УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/10842/15-к Головуючий у 1-й інст. Стріжакова Г. В.

Категорія ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК Доповідач Городиський С. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів: Городиського С.С., Мельничук Н.М., Шевченко В.Ю.

за участю секретаря - Рудзінського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №12012060040000729 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Житомира Зіновчука Р.В. на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 20.08.2015 року, якою прокурору було повернуто обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України,

за участю: прокурора - Зіновчука Р.В.,

захисника - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

в с т а н о в и в :

17.07.2015 року прокурором прокуратури м.Житомира Зіновчуком Р.В. затверджений обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12012060040000729 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, який направлений до Богунського районного суду м.Житомира для розгляду по суті.

20.08.2015 року ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору прокуратури м.Житомира, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Не погоджуючись із прийнятим судом рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали суду та просить постановити нову ухвалу, якою повернути кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 до суду першої інстанції для його розгляду зі стадії підготовчого судового засідання. Зазначає, що позиція суду з приводу невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України та вказані підстави для повернення обвинувального акту є безпідставними. Посилається, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог, визначених ст.291 КПК України, а судом першої інстанції було не правильно застосовано кримінальний процесуальний закон. При цьому, вказує, що КПК України не визначено, що при складанні обвинувального акту прокурор зобов'язаний надавати в ньому роз'яснення щодо застосування закону про кримінальну відповідальність у часі та про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі. Вважає, що недоліки, виявлені судом в обвинувальному акті, є несуттєвими та можуть бути усунуті прокурором під час судового розгляду справи шляхом зміни обвинувачення в порядку ст.338 КПК України.

На апеляційну скаргу прокурора надійшло заперечення від захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира без змін.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, захисників та обвинуваченого ОСОБА_2, які вважають ухвалу суду законною та обгрунтованою, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, потерпілих, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засіданні повернути обвинувальний акт прокурору у випадку, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Процесуальні документи, які складаються у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному проваджені повинні відповідати вимогам КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 ці вимоги кримінального процесуального закону викладені.

Із ухвали суду першої інстанції вбачається, що незрозуміло, в якій саме редакції закону інкримінуються дії останньому, оскільки ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину за ст.364-1 КК України, яка не набрала чинності на момент вчинення зазначеного діяння.

Крім того, з листопада 2011 року до редакції ст.364-1 КК України неодноразово вносились зміни, останній раз зміни були від 12.02.2015 року.

Не конкретизовано в обвинувальному акті, в чиїх саме інтересах діяв обвинувачений ОСОБА_2, в своїх чи в інтересах інших осіб, хто саме ці особи, також, не зазначено, в чому полягав й інтерес ОСОБА_2

Також, в обвинувальному акті слідчим не було чітко викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 Тобто, неможливо конкретизувати обставини правопорушення, які прокурор вважав встановленими, окремі частини обвинувального акту суперечать одна одній, про що обґрунтовано вказав суд в своїй ухвалі.

Неконкретний виклад фактичних обставин справи, неналежне, як того вимагає закон, розкриття об'єктивної сторони злочинів, інкримінованих обвинуваченому, позбавляє суд можливості належним чином розглянути кримінальне провадження, а обвинуваченого можливості належним чином захищатись від висунутого йому обвинувачення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, що без усунення зазначених недоліків обвинувального акту кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

Доводи прокурора про необґрунтованість висновку суду щодо нечіткого викладення в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, є обгрунтованими, оскільки з ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст.291 КПК України вбачається, що єдиною підставою для повернення обвинувального акту прокурору стала відсутність в ньому конкретного формулювання обвинувачення.

Відповідно до ст.338, 340 КПК України під час розгляду кримінального провадження по суті в суді прокурор має право змінити обвинувачення, або відмовитися від підтримання обвинувачення.

Крім того, суд керуючись ст. 374 КПК України, у разі визнання особи виправданою зазначає формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, у разі визнання особи винуватою зазначає формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Таким чином, вказані в ухвалі суду недоліки щодо обвинувального акта, не є перешкодою для прийняття кінцевого рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури м.Житомира Зіновчука Р.В., - задовольнити, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 20.08.2015 року, якою прокурору було повернуто обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України, - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: