ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
18.07.06 Справа № 9/53-726
УХВАЛА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - М.В.Юркевича
суддів - М.І.Городечна
В.Л.Кузь
Розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Нолім»м. Тернопіль
на постанову господарського суду Тернопільської області від 20.03.2006 року
у справі № 9/53-726
за адміністративним позовом: ТОВ «Нолім»м. Тернопіль
до відповідача: Державної виконавчої служби № 2 м. Тернопіль
3-тя особа: Тернопільська міська рада м. Тернопіль
про скасування постанови
З участю представників :
Від позивача –Матвійків В.О. –дир-р.
Від відповідача –не з’явився
Від 3-ї особи - не з’явився
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено, що відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 1, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) апеляційне провадження здійснюється в порядку, встановленому даним Кодексом. Представникам сторін також роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 27, 29, 49, 51, 59 КАС України.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 20.03.2006 року в адміністративній справі № 9/53-726 частково задоволено позов ТОВ «Нолім»м. Тернопіль до Державної виконавчої служби № 2 в м. Тернопіль про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2005 року.
ТОВ «Нолім»не погоджується з постановою суду, просить переглянути її в порядку апеляційного провадження, скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступні обставини і підстави:
- Судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що на адресу позивача постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2005 року не направлялась, що не дало можливості в добровільному порядку товариству виконати рішення господарського суду Тернопільської області;
- Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження»у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані цим законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або заявою боржника, або із власної ініціативи на строк до 10-ти днів, що в свою чергу, державним виконавцем зроблено не було, тим самим порушуючи права позивача;
- Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2005 року було надано позивачу термін до 14.10.2005 року (тобто 7 днів) для добровільного виконання рішення суду, що суперечить вимогам ст.ст. 24,76 Закону України «Про виконавче провадження» в порядку яких, передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Крім того, згідно ст. 30 цього ж Закону державний виконавець починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійсненні ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановю строк.
Причини та підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі апеляційного господарського суду від 21.06.2006 року
В ході перегляду оскарженої постанови за наявними в матеріалах справи доказами з’ясовано:
28.02.2006 року ТОВ «Нолім»звернувся з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби № 2 у м. Тернопіль, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –Тернопільської міської ради про скасування постанови державного виконавця від 07.10.2005 року, як такої, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанову місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити адміністративне провадження у справі закрити.
При цьому судова колегія виходить із наступного:
Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками господарського суду Тернопільської області, оскільки вважає, що дана постанова прийнята місцевим судом з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 115, 116 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов‘язковими для виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Так, відповідно до ст. 1 КАС України кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту. Після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 181 КАС України (ч. 1), яка врегульовує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В даному випадку такий інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби встановлено Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст. 121-2 даного Закону. При цьому апеляційним судом також враховано, що відповідно до ст. 4 “Про державну виконавчу службу”, ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень господарських судів здійснюють державні виконавці Державної виконавчої служби Міністерства юстиції та його управлінь, а тому скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби, зокрема й щодо прийняття постанов в процесі здійснення виконавчого провадження розглядаються господарськими судами відповідно до вимог ст. 121-2 ГК України.
Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що постанову господарського суду Тернопільської області від 20.03.2006 року в адміністративній справі № 9/53-726 слід скасувати та закрити провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Також апеляційний суд, враховуючи положення ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 157 КАС України роз’яснює ТОВ «Нолім», що воно має право оскаржити дії Державної виконавчої служби №2 у м. Тернополі щодо винесення постанови від 07.10.2005 року до господарського суду Тернопільської області в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таку справу слід розглядати в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 94, п.1 ч. 1 ст. 157, ст. 158, 181, 184, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст.203, 206 КАС України, господарський суд ,-
У Х В АЛ И В :
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Нолім»м. Тернопіль частково задоволити.
2. Постанову господарського суду Тернопільської області від 20.03.2006 року у справі № 9/53-726 скасувати та закрити провадження в адміністративній справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
4. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
5. Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
Суддя-доповідач М.В.Юркевич
Судді М.І.Городечна
В.Л.Кузь