Справа №12-1800/10 21.12.2010 21.12.2010 21.12.2010

Провадження №22ц-8573/10

Справа № 22ц-8573/10 Суддя місцевого суду Гречана С.І.

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Лисенка П.П.,

суддів: Шаманської Н.О., Самчишиної Н.В.,

із секретарем Бобуйок І.Ф.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Центрального районного суду Миколаївської області від 14 липня 2010 року

за позовом

ОСОБА_3 до державного підприємства «Миколаївській морський торговельний порт» (далі - ДП «Миколаївській морський торговельний порт»), відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання у Заводському районі м. Миколаєва (далі – відділення Фонду)

про визнання незаконними дій, визнання права на отримання страхових виплат та зобов’язання вчинення певних дій,

У С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 р. ОСОБА_3 пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.

З 2000 р. працював електрогазозварником ручного зварювання в ДП «Миколаївській морський торговельний порт».

У зв’язку із суттєвим погіршенням здоров’я в період з 12 по 23 травня 2008 р. проходив лікування в 4 поліклініці м. Миколаєва.

У зв’язку з цим, 31 липня 2008 р. була складена санітарно – гігієнічна характеристика умов праці, відповідно до якої умови та характер його праці оцінені як шкідливі та важкі.

12 листопада 2008 р. державним підприємством «Харківський науково-дослідницький інститут гігієни праці та профзахворювань» йому встановлений діагноз емфізема легенів, вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх кінцівок, нейросенсорна приглухуватість та причинний зв'язок захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу та складено повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання.

Таке повідомлення було направлено на підприємство для утворення комісії з організації розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Проте він такого обов’язку не виконав.

У зв’язку з неможливістю виконання роботи за станом здоров’я, 25 грудня 2008 р. звернувся до підприємства із заявою про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України, але йому в цьому було відмовлено і його було звільнено за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на виписані обставини, просив визнати дії ДП «Миколаївській морський торговельний порт» стосовно затримки у складанні акту розслідування хронічного професійного захворювання незаконним та зобов’язати ДП «Миколаївській морський торговельний порт» скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання, а також визнати його право на отримання передбачених чинним законодавством страхових виплат у зв’язку з отриманням професійного захворювання та зобов’язати відділення Фонду здійснити сплату страхових виплат.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2010 року позовну заяву повернуто позивачеві для подання до належного суду.

ОСОБА_3 подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і направити позов для розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме на наявність підстав для пред'явлення ним позову за зареєстрованим його місцем проживання.

Апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржене судове рішення судді І інстанції скасувати, оскільки той постановив його з порушеннями норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, таким чином як викладено у оскарженому судовому рішенні, суддя місцевого суду виходив з того, що позов до ДП «Миколаївській морський торговельний порт», яке знаходиться на території Заводського району м. Миколаєва повинен пред’являтися за місцем його знаходження до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду І інстанції щодо них і результату вирішення заяви, вважає не вірними, виходячи з наступного.

Згідно ст. 109 ЦПК України, яка носить загальний характер, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, відповідно до п. 1, п. 3 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

При цьому, право вибору між кількома судами, яким підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, даний позов пов'язаний зі спором, що виник у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а саме отриманням позивачем професійного захворювання при виконанні ним своїх трудових обов’язків при знаходженні його в трудових правовідносинах з ДП «Миколаївській морський торговельний порт». В позовній заяві зазначено, що місцем проживання позивача є м. Миколаїв, пр.-т Леніна, 158, кв. 8.

Відповідно схеми міжрайонного розмежування міста Миколаєва, адреса місця проживання позивача знаходиться на території Центрального району міста, а тому, за дотримання позивачем порядку подання та оформлення позовної заяви, відкриваючи по ній провадження, а у подальшому і вирішуючи її по суті, повинен суд, який цей район обслуговує, а це - місцевий Центральний районний суд.

За такого, суддя місцевого суду зобов'язаний був прийняти позовну заяву ОСОБА_3 при відповідності заяви вимогам ст. 119 ЦПК України, той же пославшись на ст. 115 ЦПК України безпідставно повернув її позивачеві.

Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2010 року скасувати, а матеріали позову направити в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді