006р.;
від відповідача: Крупко Н.О. –за довіреністю від 13.02.2007р., Лисенко Ю.М. –за довіреністю від 15.01.2007р., Воробкало К.О. –за довіреністю від 14.12.2007р.
Заявлено адміністративний позов про скасування рішення відповідача від 09.01.2007р. №0000012331/0 про застосування до позивача 575570грн. штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України від 01.06.1996р. №1776-ІІІ з урахуванням наступних змін і доповнень (далі –Закон №265/95-ВР).
В обґрунтування позову позивач вказав на невідповідність проведеної позапланової перевірки позивача, а відповідно і прийнятого за її результатами спірного рішення вимогам законодавства. Ця невідповідність за твердженням позивача полягає у тому, що ініціатором проведення позапланової перевірки була державна податкова адміністрація в Черкаській області і її ж працівниками була проведена така позапланова перевірка, проте акт перевірки був складений від імені державної податкової інспекції у Звенигородському районі і спірне рішення було прийняте керівником останньої.
Крім того, в додатково поданих до господарського суду письмових поясненнях позивач вказав на неправильне застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2000р. №1336 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” (далі –Постанова №1336) при визначенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій позивача з роздрібного продажу товарів через засоби пересувної торговельної мережі, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. Позивач вважає, що при цьому відповідач не повинен був враховувати суми виторгу позивача, одержані ним через касу підприємства та від громадського харчування.
У засіданні суду представники позивача підтримали позов з вказаних вище підстав.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає спірне рішення таким, що відповідає вимогам законодавства і, зокрема, вимогам Постанови 1336.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.
З 15 лютого по 1 березня 2007р. і з 1 по 12 березня 2007р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.
27 листопада 2006р. начальник відділу оперативного контролю державної податкової адміністрації в Черкаській області Рева Л.В. подав на ім’я голови цієї податкової адміністрації доповідну записку, якою не погодився з висновком виїзної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р. і запропонував ініціювати:
проведення службового розслідування щодо головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи державної податкової інспекції у Звенигородському районі, радника податкової служби ІІІ рангу Безверхої Л.В., яка здійснювала вказану вище виїзну планову документальну перевірку ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат”;
проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Листом від 29.11.2006р. №18146/23-317 заступник голови державної податкової адміністрації в Черкаській області Нескороженна Р.М., посилаючись на доручення голови цієї податкової адміністрації та на названу вище доповідну записку, зобов’язала начальника державної податкової інспекції у Звенигородському районі провести службове розслідування щодо головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи державної податкової інспекції у Звенигородському районі, радника податкової служби ІІІ рангу Безверхої Л.В., яка здійснювала виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р.
4 грудня 2006р. начальник державної податкової інспекції у Звенигородському районі видав наказ №101, яким, посилаючись на доручення голови державної податкової адміністрації в Черкаській області, згадувані вище доповідну записку та лист державної податкової адміністрації в Черкаській області від 29.11.2006р. №18146/23-317, наказав:
провести службове розслідування щодо головного державного податкового ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи державної податкової інспекції у Звенигородському районі, радника податкової служби ІІІ рангу Безверхої Л.В., яка здійснювала виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р.;
створити комісію для проведення такого службового розслідування із числа працівників державної податкової інспекції у Звенигородському районі;
робочою групою у складі головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу оперативного контролю державної податкової адміністрації в Черкаській області Воробкала К.О. і Богдана В.В. у термін з 19 по 21 грудня 2006р. провести позапланову документальну перевірку ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” з питань дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2006р. по 30.06.2006р.
Розпорядженням першого заступника голови державної податкової адміністрації в Черкаській області Шпундри П.П. від 18.12.2006р. №387-р головні державні податкові ревізори-інспектори відділу оперативного контролю державної податкової адміністрації в Черкаській області Воробкало К.О. і Богдан В.В. були направлені до державної податкової інспекції у Звенигородському районі для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат”.
19 грудня 2006р. начальник державної податкової інспекції у Звенигородському районі видав направлення №62 на проведення у термін з 19 по 21 грудня 2006р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами відділу оперативного контролю державної податкової адміністрації в Черкаській області Воробкалом К.О. і Богданом В.В. позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ „Звенигородський сироробний комбінат” з питань дотримання ним вимог чинного податкового законодавства.
На підставі вказаного направлення головні державні податкові ревізори-інспектори відділу оперативного контролю державної податкової адміністрації в Черкаській області Воробкало К.О. і Богдан В.В. у термін з 19 по 21 грудня 2006р. провели таку позапланова виїзну документальну перевірку позивача, за результатами якої був складений акт від 21.12.2006р. №442/23-017/00447818.
Перевіркою було встановлено, що позивач у період, який перевірявся, здійснював розрахункові операції за готівку з використанням реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого на господарську одиницю –їдальню, з використанням книги обліку розрахункових операцій, зареєстровану на автолавку, та через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів.
У березні 2006р. обсяг розрахункових операцій позивача, проведених через реєстратор розрахункових операцій (по їдальні) склав 59253грн., проведених через книгу обліку розрахункових операцій (по автолавці) –14024грн. і проведених через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів –506190грн. 52коп, усього - 579467грн. 52коп.
У квітні 2006р. обсяг розрахункових операцій позивача, проведених через реєстратор розрахункових операцій (по їдальні) склав 27762грн., проведених через книгу обліку розрахункових операцій (по автолавці) –50791грн. і проведених через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів –757052грн., усього - 835605грн.
У травні 2006р. обсяг розрахункових операцій позивача, проведених через реєстратор розрахункових операцій (по їдальні) склав 46072грн., проведених через книгу обліку розрахункових операцій (по автолавці) –53562грн. і проведених через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів –352199грн. 72коп., усього –451833грн. 72коп.
У червні 2006р. обсяг розрахункових операцій позивача, проведених через реєстратор розрахункових операцій (по їдальні) склав 90148грн., проведених через книгу обліку розрахункових операцій (по автолавці) –61582грн. і проведених через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів –323409грн.14коп., усього –475139грн. 14коп.
Встановлені перевіркою обставини були оцінені відповідачем як такі, що означають про перевищення позивачем у березні 2006р. встановленого Постановою №1336 у сумі 200 тис. грн. граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій позивача з роздрібного продажу товарів через засоби пересувної торговельної мережі–автолавку, у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. При цьому, визначаючи фактичний обсяг розрахункових операцій позивача за березень 2006р. відповідач виходив із сукупного обсягу розрахункових операцій позивача за цей місяць у сумі 579467грн. 52коп., проведених як через книгу обліку розрахункових операцій (по автолавці), так і через реєстратор розрахункових операцій (по їдальні) та через касу підприємства з використанням прибуткових касових ордерів.
За висновком відповідача у зв’язку з таким перевищенням граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з роздрібного продажу товарів через засоби пересувної торговельної мережі –автолавку, позивач відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 протягом одного місяця з дати цього перевищення повинен був проводити розрахункові операції з роздрібного продажу товарів через автолавку із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, проте позивач цього не зробив, а це означає, що усі розрахункові операції позивача з роздрібного продажу товарів через автолавку за травень, червень 2006р. на загальну суму 115114грн. були здійсненні у порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР без проведення їх через реєстратор розрахункових операцій і роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
На підставі акта від 21.12.2006р. №442/23-017/00447818 відповідач 09.01.2007р. прийняв спірне рішення №0000012331/0, за яким вирішив застосувати до позивача 575570грн. фінансових санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій і нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на яку виявлена невідповідність (115114грн. х 5).
Позивач встановлені перевіркою обставини здійснення ним розрахункових операцій у березні-червні 2006р. визнав і не заперечив факту надання його представнику під розписку вищезгадуваних направлення на позапланову виїзну документальну перевірку та копії наказу про її проведення.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються позаплановими перевірками.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Стаття 1 Закону №265/95-ВР передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб’єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Стаття 2 Закону №265/95-ВР термін „фінансова санкція” визначає як грошову суму, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Статтею 10 Закону №265/95-ВР встановлено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
Стаття 11 Закону №265/95-ВР передбачає, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.
Стаття 15 Закону №265/95-ВР здійснення контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладає на органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Пункт 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Постановою №1336 Кабінет Міністрів України:
затвердив перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій;
установив граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у відповідних пунктах затвердженого переліку і зокрема у пункті 2 - роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 суб'єкти підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з Постановою №1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, у разі перевищення останнього протягом місяця зобов’язані перейти на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Сам по собі факт того, що проведення позапланової перевірки позивача було ініційоване державною податковою адміністрацією в Черкаській області і, що саме її працівниками була проведена ця перевірка, а акт перевірки був складений від імені державної податкової інспекції у Звенигородському районі і нею ж було прийняте спірне рішення не є порушенням вимог чинного законодавства і відповідно не є підставою для скасування спірного рішення.
Встановлений Постановою №1336 у відповідності з вимогами ст. 10 Закону №265/95-ВР граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при не перевищення якого дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, стосується лише окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг згідно з переліком, затвердженим цією ж Постановою №1336.
Відтак при підрахунку фактичної суми річного обсягу розрахункових операцій суб’єкта підприємницької діяльності з продажу товарів (надання послуг) для визначення суми перевищення ним встановленого Постановою №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, слід враховувати лише суми розрахункових операціях за окремими формами та умовами проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, згідно із переліком, затвердженим Постановою №1336, а не усі розрахункові операції здійснені таким суб’єктом підприємницької діяльності.
Тобто у даному випадку відповідач неправомірно врахував у складі фактичного обсягу розрахункових операцій позивача з продажу товарів за березень 2006р. для визначення суми перевищення ним встановленого Постановою №1336 граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з роздрібної торгівлі товарами через засоби пересувної торговельної мережі (автолавку), розрахункові операції, які були проведені із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та через касу підприємства із застосуванням прибуткових касових ордерів. Без урахування цих розрахункових операцій граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій позивача через засоби пересувної торговельної мережі (автолавку) за березень-червень 2006р. не перевищив 200 тис. грн.
Таким чином, порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР відсутнє, відповідно застосування до нього передбаченої п.1 ст. 17 цього закону фінансової санкції у сумі 575570грн. є безпідставним.
За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 3грн. 40коп. підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення державної податкової інспекції у Звенигородському районі від 09.01.2007р. №0000012331/0 про застосування до відкритого акціонерного товариства „Звенигородський сироробний комбінат” 575570грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Звенигородський сироробний комбінат” (вул. К. Маркса, буд. 35а, м. Звенигородка, Черкаська область, 20200, ідентифікаційний код 00447818) - 3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.