ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" липня 2006 р. | Справа № 15/14-06-404А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
представники сторін у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську
на постанову господарського суду Одеської області від 11.04.2006р
у справі № 15/14-06-404А
за позовом ДПІ у м. Іллічівську
до ДП „Іллічівський морський торговельний порт”
про визнання права власності
встановив:
ДПІ у м. Іллічівську звернулася з позовом про визнання права власності за державою в її особі на безхазяйне майно, а саме: 4 кипи бавовни загальною вагою 810 кг., 5 пачок листової сталі вагою 22480 кг., труб металевих в кількості двох штук, загальною вагою 790 кг., 1 рулон трансформаторної сталі загальною вагою 4140 кг., металевих засувок загальною вагою 96 кг., загальною вартістю майна 31000грн., що знаходиться на території Іллічівського морського торговельного порту та просила зобов’язати порт, видати податковій службі назване майно, на підставі п.12 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, п.1 ст.16, ст.ст. 335, 336 ЦК України.
Постановою господарського суду Одеської області від 11.04.2006р. (суддя В.С. Петров) в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що відмова особи, яка не є власником речі та немає права розпорядження чужою річчю, не може бути доказом того, що власник відмовився від права власності, або вчинив будь-які дії, які б свідчили про це. Також судом зазначено, що органи податкової служби України не мають права звертатися до господарського суду з позовами про визнання майна безхазяйним.
ДПІ у м. Іллічівську, не погоджуючись із постановою суду, після подачі заяви про апеляційне оскарження, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову на підставі п. 12 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу України”, п. 1 ст. 335, ст. 346, ст. 347 ЦК України, посилаючись на те, що судом не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, чим порушено норми матеріального та процесуального права . Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що згідно п. 1 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий, а у відповідності до ст. 346 ЦК України – право власності припиняється у разі відмови від прав власності, яка згідно ст. 347 ЦК України може полягати у вчиненні дій, які свідчать про відмову власника від права власності.
Перевіривши наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила.
Статтею 335 ЦК України передбачено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Згідно ст. 336 ЦК України особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (стаття 347 цього Кодексу), набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею. Отже, для визнання права власності за вказаною статтею позивач повинен довести, що він заволодів саме тим майном, від якого власник цього майна відмовився, а відповідно до ст. 347 зазначеного кодексу, особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Розпорядження майном, яке відповідно до чинного законодавства визнано безхазяйним, та іншим майном, що переходить у власність держави, здійснюється в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 1340 від 25.08.1998р. „Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним” із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1340).
Пунктами 2, 3, 8 Постанови № 1340 встановлено, що облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна покладаються на органи, що здійснили вилучення або зберігають його, з дотриманням таких вимог:
- попередня оцінка проводиться відповідно до пункту 8 цієї Постанови на момент взяття на облік цього майна, а саме: товарно-матеріальні цінності з групи товарів широкого вжитку оцінюється за ринковими цінами, а також цінами, що регулюються (встановлюються) державою з урахуванням їх фактичного стану та зносу;
- аналітичний облік ведеться у спеціальних книгах за видами майна із зазначенням відмінних ознак, попередньої вартості, місця його знаходження;
- взяте на облік майно відображається на забалансових рахунках „Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання”, в органах, що здійснили вилучення або зберігають його;
- майно зберігається органами у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях або передається ними для зберігання іншими організаціями за договорами.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Іллічівську надала:
- 4 акти від 30.12.2005р. № 05/24-3024/32, № 04/24-3024/32, № 03/24-3024/32, № 02/24-3024/32 опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним, згідно яких працівниками ДПІ у м. Іллічівську здійснено опис і попередню оцінку майна, а саме: 4 кипи бавовни загальною вагою 810 кг., вартістю 371,6 грн. (0,46коп. за одну одиницю), 1 рулон трансформаторної сталі загальної вагою 4140кг., вартістю 1656грн. (0,40коп. за одну одиницю), 5 пачок листової сталі вагою 22480 кг., вартістю 8992грн. (0,40коп. за одну одиницю), труби металеві вагою 395кг., вартістю 158грн. (0,40коп. за одну одиницю), 4 рулона сталі вагою 49460кг., вартістю 19784грн. (0,40коп. за одну одиницю), металеві задвижки вагою 96кг., вартістю 38,40грн. (0,40коп. за одну одиницю). В ході огляду зазначене майно вилучено та передано на відповідне зберігання ТОВ „Хліб Одещини” (а.с.6-13);
- постанову о/уповноваженого УПМ ДПА в Одеській області від 09.12.2005р. про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення на території ІМТП вантажу. При цьому в постанові зазначено, що 29.11.2005р. була проведена перевірка 2, 8 та 12 складів ІМТП, якою встановлено, що вказані ТМЦ в період з 2001-2004р.р. були виявлені співробітниками порту, які залишилися після закриття контрактів в повному обсязі та не рахувалися на обліку (а.с. 15);
- протокол огляду і вилучення предметів від 29.11.2005р., з якого вбачається, що на території Іллічівського морського торговельного порту виявлено 5 пачок листової сталі вагою 22480 кг., 4 кипи бавовни загальною вагою 810 кг., труба металева вагою 395 кг., 1 рулон трансформаторної сталі вагою 4140 кг., металевих засувок вагою 96 кг., 4 рулона сталі вагою 49600кг., документи на яких відсутні (а.с. 16).
Із вказаних документів неможливо встановити володіння податковою службою вищевказаним майном та визнання за ним права власності на безхазяйну річ.
За таких обставин, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що податкова інспекція не довела того, що право власності колишнього власника припинилось з моменту передачі майна у власність держави та не надала до суду доказів такої передачі. Податковою службою не надано жодних доказів, які підтверджують його володіння вантажем. Складені ДПІ у м. Іллічівську акти опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним, не можуть прийматись в якості доказу володіння вантажем, тому що вони не є правовстановлюючими стосовно вантажу. Протокол огляду від 29.11.2005р. з відміткою про передачу майна ТОВ „Хліб Одещини” не може розглядатись як належний доказ володіння майном, оскільки ніяких договорів на зберігання майна ні ДПІ у м. Іллічівську, ні ТОВ „Хліб Одещини” з ДП „Іллічівський морський торговельний порт” не укладали.
Також скаржник не надав доказів, яким чином була встановлена попередня вартість, за якою він просить визнати право власності на ТМЦ за державою в його особі.
Крім того, податкова інспекція не надала жодного документа в підтвердження виконання вищевказаних положень Постанови № 1340.
Висновок місцевого господарського суду відносно того, що податкова інспекція не має права звертатися з позовами про визнання майна безхазяйним є правомірним, однак в даному випадку це не стосується предмета спору, так як податкова інспекція просила визнати право власності за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську на безхазяйне майно, а не визнати це майно безхазяйним, що відповідає положенням п. 12 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” яке зазначає, що органи державної податкової служби у відношенні безхазяйного майна можуть лише проводити роботу, пов’язану з його виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд –
ухвалив:
Апеляційну скаргу ДПІ у м. Іллічівську залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 11.04.2006р. у справі № 15/14-06-404А - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко