Справа №479/417/14-ц 22.09.2015 22.09.2015 22.09.2015

Провадження №22-ц/784/2285/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 479/417/14-ц Головуючий І інстанції – Микитей Л.Л.

Провадження № 22-ц/784/2285/15 Доповідач – Темнікова В.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого – Темнікової В.І.,

суддів – Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі – Богуславській О.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року по справі за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, який в подальшому змінював та уточнював, і в якому посилався на те, що 27.05.2008 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 309, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредит на споживчі цілі у розмірі 130 000 грн. на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 26 травня 2018 року. ОСОБА_2 зобов’язалась повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 19,5 % річних. Як вбачається із заяви на видачу готівки від 27.05.2008 року, банк надав позичальникові ОСОБА_2, а ОСОБА_2 отримала у банку кредитні кошти готівкою загальною сумою 130 000 грн. Згідно п. 7.8. Договору, сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до 3 років для усіх грошових зобов’язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами Договору. Згідно п. 8.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань по договору. 27.05.2008 року в забезпечення виконання умов Договору, між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець як майновий поручитель боржника передав, а іпотекодержатель прийняв у іпотеку в порядку і на умовах договору нерухоме майно, а саме: одноповерховий житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться в смт. Криве Озеро, Кривоозерського району Миколаївської області по вул. Артезіанській, 7. На земельній ділянці споруджено: цілий піноблочний з облицюванням жилий будинок, житловою площею 38,40 кв.м., загальною площею 71,9 кв.м., зазначений на плані під літерою «А-ж», та належні до нього відповідні надвірні будівлі, а саме: літня кухня - під літерою «Б», погріб - під літерою «п-г», сарай - під літерою «В», вбиральня - під літерою «Г», гараж - під літерою «Д», сарай - під літерою «Е», криниця – «1», огорожа «2-4», вимощення – «5», право власності на яке підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області 18.12.2002 року, зареєстрованим в Первомайському МБТІ 18.12.2002 року за реєстровим номером «858» в книзі № 6.

Починаючи з вересня 2008 року, порушивши умови Договору і норми діючого законодавства, всупереч взятим на себе зобов’язанням, позичальник в односторонньому порядку відмовився від взятих на себе зобов’язань за Договором, чергові платежі по кредиту став сплачувати нерегулярно та не в повному обсязі (останній платіж по тілу кредиту – 30.10.2009 року; по сплаті комісійних – 17.12. 2012 року; по сплаті відсотків - 03.03.2013 року), спричинивши банку матеріальні збитки у вигляді кредитної заборгованості, яка станом на 16 липня 2014 року становить 192426,82 грн., з яких: 50916, 78 грн. - заборгованість основного боргу за кредитом; 62749,22 грн. – сума простроченої заборгованості по основному боргу; 25386,53 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками; 51550,99 грн. - сума пені та 1 823,30 грн. - сума несплачених комісійних. На підставі викладеного, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 27 травня 2008 року реєстровий № 1575 на нерухоме майно, а саме: одноповерховий житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться в смт. Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області по вулиці Артезіанській, 7, шляхом продажу даного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на рахунок ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення № 10014/0142 філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (55104, Миколаївська область, смт.Криве Озеро, вул. 1-Травня, 6, ЄДРПОУ 09326464, МФО 326461) 37393914201005 - на погашення заборгованості за кредитним договором № 309 від 27 травня 2008 р., укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, розмір якої станом на 14.07.2014 р. становить 192426,82 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 937,43 грн.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року позовні вимоги АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 309 від 27 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України», яке змінило назву на ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, в сумі 170 875 грн. 83 коп., з яких 50 916 грн. 78 коп. заборгованість за кредитом; 62749 грн. 22 коп. прострочена заборгованість по кредиту; 25 386 грн. 53 коп. прострочена заборгованість по процентам; 30 000 грн. пеня; 1 823 грн. 30 коп. комісійні доходи, звернуто стягнення, відповідно до договору іпотеки від 27.05.2008 року на належний на праві власності ОСОБА_1, одноповерховий житловий будинок № 7, загальною площею 71,9 кв. м., житловою площею 38, 40 кв. м., з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходиться по вулиці Артезіанська в смт. Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, шляхом надання ПАТ «Державний ощадний банк України» права на продаж від імені іпотекодавця даного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 550,99 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність визначеного судом способу реалізації предмету іпотеки заявленим банком вимогам, що унеможливлює виконання рішення. Також посилалися на те, що державною виконавчою службою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження через те, що резолютивна частина виконавчого документу, виданого на підставі оскаржуваного рішення, не містить в собі заходів примусового виконання, а суд відмовив у виправленні описки в рішенні суду та помилки у виконавчому листі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала та уточнила доводи апеляційної скарги, зазначивши про те, що позивач оскаржує рішення суду тільки в частині визначення способу реалізації предмету іпотеки, тому просила змінити рішення суду першої інстанції та визначити такий спосіб реалізації предмету іпотеки, який зазначено позивачем в позовній заяві. В іншій частині рішення суду просила залишити без змін.

Інші учасники процесу до судового засідання не з,явилися, але про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи дані вимоги закону в повній мірі виконані не були.

Приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що за умовами кредитного договору № 309 від 20.05.2008 року позичальник ОСОБА_2 отримала 130 000 грн. кредитних коштів на споживчі цілі зі сплатою відсотків у розмірі 19,5%. Кредит був наданий в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту в строк до 26.05.2018 року, сплаті відсотків та винагороди відповідно до графіку погашення кредиту щомісячними платежами. Згідно умов Договору позичальник зобов'язався щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 1083 грн. 33 коп. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих в ВАТ «Ощадбанк», починаючи з 30.05.2008 р., на відповідні розрахунки позичальника, відкриті у філії - Кривоозерському відділені № НОМЕР_1 «Ощадбанк». При цьому останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих Банком процентів здійснити не пізніше 26.05.2018 р. В подальшому сторони Договору укладали додаткову угоду від 20.10.2009 року, якою вносилися зміни до п. 1.5 щодо порядку погашення кредиту та графіку.

Крім того, судом було встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки від 27.05.2008 року, відповідно до якого предметом іпотеки є належний на праві приватної власності ОСОБА_1 одноповерховий житловий будинок № 7, що знаходиться в смт. Криве Озеро. Кривоозерського району Миколаївської області, вулиця Артезіанська, вартістю 190082грн.

Позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконувала зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується розрахунком, внаслідок чого, станом на 16 липня 2014 року утворилася заборгованість в сумі 192 426 грн. 82 коп., з яких 50 916 грн. 78 коп. заборгованість за кредитом; 62 749 грн. 22 коп. прострочена заборгованість по кредиту; 25 386 грн. 53 коп. прострочена заборгованість по процентам; 51 550 грн. 99 коп. пеня; 1 823 грн. 30 коп. комісійні доходи.

Крім того, судом встановлено, що позивачем відповідачці ОСОБА_1 та позичальниці ОСОБА_2 надсилалось повідомлення про наявність заборгованості та необхідність дострокового повернення кредиту протягом тридцяти днів з дня отримання цієї вимоги. Одночасно попереджено і про наслідки невиконання даної вимоги - звернення стягнення на предмет іпотеки. Ця вимога залишена без задоволення.

В той же час, визначаючи розмір пені, який підлягає сплаті з вартості реалізованого предмету іпотеки, суд враховуючи матеріальний та сімейний стан відповідачки, наявність у неї тяжко хворого онука, на лікування якого необхідні значні кошти, зменшив розмір пені до 30000 грн.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог.

Рішення суду в частині визначення суми заборгованості, необхідності та наявності правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення початкової ціни предмету іпотеки та суми судового збору ніким із учасників процесу в установленому законом порядку не оскаржується. Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Тому рішення суду в частині визначення суми заборгованості, необхідності та наявності правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення початкової ціни предмету іпотеки та суми судового збору, апеляційним судом не переглядається взагалі.

Що стосується визначення способу реалізації предмету іпотеки, який зазначено в резолютивній частині рішення суду першої інстанції, то в цій частині рішення суду підлягає зміні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Тому відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК суди повинні розглядати питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. Крім того, вирішуючи такі справи, необхідно чітко дотримуватись вимог законодавства та враховувати способи захисту, визначені договором, не виходячи за їх межі.

Як убачається з тексту позовних заяв ( як первісної, так і з викладенням уточнених позовних вимог) позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки саме шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки передбачений ст. 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається крім іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку". В п.6.4 договору іпотеки сторони передбачили, що реалізація предмету іпотеки, на який звернуте стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, провадиться у встановленому законодавством порядку.

Обрати такий спосіб реалізації предмету іпотеки, який зазначив суд в резолютивній частині рішення, а саме шляхом надання ПАТ «Державний ощадний банк України» права на продаж від імені іпотекодавця даного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, позивач не просив. Більш того, обраний судом спосіб реалізації предмету іпотеки суперечить як діючому законодавству, так і умовам договору іпотеки, оскільки ч. 1 ст. 38, абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені за рішенням суду, а не від імені іпотекодавця. Договором іпотеки також передбачено право іпотекодержателя здійснити продаж предмету іпотеки від свого імені.

З урахуванням викладеного, рішення суду змінити в частині визначення способу реалізації предмету іпотеки та визначити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 27 травня 2008 року, реєстровий № 1575, а саме: одноповерхового житлового будинку житловою площею 38,40 кв.м., загальною площею 71,9 кв.м., з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться в смт. Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області по вулиці Артезіанській, 7, шляхом продажу даного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

При прийнятті остаточного рішення по справі колегія суддів враховує також і те, що виконання рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 22 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором не відбулося, а сама по собі наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Підлягають задоволенню також вимоги апелянта, викладені в апеляційній скарзі про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат по справі, понесених ним на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 275 грн. 50 коп., оскільки сплата судового збору підтверджена платіжним дорученням № 58970211 від 13 серпня 2015 року, а сума відповідає 50% від визначеної судом першої інстанції суми судового збору.

В той же час, оскільки за платіжним дорученням № 58970211 від 13 серпня 2015 року апелянтом було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у загальному розмірі 962,13грн., а з відповідачки на користь апелянта за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню судовий збір у розмірі 275 грн. 50 коп., то сума судового збору у розмірі 686 грн. 63 коп. є сумою надмірно сплаченого судового збору і підлягає поверненню апелянту. Крім того підлягає поверненню апелянту також оригінал платіжного доручення з залишенням в матеріалах справи його копії.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.590 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2014 року змінити в частині визначення способу реалізації предмету іпотеки.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 27 травня 2008 року, реєстровий № 1575, а саме: одноповерхового житлового будинку житловою площею 38,40 кв.м., загальною площею 71,9 кв.м., з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходяться в смт. Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області по вулиці Артезіанській, 7, шляхом продажу даного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по справі, понесені на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 275 грн. 50 коп.

Зобов’язати Управління Державного казначейської служби в Миколаївській області повернути Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 686 грн. 63 коп. за платіжним дорученням № 58970211 від 13 серпня 2015 року, сплачений у територіально відокремленому безбалансовому відділенні ПАТ “Державний ощадний банк” № 10014.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» оригінал зазначеного вище платіжного доручення, залишивши в матеріалах справи його копію.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді