ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2007 Справа № А25/419-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пруднікова В.В. (доповідача)
суддів Герасименко І.М., Ясир Л.О.
Секретар судового засідання Кадникова О. В.
Представники сторін:
від позивача: Беляєва Тетяна Миколаївна головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №103/06-13 від 09.01.07;
від відповідача: Кейс Ганна Валеріївна провідний спеціаліст юр. відділу, довіреність №7ю від 09.01.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06 у справі №А25/419-06
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі, м.Дніпропетровськ
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську
про стягнення 353093грн.40 коп..
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06 року у справі № А25/419-06 ( суддя Чередко А.Є. ) відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську зобов’язано прийняти до заліку відшкодування витрат понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська по виплаті та доставці пенсій гр. Монченко О.М. в період з 01.09.05р. по 31.10.06р. у сумі 1790 грн. 28коп.
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровськ оскаржує зазначену постанову, просить її скасувати посилаючись на порушення судом при її прийнятті норм матеріального права. Зокрема заявник скарги посилається на те, що вимоги Пенсійного фонду України про відшкодування йому витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності Донченко О.М., є безпідставними і суперечать законодавству про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким передбачається відшкодування виплат особами, які є застрахованими відповідно до Закону України №1105 і отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання на підприємствах, установах, організаціях, що є суб’єктами страхування від нещасного випадку за законодавством України. Статті Законів, покладені судом в обґрунтування задоволення позову, не регламентують відношення між Фондами, не встановлюють право регресу Фонду позивача по спірним сумам пенсій і тому не надають позивачу право вимагати внесення в акт звірки пенсії, вказаної в позовній заяві.
Примушення включити до акту звірки суми витрат Пенсійного Фонду України породжує для Фонду відповідача обов’язок відшкодувати спірні суми при тому, що спір про право стягнення між фондами, всупереч Закону. Наведені судом норми законодавства в сфері пенсійного і соціального забезпечення встановлюють право Пенсійного Фонду на відшкодування понесених витрат з призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, але не встановлюють обов’язок відділення Фонду відшкодувати вказані витрати тільки в силу закону без урахування підстав до їх призначення.
Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались до Фонду страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових виплат є нецільовим використанням.
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська у відзиві на апеляційну скаргу просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06 у справі №А25/419-06 залишити без змін оскільки вона відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить виходячи з наступного:
В управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі, м.Дніпропетровська, на обліку знаходиться пенсійна справа Монченко О.М., якій управлінням виплачується пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Монченко О.М. отримала каліцтво спричинене нещасним випадком на підприємстві –Молдавської гідрогеологічної експедиції( республіка Молдова), тобто на території колишнього СРСР.
За період з вересня 2005р. по жовтень 2006р. Монченко О.М., виплачено пенсію по інвалідності у сумі 1790 грн.28коп.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську відмовилось від включення до акту щомісячної звірки і прийняття до заліку суми пенсії виплаченої Монченко О.М. на протязі вищезазначеного періоду.
Згідно зі статтею 10 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1999 року № 1788-Х11 пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Статтею 81 вказаного Закону встановлено, що призначення та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 1 статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-Х1V „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Статтею 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
16.05.2003 р. Міністерством юстиції України зареєстрована сумісна постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, якою затверджено ”Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”(надалі –Порядок).
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі –Фонд) Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку і: втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку ш виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку н виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійної фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 25 числа місяця, наступного за звітним, подають відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.
Згідно зі ст. 1 Угоди країн –учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення ( яка підписана сторонами 13 березня 1992 року) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. ( с. 3 Угоди)
Відповідно до статті 5 Угоди, ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Посилання відповідача на те, що вказана Угода не може бути застосована, оскільки не ратифікована Верховною Радою України є безпідставними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 12.07.2000 року № 9-рп2000 встановлена неконституційність положень ст. 7 Закону України „Про міжнародні договори”, а саме ратифікація міжнародних договорів шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального закону про ратифікацію.
За викладених обставин суд першої інстанції правомірно прийняв постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.195,198,200,205,206,254Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.06 у справі №25/419-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий В.В.Прудніков
Cудді І.М.Герасименко
Л.О.Ясир